Через російський обстріл 30 серпня загинула 18-річна харківська художниця Ніка Кожушко. Того дня Росія обстріляла керованими боєприпасами 5 локацій Харкова. Кількість постраждалих від атаки — 97 людей, загиблих — 7.
Ніка Кожушко брала активну участь у творчому житті Харкова. Вона розмальовувала шопери портретами українських письменників і створювала ілюстрації до віршів Сергія Жадана та Михайля Семенка. Зокрема, свій останній малюнок вона відправила саме Сергію Жадану. Про це він написав у своєму фейсбуці:
«Сьогодні під час обстрілу в Харкові загинула Ніка Кожушко — дуже юна, щира й обдарована. За годину до смерті надіслала свій новий малюнок. Себто, свій останній малюнок».
Про загибель Ніки повідомила її дівчина — Аріна Пономарьова у соціальних мережах:
«Це Ніка вчора на відкритті виставки в Єрмілов центрі. Вона була художницею, поеткою, захоплювалася українською культурою і ще багато чого… та, крім іншого, вона була моєю дівчиною. А близько години тому я бачила її мертвою в лікарні. Вона загинула під час обстрілу. Її вбили росіяни. Я досі кохаю тебе, сонце, хоч ти цього і не прочитаєш»
У коментарі для Суспільного Аріна розповіла, що у момент удару художниця розмовляла з нею телефоном:
«Вона мені якраз через це зателефонувала, аби зайти до мене. Крики людей, вибух, очевидно, далі зв’язок обірвався, нічого не було. Я туди прийшла пішки, це за п’ять хвилин від мого будинку, тому я туди пробігла, намагалася розпитати людей, чи вони бачили, спитала в працівників пошти, а паралельно намагалася додзвонитися до неї, доки не взяли слухавку працівники “швидкої”»
Ніку доправили до харківської лікарні у стані клінічної смерті та реанімація не допомогла.
Харківський ЛітМузей, з яким Ніка неодноразово співпрацювала, написав:
«Не злічити кількості заходів, на яких Вероніка Кожушко допомагала Харківському Літмузею та Резиденції “Слово”. Талановита художниця та поетка, прекрасна, світла людина, представниця свідомої, активної молоді. Ніко, нам завжди не вистачатиме твоєї присутності, щирих обіймів, посмішок, розмов та тієї любові й сонячності, яка була всередині тебе».
Заступниця головного редактора видавництва Vivat Олена Рибка розповідає, що кожного разу, коли вони перетиналися в місті, вона захоплено спостерігала за Нікою:
«Такий промінчик світла, але водночас дуже сильний промінь. Вона дуже тонко відчуває. І, здається, сама не до кінця усвідомлює, скільки в ній усього. Вона дивиться на цей світ закоханими очима. Іронізує, як уміють лише такі, як вона. Я не можу прийняти цієї втрати».
Редакторка Ярина Цимбал про Ніку пише:
«Я познайомилася з Нікою, коли вона прийшла знімати мій квартирник у “Слові”. Ніка така трепетна, така юна, аж дитина. І дуже талановита. Ми говорили в “Слові” і в Літмузеї, вона так зраділа, що мені сподобалися її роботи, наче це було щось дивне. А Ніки уже немає. Її вбила Росія».
Про спільну роботу в резиденції «Слово» також написав харківський фотограф Олександр Осіпов:
«Мене завжди захоплювало й дивувало, що в Харкові під час кривавої війни живе настільки щира, сяюча й життєрадісна людина, яка дарувала тепло нам всім. Ніка, тільки-но побачивши мене будь-де, завжди бігла радісно вітатися-обійматися і спілкуватися на будь-які теми».
Своє знайомство з художницею згадав видавець Олександр Савчук:
«Важко писати про смерть таких юних і чарівних… Але треба, щоб ніколи не забувати, що таке країна-гній… Місяць тому отримав в подарунок роботу Ніки Кожушко… Сьогодні, 30 серпня, її вбила Росія…»
Свої співчуття висловила творча спілка «Химери», частиною якої була Ніка:
«Вона була невідʼємною частиною спілки, подругою, підтримкою, душою компанії та коханою, донькою. Вона була важливою частиною харківського мистецтва. Її посмішка, доброта та творча енергія робили наше місто кращим».
Про знайомство з художницею також пише співзасновник проєкту МУР Олександр Хоменко:
«Вона підійшла до мене на книжковому арсеналі віддати малюнок, літографію з обличчям Хвильового. Насправді вона навіть не знає, що врятувала мене тоді від відчуття абсолютної зашореності. Запрошувала на літературний вечір у Харків, а я шукав їй безплатні квитки на нашу виставу. Але вона не могла їхати в далекі міста. Не хотіла бути далеко від рідного Харкова».
Режисерка Ірина Цілик пише:
«Зайшла в інстаграм вбитої вчора 18-річної Ніки Кожушко з Харкова і реву, не можу зупинитися. Яка світла дитина з нашої “зграї”. Красива тоненька розумна талановита дівчинка, з якої енергія, судячи з усього, просто перла стовпом світла…»
Волонтерка БФ «Харків з тобою» та виконавча директорка Радіо Хартія Іванна Скиба-Якубова розповідає, що Ніка зі своєю дівчиною була на всіх харківських подіях: сергієвих, собачих, літмузейних, єрмілівських:
«Худесенька до непристойності, дуже талановита рисувальниця, постійна частина спільного нашого пейзажу, я поки не уявляю наших наступних подій без її тоненького силуету».
Співзасновниця київського культурного простору та бару Squat 17b Дар’я Криж розповідає, що познайомилася з Нікою за декілька днів до її загибелі. Тоді ж Дар’я запросила художницю на показ фільму «Обережно! Життя триває»:
«Ніка не прийшла. Як не прийде більше ні на концерти улюблених гуртів, на відкриття виставок, на театральні вистави. Ніка більше не створить більше унікальних портретів Семенка чи Йогансена. Не зніме своє перше кіно».
Допомогти сім’ї Ніки можна за посиланням.
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: