Пісні гурту Океан Ельзи, особливі для редакції Лірум

2024 року гурту Океан Ельзи виповнюється 30. На честь цього вже за два тижні розпочнеться серія великих концертів ОЕ у київському Палаці Спорту. А ми в Лірум пірнули у рефлексії, адже ніхто з нас не пам’ятає себе у часи, коли не існувала музика Океану Ельзи.

В цьому матеріалі кожен з нас розповість історію про «свою» пісню ОЕ — як виявилось, такі є у всіх.

Олексій Бондаренко. «Ото була весна»

Ото була весна у мене міцно асоціюється з виступом ОЕ в Палаці Спорту в Києві у 2013 році. Вони тоді відіграли величезний концерт, але в ньому не відчувалося якоїсь легкості. Якщо я не помиляюся, він був під телезйомку на концертний фільм (що потім так і не вийшов), тож можливо це й стримувало традиційно розкутих музикантів.

І от відлунало вже чотири (!) біси, була зіграна навіть Відпусти (яку вони вже зараз не грають), зал майже розійшовся, під сценою лишилася десь тисяча людей і абсолютно неочікувано світло в залі гасне, на сцені загоряється і гурт у повному складі вертається за інструменти.

Попри те, що Вакарчук передусім відомий як оспівувач любови або ж автор патріотичної лірики, в ньому завжди була рок-н-рольна, можна сказати навіть легковажна частина. На жаль, з кожним альбомом її ставало все менше, статус давив все більше і було не до балощів.

Але Ото була весна (разом з Африка, Бодегіта, Кішка) — та пісня, на якій він просто розважається і саме тим вона й цінна. До речі, шкода, що вона чомусь не потрапила на стримінги і зараз її можна знайти тільки на YouTube.

Яна Ільків. «911»

2001 рік, мені три роки, Океан Ельзи випускає хіт 911. І якщо для багатьох Океан Ельзи — стадіонний гурт, то я хочу назвати його «домашнім». Мої батьки також почали слухати ОЕ після виходу 911 (принаймні ми так пам’ятаємо це зараз).

Вдома тоді ще не було комп’ютера, тому мама десь на роботі записувала усе на диски. Я пам’ятаю, як прибираю з батьками вдома під цей трек, пам’ятаю 911 в усіх сімейних мандрівках машиною. І ця пісня давала мені відчуття дорослості, бо це щось, від чого однаково кайфували й дорослі, і діти.

Ще багато-багато років після виходу 911, Океан Ельзи буде першим гуртом, чиї пісні я записую на нові флешки для тата в машину чи завантажую у свій MP3/телефон.

Не пам’ятаю, коли востаннє включала собі 911, але я досі за першої нагоди користуюся можливістю процитувати «бо ти машина і я машина» чи «я не один і ти не одна»!

Давид Клименко. «На небі»

З треком На небі я познайомився випадково – порадила мережа для допису в Instagram. Звичайно, до цього я її чув, але повноцінно звернув на неї увагу тоді вперше.

Фотографії у пості зробила людина, до якої я мав сильні почуття. І хоч на фото був я, але в очах виблискує саме людина з фотоапаратом. І в той момент я дійсно був готовий злетіти до небес.

Згодом наше спілкування закінчилося так само швидко, як і розпочалося. І я досі очікую на «прийняття для спільного допису». Я майже перестав слухати цю пісню. Але коли вона все ж доходить до моїх вух, я відчуваю подих свободи.

Лєра Зданевич. «Поїзд «Чужа любов»

Обрати одну-єдину пісню гурту, чи не всі тексти якого ти знаєш напамʼять — це щось із розряду «а кого ти більше любиш, маму чи тата?».

Наприклад, я обожнюю юнацький максималізм Саду, камерність Компаса чи стадіонний розмах Ти і я (чому вона не входить до концертних «бойовиків» — загадка для мене). Проте обрати хочеться саме Поїзд «Чужа любов».

Я слухаю її зараз, і мені відкривається калейдоскоп емоцій ностальгійного спектра. Все ж вона крутилася найбільше в моїх плейлистах в часи класу десь так восьмого — час перших несміливих закоханостей і розчарувань. І трішечки тривожного фаталізму.

Це все є в Поїзді «Чужа любов» — разом із наївним юним баченням, що більше в житті не буде вже відчуттів, які битимуть так гостро. Вона в міру наївна, як і весь альбом Там де нас нема. Але драматизм та мотив, що вʼїдається в голову з першого ж разу, підносить її до мого найулюбленішого з ретроперіоду ОЕ.

Дарка Подвишенна. «Обійми»

Хоч я і кажу, що люблю цей трек, та після початку повномасштабної війни жодного разу його не ввімкнула. Думаю, до цієї пісні в мене стокгольмський синдром, бо вона розповідає про все, що болить і ранить, але я продовжую її любити. 

Зрештою, Обійми — це не лише про любов до коханої людини, рідних чи друзів. Це про любов до себе, яка починається з втрати. Для мене цей трек про болюче і гірке, яке розкривається новим, солодким післясмаком надії. 

Марічка Максимець. «Квітка»

Я завжди ставилася до пісень Океану Ельзи, як до музики, яку слухає покоління моїх батьків. Що не обов’язково погано, але не сприяє тому, щоб у мене з’явилося зацікавлення глянути, що там.

Аж якось! Коли я була у 6 класі, моя старша сестра взяла мене на репетицію концерту до дня вчителя, який тоді організовували старшокласники. І там я почула її. Квітку.

Звичайно, у 6 класі все, що роблять і люблять старшокласники, вважається крутим.

Квітку на виступ до Дня вчителя так і не взяли, замінили на щось інше. Але саме вона мені довела, що у творчому доробку гурту за 30 років абсолютно кожен, від малого до великого, знайде свій трек.

Настя Денеж. «Не твоя війна»

Я ніколи не була прям фанаткою Океану Ельзи, але чомусь знаю більшість його пісень напам’ять, і вони завжди викликають у мене дуже теплі емоції. Але пісня Не твоя війна — особлива. З нею в мене є конкретний спогад із безтурботних, як мені тоді здавалося, трьох тижнів у літньому таборі «Рассвет».

Мені тоді було років 14-15, ми з друзями з загону на один із заходів вирішили зробити номер про війну, у стилі театру тіней.

Тому номер став фактично театральною ілюстрацією до пісні: в ньому були і бій на світанні, і цілунки рук брехні, і навіть гілля калин, яке похилилося.

Рада, що вже тоді я була свідомою, хоч і не дуже дорослою, людиною (наскільки це можливо в 14 років). Шкода правда, що стала свідомою за таких обставин.

Женя Кудрик. «На лінії вогню»

Дивно, коли гурт повʼязаний з усіма важливими періодами твого життя з дитинства і дотепер. Це легко пояснюється тим, що Океан Ельзи існує довше, ніж я, але все ж.

Памʼятаю, як моя мама вмикала собі плейлист з ОЕ на кухні, всіх виганяла, курила одну за одною і думала про щось своє. Можливо, саме тому ОЕ для мене став дуже інтимним гуртом, якого бажано слухати наодинці, і краще трохи напідпитку.

Обіцянка була порушена зовсім нещодавно, а мені і досі хочеться плакати, як тільки я його чую, тільки тепер я дозволяю собі це.

На лінії вогню — це пісня про мою першу любов. І мені шкода, що ми так довго жили на лінії вогню і робили боляче один одному. Тож легше було розійтись. Бо відповіді на питання, яке ставить Вакарчук у пісні «скажи мені, чому ми живем на лінії вогню», ми тоді так і не знайшли.

А ще помітили, що пісні ОЕ настільки гнучкі для трактування, коли змінюється час і обставини? От пісня була про любов, а прийшов 2022 і пісня набула зовсім іншого сенсу…

Оля Закревська. «Фіалки»

Гурт Океан Ельзи існує майже все моє життя, можливо через це я сприймаю його як щось, що завжди було і завжди буде. Проте, найчастіше в моєму житті пісні ОЕ існували десь на фоні — на радіо, в рекламі, в саундтреках, інколи в кліпах на музичних телеканалах. 

У 2014 моє сприйняття ОЕ змінилось, бо я прийшла знімати їхній стадіонний концерт, київський виступ в турі до 20-річчя Океану Ельзи. І тепер всі пісні, які гурт виконував наживо тоді та у наступних стадіонних виступах, прив’язані в моїй пам’яті до емоційних переживань в момент їхнього живого виконання для тисяч найрізноманітніших людей.

А ще тоді мене дуже здивувало, що я знаю більшість пісень, але не всі. 

Десь в ті ж роки українці помітили, що у творчості ОЕ є пісні, які ніби написані про кохання, але завдяки певним рядкам, розташованим у помітних для композиції місцях, сприймаються ледь не політичними маніфестами — серед таких пісень, зокрема, Без бою та Стріляй.

Так я знову побачила цю назву — Фіалки — її ж я бачила і в сетлисті стадіонного виступу ОЕ.

З’ясувалось, що це одна з тих пісень, які я тоді почула вперше. Вона пасувала динаміці виступу музично, проте дуже вибивалась за сенсом. «На мінному полі фіалки не цвітуть», «Я додому коли повернутися захотів, не було куди іти», «Мої тисячі флейт загубилися навесні у хвилі нових атак» — ці рядки про тривогу, про війну, просто ще не про нашу. До речі, цю пісню, яка вийшла ще у 2000 році, Океан Ельзи виконує на концертах донині, може навіть у Палаці Спорту вона буде.

---

Читайте також: Свіжий та цілісний альбом «старого-доброго» ОЕ, де знайшлося місце експериментам. Рецензія на «Той день»