82 учасники, 23 події та понад 2 тисячі відвідувачів: як пройшов V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»

2-3 серпня в Луцьку відбувся V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера». Особливістю цьогорічного заходу стало те, що він об’єднав 82 учасників із зовсім різних сфер — письменників, істориків, науковців, філософів, військовослужбовців, театралів, музикантів, підприємців та медійників. 

Серед них: Каталіна Гомес Анхель (Колумбія), Марія Сеновійя (Іспанія), Капка Кассабова (Шотландія-Болгарія, онлайн), Павло Казарін, Андрій Любка, Ірина Цілик, Юрко Прохасько, Володимир Єрмоленко, Артур Дронь, Марічка Паплаускайте, Богдана Романцова, Анастасія Євдокимова, Анастасія Зухвала, Ганна Кочегура, Антон Тимошенко (Україна) та інші. 

Лірум є інформаційним партнером події, тому розповідаємо, як пройшов фестиваль.

Основна програма налічувала 23 події: поетичні читання, фокусні дискусії, публічні розмови, підпільні читання, музичні виступи гурту Крихітка і співачки Марини Круть, автограф-сесії, театрально-музичний перформанс «Rock’n’Roll для ПАКО» від театру «Гармидер» тощо. Також у переддень фестивалю відбулася презентація концепції відновлення будинку родини Покальчуків — проєкту «Дім Пако» — від Літературної платформи «Фронтера» та платформи «Алгоритм дій». Тут планують створити міжнародну резиденцію для письменників, перекладачів, культурних менеджерів і музикантів, майстерню, екскурсійний простір та подієвий майданчик у саду.

Загалом фестиваль відвідало 2 522 людей. 

Спільність, діалог і порозуміння

За словами засновниці Літературної платформи «Фронтера» Елли Яцути, для команди організаторів найбільш значними є два досягнення:

«Насамперед для нас важливо те, що всі, хто хоч трохи долучився до фестивалю, відчули себе частиною спільної справи. По-друге, цього року до “Фронтери” приєдналися люди з дуже різних середовищ — дипломати, представники влади, військові, підприємці, митці, культурні менеджери, журналісти. І хоча “Фронтера” залишається літературним фестивалем, але сьогодні тексти для нас — це інструмент діалогу й порозуміння між людьми з різних середовищ. Тому ми й далі шукаємо спільників, які допомагають робити Луцьк ще більш видимим — і в Україні, і за її межами». 

На відкритті фестивалю з вступною промовою «Я маю казку!» виступив письменник і військовослужбовець Павло Коробчук. У своєму зверненні він розкрив фокус-тему цьогорічного фестивалю «Спільність»:

«Що таке наша спільність? Це там, де є відчуття української соціокультурної протяжності в часі, де є українська територія, де лунає українська мова. Але мова — це лише вершечок, вишенька у найсмачнішому в світі, бо — бабусиному чи маминому пирозі. Тому що у нашій спільності є багато ознак, за якими впізнаємо одне одного. І зовсім не обов’язково мати всі ці ознаки, аби бути у спільності, як не обов’язково мати всі гроші, щоб вважатися багатим. Ось лише кілька з них: гідність, свобода, вітальність, життєдайність, стійкість, гумор, біль, культура, мова, географія, історія, військо, геополітика, інфопростір, судова система, валюта, економіка, кордони, бюджет, меми, герб, прапор, казки».

Також фокус-темі фестивалю було присвячено пʼять основних дискусій. Під час них разом із українськими та іноземними учасниками спілкувалися про те, як нас формували ландшафти, про шлях, який ми пройшли, про втрату і як із нею працювати, де людям брати надію і що зрештою тримає нас разом.  

«Фронтера» — фестиваль турботи й людиноцентричності

Як і минулого року, організатори фестивалю великого значення надають безбар’єрності локації. 

«”Фронтеру” називають фестивалем турботи та людиноцентричності. Для нас це основоположна річ. Ми докладали максимальних зусиль, щоби захід був інклюзивним. Ще не все задумане вдалося, але ми покроково рухаємося до того, щоби створювати безпечний і комфортний простір для всіх», — говорить Елла Яцута.

Цьогоріч над удосконаленням умов фестивалю працювала також команда ГО «місто.ребут», яка провела просторовий аудит і розробила низку рекомендацій для покращення доступності «Окольного замку». Вони охоплювали як фізичні аспекти — з урахуванням потреб людей з інвалідністю, батьків із дітьми та маломобільних осіб, — так і психоемоційний комфорт.

На локації було промарковано з’їзди та потенційно небезпечні ділянки, аби полегшити пересування людей з порушеннями мобільності чи зору. На території фестивалю діяла інклюзивна вбиральня та фотозона з пандусом. Представники фудкорту дослухалися до рекомендацій ГО «місто.ребут» — барні стійки організували на різних рівнях, зручних як для людей з інвалідністю, так і для дітей. Також на локації було кілька точок із безплатною питною водою і мисочки з водою для тварин. Завдяки співпраці з ГО «Громадський рух “Соціальна єдність”» всі події, крім музичних, супроводжувалися перекладом жестовою мовою. Загалом простір фестивалю мав чітку і логічну навігацію, що особливо важливо для людей із тривожністю чи зниженою концентрацією. 

Збір на підтримку Сил безпеки й оборони України

Загалом за два дні фестивалю з відвідувачами та партнерами організатори зібрали 849 857 грн. на підтримку Сил безпеки й оборони України. Так, разом із БФ «Ангар.Україна» збирали кошти на дрони на оптоволокні. Під час фестивалю можна було придбати кукурудзу за донат, а також виграти сніданок з учасниками «Фронтери» — Павлом Казаріним чи Богданом Логвиненком. Стенд та активності на фестивалі організував і AZOV.ONE. Всі охочі мали змогу поспілкуватися з військовими та придбати мерч бригади за донат. «Lubart Foundation» організували «портрет за донат» та збирали кошти на потреби 20-ї бригади «Любарт».

На «Фронтері» також діяв проєкт «Книга на фронт» від платформи «Культурні сили», у межах якої всі охочі мали нагоду купити та передати книжки військовим на лінії фронту. Під час фестивалю цю ініціативу можна було підтримати на стенді книгарні Readeat. Крім того, на локації БФ «МХП-Громаді» за донат була змога придбати книги, видання яких підтримав фонд. Виручені кошти спрямують на потреби 100-ї окремої механізованої бригади. 

Також на території фестивалю діяв невеликий інтерактивний стенд, де можна було долучитися до ініціативи «Нечитані вірші» від БФ «МХП-Громаді» та «Української правди». Проєкт спрямований на повернення забутих імен Розстріляного відродження і несправедливо забутих митців та мисткинь. Відвідувачі фестивалю обирали автора й вірш, читали його, а потім ділилися своїми відео у соцмережах. За два дні фестивалю участь в цій ініціативі взяли 112 людей.

---

Читайте також: День бабака, в який хочеться повертатися. Як Faine Misto 2025 закріпило статус найфестивальнішого фесту країни