Наприкінці березня 2024 року в Україні з’явився струнно-смичковий етнорейв — «Смик». Його організувала київська спільнота традиційної музики. Чому саме з’явився «Смик», складно визначити, але на це був давній запит всередині спільноти. Організатори кажуть, що ідея визрівала і чекала ініціативних людей, що горіли б бажанням її втілити. І такі люди знайшлися.
Перший етнорейв пройшов 30 березня. Організатори до останнього не знали, чи вийде зібрати людей. Вийшло. По закінченню відгуки були різними. Хтось казав, що івент не на часі. Але таких відгуків було мало й організатори кажуть, що кількість позитивних відгуків повністю знівелювала своєю масою негативні. Тож команді було ясно, що другий «Смик» точно буде.
Тож вже 31 серпня у київському просторі Community garden звучатиме електронна та традиційна інструментальна українська музика. Що таке етнорейв і чому він став викликом? Як обирають виконавців і кого там слухати? Що треба знати, якщо хочете прийти на «Смик»? Ми запитали в організаторів — Лізи Стужук, Аліси Валерт та гурту ДваТри.
Етнорейв — це маніфест
Маніфест української танцювальної музики як важливого напрямку національної музичної культури. Мета події — відновити обірвані зв’язки, поєднати те, що виглядає непоєднуваним, хоча насправді є одним нерозривним цілим.
«Ми зводимо в спільному просторі виконавців сучасної електронної та традиційної української музики, які примушують рейверів танцювати сільські танці, а любителів української автентики вриватися під біт. Доводимо універсальність танцювальної музики й танцю як такого. Показуємо людям, що, попри розбіжність звукоідеалу чи уявну неподібність, традиційна й електронна музика можуть співіснувати в одному контексті, доповнюючи одна одну і розширюючи оптику сприйняття», — пояснює Ліза Стужук.
Чому обрали саме слово «етнорейв» як характеристику? Рейв, бо це слово, яке у всіх на слуху, воно дає чітке поняття про формат. А приставка «етно» чи «струнно-смичковий» вказує на фолькову частину.
«Смик» — некомерційний проєкт. Перш за все, команда зацікавлена в тому, щоб музиканти могли заробляти своєю діяльністю. Але на першій події їм не могли забезпечити повноцінні гонорари. Таким чином організаторам вдалося вийти в нуль і навіть трошки заощадити на другий івент. Але про комерцію говорити рано і недоцільно. Кажуть, що наразі мета — гідно заплатити виконавцям і мати змогу задонатити з квитків на ЗСУ.
Майже уся команда не мала досвіду в організації подій подібного масштабу. Тож кожен етап підготовки ставив виклики, які в певний момент здавалися команді непереборними. Але щире бажання зробити якісну подію й ентузіазм команди зробили своє.
Цього разу вони врахували помилки й більш грамотно розподілили обов’язки. А ще зробили колаборацію з 20ft радіо, які забезпечили локацію, технічні моменти та підібрали електронних виконавців з-поміж своїх резидентів.
Відбір артистів
Гурт ДваТри пояснює, що основні критерії щодо виконавців традиційної музики — заглибленість у контекст і якість виконання:
«Оскільки ядро нашої команди має відношення до традиційної музичної тусовки, то нам важливо, щоб виконавці репрезентували саме правдиву українську традицію, глибоко усвідомлюючи її як концептуально, так і формально. Ми хочемо, щоб люди, які прийдуть, одразу отримали вірне уявлення про неї. В цьому контексті для нас неймовірна честь і радість, що до нас погодилися приїхати автентичні музики зі Стратина — люди, що є справжніми носіями традиції».
Щодо електронної музики, то тут намагалися підібрати виконавців, які б за звучанням не викликали різкого дисонансу з традицією, а взаємно доповнювали б її.
«Ми шукали людей, відкритих до експериментальних форматів, що розділяли б наше бачення. Вважаємо, що справилися непогано. Цього разу ми дуже раді були заколабитися з дівчатами й хлопцями з 20ft, які, спираючися на власну експертність, забезпечили нам відбір якісних виконавців. Це сильно спростило нам життя і дозволило сконцентруватися на власних задачах», — додає Аліса Валерт.
Кого слухати 31 серпня?
Anthony Junkoid
Це людина в естетичному пошуку, діджей, автор програми UNAUSSPRECHLICHEN KULTEN на 20ftradio та співзасновник OKOmag.
Native Outsider
В минулому моряк, а нині — саунд-дизайнер і лайв-музикант Native Outsider. У своєму лайві сплете характерне суворе звучання та дзвінкі голоси київського фольклорного гурту Вільце в магнетичну композицію.
Еміль Асадов
Електронний музикант, діджей, мультиінструменталіст та композитор, чиє музичне чуття проросло на експериментальній сцені Одеси. Разом з фольклорним інструментальними гуртом ДваТри він готує танцювальний перформанс.
Капела Збитень
Капела Збитень — прогресивні міські троїсті музики зі столиці. Камерний колектив, який дбає про природне середовище традиційної музики в мегаполісі та автентичні формати роботи: гра до танцю на вечірках, святах та весіллях. Капела, яка нещодавно оновила склад, є ідейним локомотивом проведення регулярних танців на Алеї Художників у Києві.
ДваТри
Гурт із Києва та околиць, який грає традиційну музику з Полісся та Наддніпрянщини. Учасники та учасниці гурту регулярно виступають на різних концертах і фестивалях України, де завжди розповідають людям, що таке справжня традиційна музика і традиційний танець.
Стратинські музики
Капела Стратинських музик була створена скрипалем Миколою Ральком — учнем самобутнього талановитого сільського музики Миколи Макушака. До складу капели входять Микола Ралько (скрипка), Григорій Москаль (цимбали), Петро Якимів (баян), Катерина Проць (бубон). Всі учасники — мешканці села Стратин, які щоденно виконують звичайну сільську роботу на землі, але в силу свого обдарування і любові до музики не можуть не займатись нею і віддають своєму улюбленому заняттю весь свій вільний час.
Вільце
Молодіжний фольклорний гурт із Києва, який професійно займається збереженням та відтворенням народнопісенних традицій із різних регіонів України.
Що треба знати перед тим, як прийти на «Смик»?
Можна не знати абсолютно нічого, можна знати багато всього. Одна з цілей — знизити поріг входу в спільноту. Тож будуть раді кожному. Головне — бути відкритими до нових досвідів і не боятися зривати шаблони.
Читайте також: В Україні запустили проєкт памʼяті людей літератури, чиї життя забрала Росія
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: