Пісня за піснею: Павло Гоц про альбом Культурних сил — «Awake»

10 квітня Культурні Сили представили альбом Awake. Це спільна робота військовослужбовців і цивільних артистів, побудована на переосмисленні українських веснянок. До релізу увійшли як традиційні, так і авторські пісні, об’єднані темою пробудження — не лише природного, а й суспільного та особистого — у контексті війни.

Як розповідають автори альбому, веснянки — це не просто пісні про прихід тепла, а древній магічний ритуал «закликання» життя, що виник як спосіб допомогти природі прокинутися після довгого зимового сну. Через рух, танець та голос наші предки програмували майбутній рік на родючість і перемогу світла над темрявою. Сьогодні, в умовах тривалої війни, ці давні сенси набувають особливої актуальності. Весняне оновлення стає невіддільним від нашої боротьби за майбутнє, де природне пробудження тісно переплетене з необхідністю захищати своє право на життя.

В основі альбому — історії про тих, хто йде в бій, вирушає в степ, сідає на коней, а також про жінок, які, попри свято і прихід весни, продовжують боротьбу. Весняна обрядовість тут поєднується з мілітарними мотивами, підкреслюючи, що навіть у часи оновлення і свят війна залишається частиною реальності. Як це було і в історичних піснях, де поруч із мотивами розквіту звучать згадки про боротьбу.

Обкладинкою альбому стала картина Івана Марчука «Пробудження», що буквально перекладається як «Awake» і підсилює головний меседж проєкту.

«В альбомі всюди, поруч із весняною тематикою, є й мілітарні згадки. Тому що насправді війни тривають століттями. І це, слава Богу, не перманентний наш стан, але, на жаль, таке з нами трапляється. Тому і в історичних піснях під час весняного розквіту, свят, гулянь є згадки про те, що війна триває. Це один з основних посилів цього альбому», — ділиться Павло Гоц.

Спеціально для рубрики «Пісня за піснею» Павло Гоц розповів про створення та сенси кожного треку Awake.

Ой діво, чи не діво

Перший трек від ЩукаРиба. Він звучить як інтро — відкривальний, найбільш автентичний трек, лише з голосами дівчат. Про те, як хлопці пішли на війну, але дівчата теж продовжують боротьбу, бо там є навіть згадка, що дівчата збили москаля. Відчувається одночасно і святковий настрій, і натяк на те, що боротьба триває.

Ой летіли гуси із чужого краю

Другий трек Ростислав Татомир знайшов. Це народна рекрутська пісня, тому що рекрути теж складали свої пісні. Тут історія про те, як мама кличе солдата додому, а він каже: ні, я залишуся на війні, я не можу піти, бо мушу бути воїном.

Ростислав Татомир — знавець емігрантських пісень, учасник Lemko Bluegrass Band. Вони довгий час працювали з українською діаспорною музикою. І зараз він продовжує поширювати цю культуру вже у складі підрозділу Культурних сил разом зі своїми побратимами, з якими й записана ця пісня.

На мавський Великдень

«Чистий четвер» — це проєкт Мар’яна Пирога з гурту Пиріг і Батіг. Ще один його проєкт, більш акустичний.

Тут дуже класна метафора: оскільки альбом про боротьбу, то є образ мавок і лісу, який затягує чужинця і не відпускає. Це таке порівняння з партизанською боротьбою. Воно дуже добре доповнює міфічність усіх воєнних історій.

Пісня світла, у мажорі, але водночас про небезпеку: якщо ти, чужинцю, не знаєш, де ходиш, то в цьому лісі й залишишся.

А вже весна, а вже красна

Інна Іщенко виконує одну з найпопулярніших веснянок — А вже весна, а вже красна. Коли ти просто слухаєш цю пісню, не завжди задумуєшся про її зміст. Але там є рядки про те, що молодому козакові мандрівочка пахне — тобто він вирушає в бій.

Делікатне оркестрове виконання з бандурою і жіночим вокалом підкреслює стан очікування: як жінки чекають військових вдома.

