«Артист має знати про свої права»: інтерв’ю з Оленою Орлюк про інтелектуальну власність і музику

Нещодавно завершився Український IP Week 2025, що відбувся з нагоди Всесвітнього дня інтелектуальної власності. Цьогоріч міжнародна IP спільнота відзначила важливу дату під гаслом «IP and music: Feel the beat of IP», що знайшло відображення на ресурсах Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). В українському контексті тема звучить як «IP і музика: відЧуй своє».

Саме про своє та своїх — артистів, музикантів, творчість і правовий захист — ми поспілкувалися з очільницею Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ, IP офісу) Оленою Орлюк.

Як ви оцінюєте стан захисту IP прав українських музикантів сьогодні?

Якщо коротко, то краще, ніж ще 10 років тому — проте попереду все ще величезний об’єм роботи.

Як сучасні цифрові платформи вплинули на механізми захисту авторського права у музиці? Чи можна сказати, що вони дають більше можливостей для комерціалізації?

Раніше найбільшу частку доходів автора складали надходження від концертної діяльності. Сьогодні це роялті, які виплачуються стрімінговими сервісами на кшталт Spotify, Apple Music та YouTube. А також іншими користувачами на кшталт радіостанцій, телеканалів, власників HoReCa тощо. Заходячи на український ринок, представники онлайн-платформ укладають договір на виплату роялті з відповідною організацією колективного управління (ОКУ), і артист отримує фіксовану суму за кожне прослуховування чи перегляд. Нагадаю, що автори або правовласники також можуть укладати договори з ОКУ, передаючи їй управління своїми правами. 

Для слухачів стрімінгові сервіси є найвигіднішим легальним способом споживання музичного контенту. Для артистів це шанс суттєво збільшити свою аудиторію та прослуховування пісень завдяки рекомендаційній системі. Це дійсно створює нові можливості для комерціалізації — проте маємо й зворотну сторону медалі, тому що порушники IP прав також перекочували в мережу Інтернет. Іншими словами, чим легше автору поширити пісню — тим легше шахраям, зокрема інтернет-піратам, її вкрасти. Тому насамперед усе залежить від відповідального ставлення слухачів та користувачів музики до авторського права. Від розуміння, що за контент потрібно платити. Фактично, це — головна запорука успішної комерціалізації.

Чи вважаєте ви ефективною роботу ОКУ?

Основна функція ОКУ полягає в управлінні правами, які організації передають суб’єкти авторського права та суміжних прав. ОКУ збирає кошти за використання або прослуховування творів, а також має передавати такі кошти правовласникам. В Україні діяльність переважної кількості ОКУ є неефективною й непрозорою, і цю ситуацію потрібно виправляти. Провести модернізацію, іншими словами. Крім того, зараз призупинені всі процедури, пов’язані з акредитацією ОКУ. Тому, по суті, виплата роялті відбувається добровільно. Деякі сегменти ринку працюють нормально, проте є чимало тих, хто не хоче платити, користуючися по суті «пільгами» через військовий стан. І якщо це було зрозуміло у 2022 році, то на 4-му році повномасштабної війни це просто неприпустимо. Й Україна має активно працювати, аби змінити таке безвідповідальне ставлення.

На вашу думку, чи достатньо українські музиканти обізнані щодо своїх IP прав? Назвіть, будь ласка, найпоширеніші помилки артистів.

На жаль, наші артисти й досі не мають належного рівня обізнаності. Інформації про права музикантів і права авторів недостатньо, навіть попри зростання кількості публікацій і висвітлення теми у ЗМІ. Це суттєво впливає на здатність артистів захищати свої інтереси.

Щодо помилок, то це радше питання до самих музикантів. Найчастіше ми спостерігаємо відсутність будь-якої формалізації своїх прав. Насправді багато музикантів навіть не усвідомлюють, що мають ці права. Відповідно, не оформлюють правовідносини належним чином, що ставить їх у вразливу позицію.

Чи є країни, які можна назвати взірцевими? Де артисти більш обізнані та допускають менше помилок? 

