Пісня за піснею: Remez про альбом «Кілометри»

23 жовтня військовий музикант Remez представив новий альбом Кілометри. До нього увійшли композиції, створені музикантом у період служби, — кожна відображає особистий досвід війни та життя на відстані.

«Це кілометри доріг, кордонів і ліній зіткнення. Кілометри між людьми, між фронтом і домом, між тишею і гулом війни», — описує реліз Remez.

За звучанням Кілометри — це інді з елементами фолку, рокабілі та вестерну. Реліз поєднує камерну ліричність із більш жорстким «польовим» настроєм, притаманним військовому досвіду.

Спеціально для нашої рубрики «Пісня за піснею» Remez розповів про кожен трек альбому.

Кілометри

Стосунки під час служби — це постійні відстані, і якщо стосунки почалися під час служби, то у пари немає досвіду спільного побуту, а здебільшого 25–30 днів на рік + можуть бути якісь бонуси. Про це і пісня. Партії барабанів та піаніно записав дистанційно Lucas Bird (Лукас Бьорд), який дуже чітко відчув, що треба!

Контужений пес

Це пісня про наших із вами друзів. Ще закликаю всіх, хто бажає собі домашню тваринку, брати собі таку з деокупованих територій.

Як повернусь

Не знаю, чи є позитивніша музика, ніж рокабілі. Певно, для того, щоб підтримати та дати надію коханій, мій мозок обрав цей жанр знову. Це моє нове бачення, як така музика могла б звучати зараз. У пісні є кілька інструментальних цитат таких гітаристів, як Link Wray та Scotty Moore.

Мій корч

Це пісня, де кожен куплет — це окрема історія різних корчів та їхніх власників. Пісню можна було б виконати в нескінченній кількості варіантів, та я обрав зробити це в дусі раннього Джона Лі Гукера, акомпануючи собі на гітарі та стукаючи ногами по підлозі. У планах — додавати історії й створювати нові куплети.

Мене навчила моя країна

Це про відповідальність кожного громадянина, бо, на жаль, нам треба коригувати рішення, які приймає влада, і ставати людьми з картонками в руках.

Невідомі співаки

Проста пісенька про мене та мою кохану.

Ноги на торпеді

У прифронтових містах є певна романтика. Коли моїй коханій вдавалося приїхати до мене і мені вдавалося провести з нею час, я катав її на машині десь у районі Крама та Добропілля (тоді), і вона полюбляла класти ноги на торпеду. Я думав, що вона одна така, аж потім нам назустріч їде корч, де з пасажирського сидіння маячать дві босі ніжки. Тут і прийшла ідея цього вестерна.

Оскіл

Пісня про Купʼянський напрямок, який міцно тримається попри складність. Кік-барабан я записав сокирою по пеньку.

Тиха трава

Це пісня-обійми. У нас на відстані лишається лише уява майбутнього життя і неможливість обійняти близьку людину. То я спробував зробити це піснею.

До дрібниць

Квартира, де жила моя родина в Харкові. По ній так добре видно, як там зупинився процес життєдіяльності кожного. А також там блукають спогади з дитинства. Сподіваюся, ви побачите, про що я.

Тільки вперед

Реальна історія, єдине, що я вигадав у ній — це «Полтава та Лубни». Історія людей, які повʼязали свої сенси один з одним під час війни.

Хто як не ми

Ця пісня, як і Жене потяг, я б не хотів, щоб вони були, але мусив пропустити через себе.

Щасливі

Фіт із Sestra Blyznyuchka. Як на мене, це найкраща моя робота. Вона, як і решта пісень, не була записана на студії — усі записи відбувалися у випадкових умовах, і добре, коли це було вдома.

---

Читайте також: «Культурний Десант», трек з Джошем Гоммі та як війна змінює сприйняття музики? Інтерв’ю з музикантом та військовим Олександром Ремезом