У цій музиці дуже відчутне прийняття ситуації: треба йти в бій, і дорога вже стелиться позаду — з-під копит коня здіймається курява. Це подано дуже спокійно, без кульмінацій — як факт. Як прийняття: так є, і так буде.

Ой у полі верба, під вербою вода

Ця композиція з гуртом МОВА теж виконана максимально «домашньо». І тут продовжується той самий настрій прийняття.

Відчувається, що герой уже вирушає в дорогу, і це проговорюється спокійно: дорога козака кличе, треба йти далі. Без емоційних сплесків — як внутрішнє погодження з реальністю.

Милий у степочку — веснянка

Це композиція гурту Nazva. Контрастна робота: характерне для гурту поєднання вокалів і інструментів, але водночас це народна пісня.

Сюжет тут про те, про що рідко говорять. Я жартома кажу, що це про невідомі строки демобілізації. Чоловік у цій історії настільки довго на війні, що зрештою жінка, від імені якої ведеться розповідь, каже: її милий уже з іншою. Це про те, як війна змінює життя і як у ній можна загубити себе.

Водночас пісня танцювальна, навіть трохи трагікомічна. Весна, Великдень — святковий час, але разом із ним приходять і неочікувані речі. Як і війна приносить свої «дарунки».

Рефрен «Ой ти, весна красна, що нам принесла» звучить як мантра.

Поза лісом

Дмитро Мазуряк обрав веснянку Поза лісом, поза караваном. Пісня ведеться від жіночого імені, тому він запросив вокалістку. Сам же створив аранжування, де чутно його фірмову роботу з народними інструментами.

Мазуряка багато хто знає як мультиінструменталіста і майстра сопілки. І тут це добре відчутно. Є навіть цікаве накладання сенсів: рядки про того, хто йде з барабаном і сопілкою, ніби перегукуються з самим Дмитром — військовослужбовцем і музикантом.

Це також про те, що музика завжди була поруч із війною — як підтримка духу.

Веснянка

Іванка Червінська подає дуже ніжну, майже «хіпі» інтерпретацію. Це історія про любов і очікування. Про те, що коли коханого немає поруч, його треба чекати.

Тут є і світле відчуття закоханості, і розуміння, що життя ставиться на паузу: зараз не час для шлюбу — час чекати.

А вже весна, а вже красна

Lana Rednich показує, як по-різному може звучати одна й та сама пісня. Якщо у виконанні Інни Іщенко це було про прийняття і очікування, то тут — упевненість і бойовий настрій.

Lana Rednich — військовослужбовиця, доброволиця з 2022 року. І це чути: та сама веснянка звучить уже як позиція, як сила. Це гарний приклад того, як народну пісню можна переосмислювати залежно від досвіду виконавця.

Ой весна, весна, днем красна

DJ Grim і Андрій Бармалій знову працюють разом. Це можна назвати «пташиним рейвом»: багато семплів — голосів, інструментів, пташиного співу. Весна тут відчувається через звук: усе розквітає, рухається, звучить.

Пташки ніби стають діджеями — ритмічно і дуже живо. Це трек, який добре працює як досвід: відчути весну через звук і ритм.

Квіти в полоні

Aletera — молода виконавиця (справжнє ім’я — Вероніка Осінцева), яка пережила ракетний удар по своєму будинку і єдина вижила зі своєї родини. Її музика — це спосіб говорити правду про пережите.

У цьому треку вона створює авторську веснянку, додаючи до неї темні міфологічні образи. Це дуже відчутна історія про бажання, щоб усе закінчилося без крові. Якою ціною — відповіді тут немає, але є чітке відчуття: крові вже забагато.

Подоляночка

Альбом завершує інструментальна композиція Андрія Бармалія — Подоляночка. Це відсилання до дитячої гри, яку всі знають. Після всього альбому це звучить як повернення до простого: до дитинства, до майбутнього, до життя після війни. Діти — це про продовження, про те, що буде далі.

І навіть якщо майбутнє невідоме, у нього є віра: що ми будемо стояти на ногах, жити, гратися, відновлюватися. Цим настроєм альбом і завершується.

---

Читайте також: Пісня за піснею: капела ДваТри про альбом «Savyntsi»