Мені здається, що проблема з обізнаністю музикантів є практично всюди. Ми постійно комунікуємо з IP відомствами різних країн і бачимо, що популяризація інтелектуальної власності — це спільний виклик. На всіх міжнародних майданчиках визнають, що питання підвищення рівня IP культури є одним із ключових напрямів роботи.

Але все ж артисти у ряді країн — скажімо, Великій Британії чи США — демонструють значно кращу обізнаність щодо своїх прав. У ЄС також є позитивні приклади — Франція та Німеччина мають подібну до нашої правову систему і доволі високий рівень охорони й захисту музичної індустрії. Наприклад, у цих країнах неможливо виступити на концертному майданчику без ліцензійної угоди з ОКУ: організатор просто не має права надавати сцену без відповідних повноважень та дозволів.

росія регулярно краде інтелектуальну власність українців, зокрема музикантів. Серед останніх випадків — крадіжка пісні Злати Огнєвіч, раніше схожа ситуація сталася з Христиною Соловій. Скажіть, будь ласка, що насамперед слід робити правовласникам у таких випадках? Чи існують механізми притягнення порушників до відповідальності?

Чи можемо ми притягти до відповідальності за порушення авторського права на території рф? Наразі, зрозуміло, що ні, оскільки ця держава порушує всі права та нехтує всіма міжнародними договорами. Це стосується не тільки законодавства України й не тільки сфери інтелектуальної власності.

Але що ми точно можемо і маємо робити — це говорити публічно, зокрема на міжнародному рівні про такі порушення, фіксувати їх, щоб у майбутньому мати можливість звертатися за відшкодуванням завданих збитків. Ми проводили спеціальну зустріч з виконавицями, чиї права були порушені, тож дуже добре знаємо ці кейси. І Христині Соловій, і Златі Огнєвіч давали рекомендації, як з цим працювати.

Зокрема, доцільно діяти локально: через офіси платформ, де використовуються вкрадені твори (наприклад, YouTube чи Facebook). Після скарги вони мають заблокувати відео чи аудіо. При цьому важливо акцентувати на тому, що це українські твори, адже такі звернення — можливість ще раз донести до західної аудиторії інформацію про російську агресію та крадіжку української інтелектуальної власності.

Також варто відстежувати, в якій ще країні та ким саме може бути незаконно використаний ваш твір. Якщо це цивілізована держава, яка дотримується IP прав, то можна звернутися до організаторів заходу з листом-повідомленням про порушення авторського права. Знову ж таки, пам’ятайте про якомога ширший розголос у медіа та соцмережах.

А як щодо правопорушень з боку українців чи громадян інших держав? Чи можна сказати, що зараз це поширена ситуація — наприклад, коли музичний твір відтворюється в закладі громадського харчування без дозволу автора або іншого правовласника?

Свідоме прослуховування піратського контенту — це порушення авторського права. На жаль, серед українців та громадян деяких інших держав це все ще доволі «популярне» правопорушення.

Так само правопорушенням є програвання музичного твору в закладі громадського харчування без дозволу автора або іншого правовласника. Щоб отримати цей дозвіл, потрібно укласти договір з ОКУ. Ви обираєте з каталогу твори для використання та сплачуєте за них відповідні збори. Якщо залишити поза увагою нюанси, то ОКУ як посередники дуже спрощують цю процедуру — адже в іншому випадку закладу харчування довелося б укладати окремий договір з кожним автором. Що, погодьтеся, звучить нереалістично.

А якщо власник закладу платить за YouTube Premium і через нього вмикає музику в закладі? Це буде порушенням?

Так, тому що YouTube Premium призначений для особистого прослуховування. Якщо ви використовуєте його в закладі для фонової музики, це вже виходить за межі тієї ліцензії, яку надає YouTube. Тобто, якщо йдеться про заклад, то потрібно в будь-якому разі звертатися до ОКУ, погоджувати перелік творів та формалізувати використання музики.

Потім ОКУ звітує, які пісні були використані. У теорії це звучить добре, але прозорість цієї звітності — це вже інше питання. В розвинених країнах такі процеси зазвичай диджиталізовані: кожне відтворення фіксується автоматично, і так само формуються звіти. Натомість у нас це переважно «ручна» історія, тому результати не відповідають дійсності. Певні технологічні рішення пропонувалися українському ринку іноземними партнерами, але в наших реаліях вони мають захмарну вартість. Тому маємо шукати інші шляхи підтримки музичної індустрії, розуміючи, що насправді наша ІТ сфера насправді є дуже потужною. 

