Цей таймлайн. Ключові події в історії українського техно та авангарду

Перші експерименти з авангардною музикою в Україні розпочалися у 90-ті, коли з’явилися можливості для вільного самовираження. Дмитро Федоренко згадує, що його старт наприкінці 90-х «був досить самотнім та абстрактним».

Переламним моментом він називає фестиваль «Деталі звуку» у 2005 році.

«Цей захід мав значний резонанс і вплинув на багатьох музикантів. Багато хто вважає його переломним моментом для авангардної музики в Україні», — ділиться музикант. Фестиваль тривав до 2008 року, а у 2006-му дводенний формат зібрав понад 1000 людей за ніч.

Від самого початку фестиваль був міжнародним і приймав музикантів з різних країн, що дало українській сцені змогу вийти на новий рівень і розширити аудиторію.

Особливістю цієї події стало рішення зробити акцент виключно на українських виконавцях. Це був своєрідний експеримент: організатори хотіли перевірити, чи можливо провести повноцінний фестиваль без залучення іноземних зірок. Результат був успішним – Kvitnu Fest пройшов на високому рівні й підтвердив, що українська сцена здатна самостійно тримати інтерес публіки.

У наступні роки відбувалися різні експериментальні події та проєкти. Через молодість української сцени кожен новий проєкт або ініціатива часто були першими у своєму роді. Це дозволило не лише створювати новий простір для розвитку авангардної музики, а й закріплювати її як важливу частину музичної культури в Україні.

За словами Дмитра Федоренка, клубна культура на початку 2000-х років ще була в стані стагнації. Тож знаковою для того періоду була діяльність київського клубу Cinema. Те, що простір міг об’єднувати різних промоутерів та аудиторії з різними музичними вподобаннями, створювало не лише культурну, але й соціальну динаміку, яка рідко трапляється навіть у більш «зрілій» клубній культурі інших країн.

«Таке явище є рідкісним навіть на світовій арені. Наприклад, у Берліні можна знайти клуби, де різні промоутери організовують вечірки у межах одного жанру, такого як техно. Однак Cinema став майданчиком для різних стилів музики, що забезпечило взаємопроникнення аудиторій. Відвідувачі, які приходили на події в жанрі драм-н-бейс або техно, поступово знайомилися з іншими напрямками, завдяки чому сцени перетиналися та створювали унікальне музичне середовище», – каже музикант.

Через те, що в межах одного простору були представлені різножанрові виконавці, аудиторія теж стала більш відкритою до різних напрямів. 

Next Sound Festival суттєво вплинув на розвиток електронної та експериментальної сцени. Він проіснував близько п’яти років й активно просував українських авангардних музикантів. Фестиваль допомагав розвивати сцену та знайомив аудиторію з новими іменами.

Історія Closer почалася ще в період, коли івенти проводились не на Нижньоюрківській, а кочували з локації на локацію. А з осені 2013 року всі події відбувалися вже на території колишньої стрічкоткацької фабрики. Спершу Closer позиціонувався як «не клуб» – це місце для зустрічей однодумців та експериментальної музики.

«Родзинкою» клубу також стало те, що він не лише став осередком електронної музики, але й театрального мистецтва, лекторіїв та художнього мистецтва. 

Closer також пережив низку труднощів, включно з поліцейськими рейдами у 2015 році, що викликали протести на підтримку клубу. Попри всі виклики, він залишається епіцентром електронної музики в Києві.

Рейви «Схема» – це одні з найвідоміших і наймасштабніших техноподій в Україні, які стали культурним феноменом у Києві та здобули популярність далеко за його межами. Серія рейвів є частиною загального розвитку київської техно-сцени, поряд із заходами від Closer, Rhythm Büro та інших майданчиків.

Зараз аж дивно згадувати, що це почалось з маленької вечірки на 100 людей і виключно українським лайнапом, а вже за кілька років вечірки Схема приваблювали іноземців з усього світу.

У жовтні 2018 року завдяки Схемі з Києвом стався Boiler Room. Подія пройшла на території закинутого заводу Tetra Pak на Подолі, що підкреслило атмосферу індустріального андерграунду. Головна особливість формату Boiler Room – це виступ діджеїв на сцені, розташованій у центрі танцполу. А ще це відеозапис і трансляція на всю світову техноспільноту.

Перша Схема під час повномасштабної війни пройшла 13 травня 2023 року.

Після Революції Гідності у Києві та інших містах України відкрилося багато клубів різного формату – від невеликих андеграундних майданчиків до великих комерційних залів. Це створило простір для взаємодії різних сцен: зростання популярності техно стимулювало розвиток суміжних жанрів, зокрема й експериментальної електронної музики.

«Хоча спочатку експериментальної музики було небагато, сам факт зростання кількості клубів і подій мав значний вплив на розвиток музичних сцен. Розвиток однієї сцени часто спричиняє прогрес у суміжних жанрах, особливо коли йдеться про електронну музику. Наприклад, технобум у Києві, хоча й не мав суттєвого впливу на джазову сцену, помітно стимулював розвиток інших напрямків електронної музики не лише в столиці, а й за її межами», – каже Дмитро Федоренко.

Клуб К41 за час свого існування став одним з найвідоміших українських майданчиків електронної музики у світі.

Засновники клубу створили лейбл Standard Deviation та благодійний фонд K41 Community Fund, який підтримує спільноту, волонтерів і військових, що протистоять російській агресії. Вони також ініціювали об’єднання київських клубів і фестивалів під назвою UNight.

До речі, «К41» – неформальна назва, яку дали клубу самі відвідувачі. Все тому, що назва клубу – «∄», фактично не вимовляється. А К41 – скорочення від вулиці, на якій розташований клуб.