10 травня 2025 року під час свого концерту учасники студії «Квартал 95» використали музику з пісні Мексиканець гурту Zwyntar. Музиканти стверджують, що дозволу на це не надавали, попри попередній запит від представниці студії.
За словами гурту, 11 квітня до них звернулася музична редакторка «Кварталу 95» та «Ліги сміху» з проханням про дозвіл на використання композиції. Zwyntar відповіли, що проти використання їхньої музики в «естетично та концептуально не близьких проєктах». Після чого музична редакторка уточнила, чи авторські права належать гурту або ж певному лейблу та отримала відповідь, що авторські права належать артистам. Після відповіді спілкування не продовжувалося.
Попри це, на концерті студії 10 травня використали мелодію з пісні Мексиканець, до якої додали інший текст. У відео з виступу, розміщеному на YouTube, також відсутнє посилання на офіційні джерела гурту — натомість зазначено сторонній канал.
«Квартал 95» обґрунтовує використання твору посиланням на статтю 21 Закону України «Про авторське право і суміжні права», згідно з якою допускається створення пародій без згоди автора. Проте учасники гурту кажуть, що створена версія не має ознак пародії, оскільки, на їхню думку, не містить комічного чи сатиричного змісту щодо оригінального твору.
Музиканти також додають, що музика була використана у комерційному концерті, а відповідне відео монетизується на YouTube. Гурт розцінює ситуацію як порушення авторських прав і заявляє, що це суперечить їхнім принципам та завдає шкоди репутації.
Наразі фрагмент з виконанням пісні Мексиканець видалено з запису концерту на YouTube. За словами учасників Zwyntar, публікацію в соцмережах гурту можна вважати досудовою претензією.
Ми поспілкувалися з юристом у сфері авторського права щодо ситуації та ось, яке пояснення отримали:
Чи достатньо просто змінити текст пісні, залишивши музику, щоб назвати це пародією?
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про авторське право і суміжні права» (в чинній редакції — надалі Закон), допускається вільне використання правомірно оприлюднених творів безоплатно та без згоди правовласника для створення нових творів у жанрі пародії. Закон визначає, що пародія — це твір, що має комічний або сатиричний характер стосовно подій, осіб або іншого твору (чи його частини), і може бути створений, зокрема, у результаті творчого перероблення такого твору.
Проте, звичайне заміщення оригінального тексту новим текстом — без зміни музичної частини — не є достатнім критерієм для кваліфікації нового твору як пародії. Чинне українське законодавство не обмежується формальними ознаками перероблення, а вимагає наявності чітко визначених смислових та художніх ознак:
- комічної або сатиричної спрямованості;
- змістовного зв’язку з оригіналом (асоціативний зв’язок);
- наявності критичного, іронічного або викривального змісту щодо твору, події або особи
Таким чином, для правомірної кваліфікації нового твору як пародії зовсім недостатньо лише технічної зміни тексту пісні. Необхідно щоб зміст новоствореного твору відповідав жанровим критеріям визначення пародії, як форми мистецького висловлювання, що здійснює осмислену та комічну інтерпретацію оригінального твору або його аспектів.
Окрім того, за ч. 4 ст. 22 Закону встановлено, що вільне використання допускається лише за умови, що таке перероблення не завдає шкоди звичайному використанню твору та не обмежує безпідставно законні інтереси правовласника. І що найголовніше, перелік випадків вільного використання творів, зазначений у ст.ст.22-28 Закону є вичерпним, тобто таким що не передбачає інакших доповнень, трактувань, виключень чи інших варіантів, окрім вказаних в цих статтях. Це положення слугує додатковим критерієм при оцінці правомірності пародії: навіть при наявності сатиричного елементу використання оригінального музичного супроводу без змін може бути визнано порушенням прав, якщо це негативно впливає на комерційну вартість чи репутацію первинного твору.
Отже, Закон допускає створення пародії без дозволу правовласника, але лише за наявності фактичних ознак жанру, а не лише формального перероблення тексту, що повинно оцінюватися з урахуванням усіх обставин конкретного випадку.
Чи має значення у якому контексті використано твір, що автор пісні прямо заборонив її використання в будь-якому вигляді?
Так, контекст має значення, але якщо автор прямо заборонив використання твору в будь-якому вигляді, ця заборона має юридичну силу, і будь-яке використання — незалежно від контексту — потенційно може вважатися порушенням.
Так, є передбачені Закон випадки, коли допускається вільне використання правомірно оприлюднених творів безоплатно та без згоди правовласника для створення нових творів у жанрі пародії. Але навіть у цих випадках суд може вирішити, що право автора переважає, особливо якщо він чітко заборонив будь-яке використання.
У яких випадках порушення авторського права може бути визнано в суді — і які зазвичай наслідки для порушника?
Підставою для визнання порушення авторського права в судовому порядку є будь-яке посягання на особисті немайнові та/або майнові права суб’єкта авторського права (в даній ситуації, це автори тексту та музики) або суміжних прав (виконавці, виробники фонограми), а також невизнання, оспорювання таких прав чи створення загрози їхнього порушення. Закон прямо визначає порушеннями, зокрема, використання об’єкта авторського права або суміжних прав поза межами випадків вільного використання, визначених Законом (ст.ст.22-28), або з порушенням умов відповідного дозволу (ст. 53 Закону).
Суд може постановити рішення про стягнення компенсації у фіксованому розмірі, що замінює відшкодування збитків або доходу, отриманого порушником. Розмір компенсації визначається у межах від 2 до 200 прожиткових мінімумів або як подвоєна чи, у разі умисного порушення, потроєна сума винагороди, яка могла б бути сплачена за законне використання твору. Закон встановлює, що така компенсація має бути ефективною, співмірною і стримуючою, але не створювати перешкод законній діяльності користувачів (ч.3 ст. 55 Закону).
Крім того, суд має право прийняти рішення про вилучення або конфіскацію всіх примірників твору, виготовлених чи розповсюджених із порушенням авторського права, а також матеріалів і обладнання, використаних для їхнього виготовлення. У разі доведеності порушення, суд також може зобов’язати порушника опублікувати інформацію про допущене порушення власним коштом, а також накласти штраф у розмірі 10% від суми, присудженої на користь правовласника. Якщо порушення виявлено в мережі інтернет — то допустимо видалення такого контенту із приміткою про порушення авторського права тощо.
Читайте також: «Артист має знати про свої права»: інтерв’ю з Оленою Орлюк про інтелектуальну власність і музику
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: