10 нових релізів від редакції Лірум

А ми традиційно намагаємося зробити понеділки кращими, тому традиційно зібрали для вас нової музики за перші два тижні березня. На будь-який смак: альбом, мініальбом, кліпи та сингли — тут є все, вибирайте, що вам потрібно. Загалом назбиралося 10 релізів, які наша редакція додала до своїх плейлистів з поясненнями, чому та за що.

пропаща сила — показники особистісного зросту (LP)

Настя Денеж: «Ура. У пропащої сили вийшов перший повноформатник, і я вже його люблю.

p.s.: я тричі намагалася виставити історію під “дрімпоп (спати більше)”, але не знайшла відповідного фото».

The Soul Delusion — Фарби забуття (EP)

Марічка Максимець: «”обережно! розбито!” наштовхнув на те, що мініальбом матиме більш фанкове звучання, але EP звучить значно розміреніше. Але це не мінус — він вийшов мелодичним, меланхолійним і навіть трохи медитативним. Четвертого епітета на “м” не придумала. У текстах є і соціальний коментар, і більш ліричні моменти, але особливої уваги заслуговує трек “Забуття”. Я, як велика фанатка Hozier, одразу зацікавилася, коли хлопці ще в анонсі натякнули, що трек буде з його вайбами. І справді — вокал, лірика та гітарні переливи дійсно нагадують той самий магнетизм (ось воно! ще одне слово на “м”!), за який ми любимо ірландця. Раджу стежити за тим, що роблять хлопці, бо поки що — дуже вражає».

éllia — Темно

Марічка Максимець: «éllia повертаються з оновленим складом та новою вокалісткою Олександрою Врубель. І, судячи з релізу, гурт змінився не лише складом, але й візуально, і звучанням. Цей трек — безкомпромісний погляд на боротьбу з внутрішньою темрявою. Без зайвих прикрас, романтизації та метафор — тільки реальність депресії та зневіри, яку гурт передає звучанням постхардкору та емокору».

O.Torvald — Стерти Лютий

Настя Денеж: «Новий реліз O. Torvald — це поєднання емоційної глибини та сильного, хоч і дуже зрозумілого для всіх нас, образу лютого. Місяць лютий вже 3 роки асоціюється з болем, кров’ю та стражданнями, і всі ми хочемо його стерти, залишити в минулому. Але водночас ця пісня не про страх, розпач, або бажання просто забути та жити так, наче нічого не сталося. Мені вона вселяє надію, що попри все, почнеться щось нове. Це пісня про боротьбу попри втому та прагнення до очищення».

Паліндром — На Кульпаркови

Оля Закревська: «Я перепрошую, це що, Паліндром експериментує з поппанком? НУ ВАУ! А ще маю сказати, що завдяки Степану, здається, починаю розбиратися в географії львівських районів. Дякую йому за всю любов, яку він вкладає в ці міські відсилки та легенди. І дякую, що між соціально важливими треками дозволив собі цю пісню теж».

Гурт Дно, Кажан і Нунчаки — піду втоплюся у річці…

Настя Денеж: «Мене в хорошому сенсі вражає Гурт Дно. Їхні колаби настільки полярні за настроєм і звучанням, що тяжко укласти це в голові. Єдине, що їх обʼєднує — це те, що всі виконавці, з якими вони фітують, мені до вподоби».

Kinoteatr Cosmos — Трамвай

Оля Закревська: «Як би самі Kinoteatr Cosmos не визначали свій жанр, зараз дуже хочеться додати до нього слово “міський”. Трек “Трамвай” додає теплоти до типового сприйняття спальних районів на противагу всім звичним нині холодним постпанковим сюжетам».

Юля Юріна — Русалочки

Марічка Максимець: «Це вже третій сингл із майбутнього альбому “Краля”, що вийде 2 квітня. “Русалочки” занурюють у весняну обрядовість і звучать як магічне заклинання — фолькові мотиви переплетені з електронікою, створюючи баланс між містикою й ритуалом. У фольклорі русалки — це душі утоплених дівчат або нехрещених дітей, що могли заманювати людей у болота. І мені дуже подобається, що виконавиця відійшла від казкових уявлень про русалочок, надавши їм більш обрядового, фольклорного звучання. А це якраз те, за що ми любимо Юлю».

renie cares, sucilna_nevdacha.exe — лю біль <3

Марічка Максимець: «Після фіту з Yuvi проєкт renie cares продовжує свою серію колаборацій, цього разу — з sucilna_nevdacha.exe. “лю біль<3” — це розмова про прийняття, де ніжність і страждання йдуть поруч. Поєднання альтернативного року, бедрум-попу та електроніки створює особливу атмосферу: тут є і меланхолія, і драйв, і відчуття чогось крихкого, але невідворотного. А концепція альбому з найяскравішими представницями українського інді — ну дуже інтригує, особливо через те, що обидва з уже випущених синглів — додалися до мого плейлиста. От, раджу додати їх і до вашого».

adm:t, тері фао — течія

Марічка Максимець: «Проєкт adm:t в черговий раз вражає своєю здатністю створювати музику, яка спокійно, але вперто проникає в думки. Якщо попередню роботу, “Титри”, можна було б віднести до фолькпопу, то новий трек рухається більше в бік інді з елементами фольку. Пісня говорить про вибір — чи пливти за течією, підкорюючись їй, чи вирушити проти течії, шукаючи власний шлях. І така вже вона легка, завдяки вокалу дуету та фольковим інструментам, що не відразу і вловиш нотки екзистенційної кризи. Але коли вловиш — треба вже сидіти й думати, інакше не вийде, не відпустить».

Настя Денеж: «У adm:t дуже характерне звучання, яке я впізнаю з тисячі. У новому релізі гурту є якась внутрішня напруга, яка під час прослуховування змушує відчувати, ніби тебе несе течія. А вже після прослуховування ти сидиш і розкручуєш свої думки та рефлексуєш, куди тебе несе течія. Не в момент прослуховування треку, а загалом — по життю».

---

Читайте також: Пісня за піснею: Hyphen Dash про альбом «Basement 626»