Чи часто українські музиканти захищають свої авторські права у суді? Можливо, вам запам’яталися особливо гучні кейси останніх років.

Не дуже часто. Такі справи є, але це не масове явище — якщо порівнювати, скажімо, зі спорами щодо торгівельних марок. Хоча, за світовою статистикою, кількість кейсів з питань порушення авторського права постійно зростає. Це викликано багатьма факторами, зокрема й поширенням технологій. Також постають нові виклики, зокрема у зв’язку з широким використанням штучного інтелекту. Кількість спорів щодо цього питання також буде збільшуватися. Впевнена, що значною мірою для їхнього розв’язання буде корисним застосування процедури медіації. Такий центр створений на базі УКРНОІВІ як складова міжнародної співпраці з ВОІВ.

Розкажіть, будь ласка, про ключові ініціативи IP офісу, спрямовані на підтримку українських музикантів.

Насправді більшість наших ініціатив так чи інакше стосується музикантів, адже вони мають справу практично з усіма видами інтелектуальної власності. Ми проводимо консультації на тему реєстрації авторського права, торгівельних марок, дизайнів тощо. Адже можуть бути зареєстровані не лише авторські права на текст чи музику, але й ім’я музиканта може бути зареєстроване як ТМ. Або якась частина образу виконавця може бути зареєстрована як промисловий зразок. ІР офіс в своєму черговому випуску серії Винахідливі.UA зібрав приклади внесків у розвиток музичної індустрії, які роблять українські творці.

Також ми надаємо консультації, рекомендуємо укладати договори щодо розпорядження ІР правами. Ще у 2023 році ми запустили проєкт «34 полюси творчості», спрямований на підвищення обізнаності представників креативних індустрій щодо нюансів реєстрації та захисту IP прав. Загалом же в Україні за період з 2002 по 2024 рік було здійснено 16477 реєстрацій авторського права на твори музичного мистецтва. 

Нещодавно пройшов Український IP Week 2025, присвячений темі Всесвітнього дня інтелектуальної власності — «IP and music: Feel the beat of IP». В українському контексті ми сформулювали цю тему як «IP і музика: відЧуй своє». Тобто всі активності в межах цьогорічного IP Week були присвячені українським артистам та музичній індустрії — зокрема ми обговорювали важливі кейси порушення прав і те, як росія краде інтелектуальну власність наших музикантів.

Окремо підкреслю, що в межах IV Всеукраїнської освітньої кампанії 2025 року з нагоди Всесвітнього дня інтелектуальної власності вийшов гайд «Інтелектуальна власність та музика. Відчуй ритм інтелектуальної власності», підготований фахівцями IP Academy, яка функціонує у структурі IP офісу. Важлива інформація подана в гайді в доступній формі, тому він зацікавить усіх, хто хоче зрозуміти точки перетину інтелектуальної власності та музичної індустрії — як слухачів, так і музикантів. 

Темі музики в технологічному світі інновацій був присвячений і вебінар «Музична еволюція: правові, інноваційні та креативні тренди», який пройшов у межах проєкту Talking about my idea. Актуальні для музичної індустрії питання підіймалися й в процесі відкритого діалогу під час ІР стриму з музичним вайбом «Слухай українське. Захищай українське», який ІР офіс провів у ці дні.

Крім того, наша команда створила інтерактивний онлайн-квіз «Торгівельні марки, які звучать», присвячений звуковим ТМ. Він розрахований на широку аудиторію та покликаний підвищити обізнаність про маловідомі аспекти IP, пов’язані з музичною сферою. Також ми підготували інтерактивну статистику подачі заявок та реєстрації звукових торгівельних марок за весь період незалежності України.

Які нові інструменти захисту IP прав музикантів ви плануєте впроваджувати? Як на цю сферу вплине гармонізація національного законодавства з EU acquis?

Серед наших найближчих планів — посилення співпраці з ОКУ. Також ми активно працюємо над імплементацією низки Директив і Регламентів ЄС, які безпосередньо спрямовані на посилення прав авторів, зокрема в мучній сфері. Причому окремі положення стосуються винятково цієї галузі.

Однією з пріоритетних для імплементації є Директива 2019/790 про авторське право і суміжні права на єдиному цифровому ринку (так звана Директива DSM). Вона включає розділ щодо стандартизації виплати справедливої винагороди авторам і виконавцям за використання їхніх творів. Для України цей пункт має особливо важливе значення, адже ми маємо з цим «хронічні» проблеми. Музиканти отримують малу винагороду, або ж взагалі її не отримують. Крім того, я вже згадувала про відсутність прозорої системи підрахунку виплат з боку ОКУ. Також у разі імплементації Директиви DSM в Україні буде збільшено строки чинності майнових прав на такі об’єкти суміжних прав, як виконання та фонограми — з 50 до 70 років. Все це — задля підвищення добробуту артистів.

Чи є питання захисту ІР прав предметом міжнародної співпраці та чи долучається Україна до неї?

Україна є учасницею всіх міжнародних угод у сфері авторського права і суміжних прав — зокрема Бернської конвенції, Всесвітньої конвенції про авторське право, Договору про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів, Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право і Пекінського договору про аудіовізуальні виконання.

Це означає, що ми визнаємо й охороняємо права іноземних авторів так само як права українських авторів мають бути захищені за кордоном. Для всіх — однакові умови та стандарти. Ми також беремо участь у роботі міжнародних організацій, представляючи інтереси України та наших творців на глобальному рівні. Це частина національної Стратегії розвитку культури та Стратегії розвитку ІР сфери, проєкт якої опрацьовується на базі УКРНОІВІ в межах співпраці Міністерства економіки України та ВОІВ. 

Як штучний інтелект впливає на сферу авторського права в музиці?

У контексті судових кейсів вже зазначала, що штучний інтелект створює нові виклики — звісно, разом із можливостями. Фактично він генерує нові твори, і світова IP спільнота наразі активно обговорює, чи можуть такі твори вважатися об’єктами охорони. Також йде розробка правових механізмів, які регулюватимуть використання цих творів.

Україні тут є чим пишатися: ми одні з перших у світі сформулювали правовий режим sui generis для об’єктів, створених ШІ — в Законі «Про авторське право і суміжні права», який діє 1 січня 2023 року (і також був прийнятий з метою гармонізації національного законодавства з acquis ЄС). Це спеціальний правовий режим, що стосується нестандартних об’єктів, які не є оригінальним з точки зору авторського права і виходять за межі «традиційного» правового регулювання. У цьому випадку критерієм для отримання захисту виступає форма вираження, тобто результат роботи ШІ, а також інвестиції суб’єктів права sui generis, яким належать майнові права. Йдеться про осіб, які поставили завдання системі ШІ щодо створення певного об’єкта — іншими словами, інвестували в це свої ресурси (час, зусилля тощо).

Про це та багато іншого можна дізнатися з мануала «Рекомендації щодо відповідального використання ШІ: питання права інтелектуальної власності», розробленого за участі фахівців IP офісу. Він буде корисний як правовласникам, так і користувачам ШІ — зокрема музикантам.

Що б ви хотіли побажати українським музикантам в контексті захисту IP?

Бажаю українським музикантам знати про інтелектуальну власність та свої права, завжди мати змогу проконсультуватися та отримати всю необхідну інформацію. Також бажаю розуміти, що в усьому світі діє універсальний принцип: тільки автор може себе захистити. Якщо самому не запустити цей процес, то ніхто не буде цим опікуватися. Автори мають бути більш ініціативними, а не скидати відповідальність на «погану» державу чи лейбли. Адже держава може впроваджувати найкращі законодавчі норми, але якщо вони не використовуються на практиці, то їхня ефективність буде практично нульовою.

Знову ж таки, це питання IP культури. Обізнаність — це найкращий інструмент захисту, а інтелектуальна власність — це не лише про креативність, а й про впевненість, стабільність і професійне майбутнє.

---

Читайте також: Куди податися українському артисту, щоб отримувати роялті?