Організатор концертів у Львові, Ляна Мицько: “З іноземними гуртами простіше, ніж з нашими”

Редактор сайту AfishaLviv.net, організатор концертів у львівському клубі Underground та ведуча на Радіо Сковорода – Ляна Мицько мов той багаторукий Шива устигає всюди. Дівчину часто помилково приймають за менеджера того чи іншого гурту. Насправді вона просто допомагає друзям, бо щиро вірить у майбутнє української музики.

Ляна розповіла про те, чому Львову ще далеко до Києва, як пройшов її перший концерт у компанії беркутівців та де у Польщі знаходиться ідеальний клуб.

Про Львів

Коли гуляю Львовом, слухаю Ghost BC, H2O, Stoned Jesus, 5R6, Khors (дуже багато ходжу пішки, того список може бути дуже довгий), коли сумно – Woods of Ypres, коли розлючена – краще в тиші посидіти, чесне слово.

Головний принцип гарної прогулянки по Львову – обійди площу Ринок всіма можливими шляхами.

Про концерти у Львові та Польщі

До Києва нам далеко, звичайно. Особливо по іноземних гуртах. В столиці тепер що не тиждень – то якась радість в різних стилях і жанрах, або концерти з крутими компіляціями. У нас такі штуки не проходять, люди не збираються у великій кількості на музику, яка не схожа на Бумбокс чи ОЕ.

Моя мрія – щоб у Львові було щось на зразок краківського Klub Kwadrat, який пристосований для всієї музики і для всіх прошарків  публіки. Там я вперше побачила, як на панк-концерті відриваються люди в інвалідних колясках.

У майбутньому варто було б використати місто як майданчик для регулярних концертів топової іноземної музики. Окрім якісного контенту для слухача, можна розвивати таким чином концертний туризм. Різнонішеві фестивалі типу Alfa Jazz Fest, Заходу, Carpathian Alliance Metal Festival чи Старого Міста довели, що це штука дуже перспективна.

З одного боку, на наших музикантів у Польщі приходить діаспора. З іншого – люди, які реально цікавляться музикою. І мені більше імпонує, коли на концертах переважає друга категорія.

Запам’ятовуються так чи інакше всі концерти. В першу чергу, через спілкування з талановитими людьми, енергетичну взаємодію, яка виникає між артистами і публікою.

Про перші концерти

Перший, от зовсім перший мій концерт – це була середньовічна тусовка в закладі, який називається Пікашка. Це кафе від Академії Мистецтв, дуже совкове таке, з портьєрами і з кавою в термосі. Я тоді була в класі 9-му. Якимось чином на тих кількох квадратних метрах ще билися на мечах знайомі реконструктори. Було загалом дуже мило, прийшло багато людей. Але зараз згадую і уявляю, як убогенько це виглядало збоку.

Перший серйозний концерт, який я робила, це була Лінія Втечі в трамвайному депо на Сахарова. 16 травня 2009 рік. Кілька груп, виставка, вільна експозиція фоток, злива, наряд беркуту. Все як має бути.

Про музикантів

Головне – щоб музиканти творили від душі. Коли я вірю в їх музику, в їхню подачу і менеджмент – я вірю в майбутнє їхньої музики і хочу сприяти в тому, щоб групу чули і знали.

Одними з найкращих по звучанню є 5 Vymir. Для мене залишається відкритим питання, чого на них не приходить публіка, але ми над цим будемо працювати. Звичайно ж, завжди приємно робити концерти для Sasha Boole і спостерігати, як він прогресує з кожним шоу. Супер-знайомством цієї осені стали ShortParis з Сибіру/Пітера, дуже раджу всім потрапити на їхнє шоу. А влітку гарним вийшов концерт Оркестру Че просто неба на Святі музики.

Зазвичай моя квартира є такою собі буферною зоною для музикантів, які їдуть виступати в Польщу. Просто допомагаю як можу, якщо вийде робити це більш цілеспрямовано – це  прекрасно.

З іноземними гуртами навіть легше, ніж з нашими. Особливо якщо виконувати їхні райдери. Хоча їм важко деколи пояснити, що квиток за 5$ для нас може виявитися задорогим. Але головне – робити концерти в задоволення собі і музикантам, тоді все вдається.

Про радіо

Моя співпраця з Радіо Сковорода розпочалася… з наглості. Подзвонила до Володі Бєглова і сказала, шо хочу робити програму.  Якщо ні – буду вести до них гостей. Вони подивилися на список і сказали – та ні, веди сама ті розмови. От і повела.

Артем Галицький з радіо Сковорода сказав кілька днів, що, якби я не водила до них в ефіри групи, які виступають в Андері, він би й не знав, що такі групи в Україні взагалі є. Того було б класно, якби медіа стали більш відкритими і почали взаємодіяти з новою культурою, цікавитися нею. Бо музику в ротації треба оновлювати, як і імена, які з року в рік стають все більш популярними.

Підготувала: Іра Маймур

Фото: Ірина Середа