Святослав Роман (Sviat Promo): “Я мрію про свій концертний майданчик у Львові”

Святослав Роман є засновником і керівником львівського концертного агентства Sviat Promo. Зараз він займається підготовкою до Lviv Acoustic Fest, а також західною частиною всеукраїнського туру O.Torvald.

Четвертий Lviv Acoustic Fest, який відбудеться 8-9 жовтня і стане першим для Романа в якості головного організатора. При цьому – неакустичним і з акцентом на молоді гурти. Ми зустрілися із організатором і поспілкувалися про Sviat Promo, фестиваль, проблеми з концертами у Львові і старий кінотеатр.

– Як ти почав займатися організацією концертів?

– Все почалося з групи Хуч. Це була така поп-панк банда у Львові. Я не грав на жодному інструменті, тому мені лишилося займатися якимись справами, які можна умовно назвати менеджментом. Це все було дуже смішно і по-юнацьки, але ми їздили в тури і по фестивалях.

Потім мені довелося зробити перший концерт гурту Дримбададзига у Львові. Це був перший досвід поза панковою тусовкою.  З цього концерту народилась ідея фестивалю «Рок-Коляда», який декілька років відбувався у клубі “Роберт Домс”. Фестиваль був доволі успішний.

Далі захоплення етно-музикою перейшло на гурт Дахабраха. У 2009 році я запропонував цьому гурту зробити концерт у Львові. Це був мій перший великий концерт. Я продовжував привозити Дахубраху у Львів, зробив два тури Dakh Daughters.

Паралельно я зайнявся поп-рок напрямком. Я робив сольні концерти гуртів Тартак та Антитіла у дуже дивних залах, бо тоді у Львові ще не було івент-холлу «Кіно».

– Я багато чув від гуртів та промоутерів, що Львів – це «мертве» місто. І проводити там концерти дуже важко. Чому так?

– Проблема скоріше в майданчиках, а не в організаторах. Важко братися за концерт, коли ти не маєш де його проводити. Ти можеш зробити маленький концерт на 100 чоловік в «Underground». Можеш в «Пікасо» – але цей зал мені не дуже подобається. В результаті, відмовляєшся від проектів, бо не можеш знайти місця, де він був би хоча би не збитковий.

Останнім часом працював івент-хол «Кіно» і це створило певний сплеск. Тепер він закрився. І я знаю, що через це відмінилися кілька проектів.

Зараз відкрилося нове місце – «Fest Republic». Воно менше за івент-хол, але тисячу людей все одно вмістить. Я там робитиму концерт O.Torvald.

Але, звичайно, я мрію про свій концертний майданчик. Коли кілька років займаєшся концертами дуже втомлює постійно думати де і як робити. Кожного разу доводиться домовлятися, забивати дату і так далі. Формат клубів Sentrum і Atlas, коли клуби самі домовляються з артистами, – це великий позитив і поштовх для формування аудиторії навколо себе. Та і сама конкуренція між Atlas і Sentrum – це дуже добре для ринку загалом.

– Як з’явився Lviv Acoustic Fest і як ти до нього долучився?

– Lviv Acoustic Fest започаткував Єгор Грушин із друзями. Вони його робили з 2013 року три рази. Мені цей фестиваль подобався за складом виконавців. Останні два роки я там працював по звуку.

Мені запропонували його придбати, бо Єгор перестав бачити себе в цьому проекті. З цього року я змінив локацію проведення фесту, змінив підхід до формування лайнапу. Я зробив більший наголос на нових іменах. Це ризиковано, і так важче продавати, але мені цікавіше було відкривати нові імена.

– За яку ціну ти його придбав?

– Думаю, це не варто озвучувати.

– Ви заявили, що цього разу фестиваль буде неакустичний. Але як це так – неакустичний Acoustic Fest?

– Так, це трошки абсурд. Але я уявив як в неповному складі будуть грати гурти, які я запросив.  І мені видалося це несправедливим, якимось марнотратством. Гурти придумали ці треки в певному звучанні, а ми їх ламаємо і заставляємо грати без електрогітари чи барабанів.

Гурти, які будуть виступати, не грають важку музику. Тому я подумав, навіщо колупатися в нюансах, на якій гітарі вони гратимуть. Ми вирішили, що основне в Acoustic Fest – це настрій. Тому Acoustic – це буде настрій фестивалю, а не вимога до звучання.

– Акустичний формат видавався певною «фішкою» фестивалю. Тобто саме заради Lviv Acoustic Fest гурти переробляли свої пісні під новий формат. Не боїшся втратити таку перевагу?

– Звичайно, є певні побоювання. Доводиться пояснювати людям, чому ми вирішили саме так. Але є нова «фішка» в нових іменах. Ми хочемо змістити акцент із знайомих гуртів із новим звучанням на нові гурти.

До того ж, не всі виступи гуртів, що грали в попередні роки, мені подобалися. Деколи відчувалося, що програма була зроблена за 2-3 репетиції.  Іноді хотілося сказати: «Чуваки, ну навіщо ви це зробили зі своїми піснями? Краще б вже зіграли, як граєте, було б набагато краще».

Звичайно, наприклад O.Torvald не зміг би зіграти в повному звуці. Але гурти типу Latexfauna або Panivalkova – як їх заставляти грати «акустичніше»?

– Тобто ти граєш «в довгу»? Зараз розкручуєш нові імена, щоб потім, за рахунок певною лояльності і історії, вже на них збирати аудиторію?

– Саме так. Ми й не приховуємо, що думаємо потім робити сольні концерти певних артистів із лайнапу.

– Де це все буде відбуватися?

– Локація – це окрема історія. Вона зараз забирає багато сил і часу. Є старий кінотеатр «Львів» у Стрийському парку. У ньому не відбувається показів і він фактично простоює. Були побоювання, що його продадуть і зроблять там ТРЦ або бізнес-центр. Тому я став учасником ініціативи «Зайняти кінотеатр «Львів» як людина, яка займається музикою і концертами. Ми запропонували депутатам проект по ревіталізації кінотеатру, щоб він не згнив до того стану, коли його зможуть продати як руїни. Ми хочемо відродити кінотеатр як молодіжний культурний центр, щоб там відбувалися культурні події.

Я ризикнув своїм фестивалем позначити територію і показати, що там таке може відбуватися. Бо з боку влади завжди є купа відмовок. А ми хочемо показати, що дайте нам просто зелене світло і ми вже зараз готові там робити події. Головне – не заважайте. Гроші – не така велика проблема, їх можна знайти. Проблема – в політичній волі.

Я вірю, що все буде добре, але процес комунікації з директором кінотеатру і владою йде навіть складніше, ніж ми очікували.

– Ви розраховуєте лише на львів’ян чи також на людей з інших міст?

– Чесно кажучи, я навіть про це не думав. Приїдуть – прекрасно. Лайнап цікавий, це вихідні. Я знаю декількох людей, що їдуть, але який це буде відсоток сказати не готовий.

– Окрім головної сцени буде ще одна?

– Так, буде друга сцена. Вона буде акустичною і безкоштовною – біля кінотеатру, в парку. Ми розраховуємо, що прийде просто аудиторія, що гулятиме парком.

– Які там будуть гурти?

– Паша Нечитайло з акустикою, Postman, Black Balloon, Яна Шпачинська із проектом Хрущі.

– Хто крім тебе займається Sviat Promo?

– Нещодавно ми почали працювати з Діаною Дадоновою. І фактично ми зараз працюємо вдвох.

– Якби ти мав можливість зробити фестиваль своєї мрії, яким би він був?

– Я би зробив у Львові такий фестиваль, яким був перший Atlas Weekend в Києві. Якась пром-зона, в межах міста, без наметів, без хаотичної їжі. Міський фестиваль з класними іноземними артистами, на кшталт Beissouls & Einius, з українськими хедлайнерами і новими іменами.

Наприклад, мені на першому Atlas Weekend дуже сподобалися Вагоновожатые на головній сцені. І водночас мені не сподобалося те, що на другому Atlas Weekend Вагоновожатых поставили не на головній і водночас із 5’Nizza на головній. Це був ніби вибір між минулим і майбутнім.

Фото: Женя Люлько

Придбати квитки на фестиваль Lviv Acoustic Fest