Археологія літератури: Translatorium опублікував відеоверсію перформансу

У межах VII Літературно-перекладацького фестивалю Translatorium, що відбувся у вересні в Хмельницькому, презентували міждисциплінарний перформанс на основі хайку Макса Лижова «Археологія літератури». А 18 листопада організатори опублікували відеоверсію для тих, хто не зміг потрапити на подію. Запрошуємо до перегляду та розповідаємо детальніше про проєкт.

Лірум став інформаційним партнером події.

Організатори ініціативи зазначають, що сьогодні в Україні все частіше виникають проєкти, що працюють на межі різних мистецьких медіумів, залучають науку чи технології. Тобто кураторам і культурним дієвцям цікаво досліджувати взаємозв’язки між, здавалося б, непоєднуваними речима, розмірковувати про мистецтво в ширшому полі та вдаватися до експериментів.

Кураторки фестивалю Translatorium щороку створюють проєкти, що поєднують літературу з іншими видами мистецтва, таким чином говорячи про міждисциплінарний переклад. Цьогоріч таким проєктом став «Археологія літератури». Перформанс ніби ставить запитання: чи може сучасна література в різних проявах її фіксації стати тими матеріальними залишками діяльності людей, за якими майбутні археологи будуть вивчати нас?

«Я вже певний час працюю з текстами Макса Лижова як перекладачка, і вони справді вражають тим, як схоплена мить нашої (часто воєнної) реальності. У роботі над перекладом це особливо відчутно. Тож хотілося провести паралель між хайку та археологічними знахідками, адже і ті, й ті можуть розповісти багато про навколишні події та історичний момент», — розповідає кураторка проєкту Таня Родіонова.

До створення перформансу долучилися відеоартист Макс Побережський та музикантка Катерина Кострова (aka Burning Woman). Оскільки Макс Лижов влітку 2024 долучився до лав Збройних Сил України, читати його тексти запросили музиканта й археолога Павла Нечитайла:

«Честь для мене і велика відповідальність перед Максом. Звісно, найбільше я б хотів, щоб він сам читав на своїх перформансах. Лижов — один з небагатьох справжніх поетів. Він багато працює над своїми текстами й сенсами й дійшов уже того високого відчуття, коли малює шедеври помахом пензля. Окрім того, він пише поезію самим своїм життям, своїми вчинками, а це у наш час рідкісний дар».

Цей вибір читця був не випадковим, адже Лижов неодноразово брав участь в археологічних експедиціях під керівництвом Павла, а у візуальній частині використовуються фото здобутих там знахідок.

Більшість хайку, використаних у перформансі, написані Максом Лижовим уже під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тож тут багато відгукується, коли проєктувати їх на власний досвід проживання війни.

Організатори розповідають, що подія зібрала дуже різноманітну публіку, а серед відгуків глядачів і глядачок звучало, що перформанс наштовхнув на багато думок, з якими хочеться ще побути опісля. Ось що розповідає про участь у проєкті музикантка Катерина Кострова:

«Бачу цінність цього та подібних заходів насамперед в культурній децентралізації та створенні майданчиків для обміну думками, ідеями та досвідом. Цікаво було познайомитися з новим для мене містом і побачити в ньому попит на такий нетворкінг і відкритість до нестандартних форматів представлення творчих продуктів».

Проєкт є переможцем грантової програми Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні.

---

Читайте також: Розбираємо дизайн українських обкладинок альбомів, книжок та постерів разом з командою «Дизаріум»