Гурту Tik Tu — 12 років. За цей час вони зіграли безліч концертів, і зокрема у Києві були частими гостями перед довгою паузою у шість років, яка нарешті закінчилась. Лірум та kontrabass promo зібрали спогади людей, які бували на концертах Tik Tu, слухали їхню музику ще 10 років тому, аби нагадати, чим такий особливий цей ternopil wave.
Матеріал опублікований на умовах партнерства.
Сергій Кейн, музичний оглядач
Після Революції Гідності назріла критична маса людей, ідей і сміливості. Артисти, слухачі — всі почали діяти. Почала складатись інфраструктура: майданчики, десятки фестивалів по всій країні, концертні агенції, студії, медіа. Квоти лагідно підштовхнули українську мову в ефір, зменшився російський гастрольний тиск, змінилося покоління. Усе це разом із розвитком інтернету і стримінгів створило відчуття розквіту, який, здавалося, триватиме нескінченно.
Так з’являється «нова українська сцена» — артисти, які роками прогрівали цей ґрунт з андеграунду, і нові імена, які тільки формувалися. У вухах і на вустах людей — Onuka, Один в Каное, Dakh Daughters, Vivienne Mort, 5 Vymir, Blooms Corda, Panivalkova, Zapaska, Sasha Boole, Grisly Faye, Cape Cod, Tape Flakes, Atomic Simao, Brunettes Shoot Blondes, The Erised, Dvoe, Latexfauna, ще десятки інших. Серед них Tik Tu вирізняються дитячою безпосередністю.
Альбом Shuma запрошує вивільнити уяву. Пісня Промінь задає тон: це історія про ранковий промінь і дитячу гру як перепочинок, що дає сили йти далі. Мальовничий початок альбому, а сьогодні сприймається ще і як початок нових часів, нової сцени. З перших секунд струнні відкривають браму в фантазійний світ — і коли вступають барабани, цей світ нахлинає, барвистий і кінематографічно живий.
Прості мелодії та колоритні тексти, пружні груви та тихі колискові, де переплітаються психоделія, фольклор, «трохи копченого регі та трохи тріп-хопу — і завтра ніхто вже не йде на роботу». Скрипки, флейти, синти, банджо, альт, тромбон, калімба — альбом звучить легко і невимушено, але при цьому вивірено в кожному звуці. Уважність до деталей в аранжуваннях затягує, і так само зачаровує голос Наталії, дбайливий у кожному заспіваному слові, у грі образів, слів, літер.
Вся ця «шума» складається в унікальне, яскраве відчуття тієї самої дитячої гри. Це пісні для всієї родини — від «маленьких малюсіків» до великих, готових вивільнити внутрішню дитину.
Просто уявіть: спекотний вечір, берег Дніпра, хвилі блищать, сцена майже торкається води, і ви витанцьовуєте на піску під Сиве Море, осяянні кольоровими прожекторами та обійняті м’яким вітерцем. Така атмосфера панувала на виступі гурту на фестивалі Hedonism.
Сьогодні деякі слова в альбомі звучать тривожніше: «чорти у скрині», «в стелі знов нова діра» або вся рефлексія в пісні Твоє-Моє — загорнута в заколисливий регі, але, здається, глибоко неспокійна. Та тоді на це звертали значно менше уваги.
Зараз зрозуміло, що попри війну ті часи були піком безтурботності в українській музиці.
Такої безтурботності більше не буде. Але до нас повертаються Tik Tu — як гурт, як відчуття. І значить разом стягувати стане трошечки легше.
Cаша Кольцова, Крихітка
Tik Tu — це великий гурт тихої української інді-сцени. Дуже цінно, коли музиканти можуть створювати красу, і мають власну палітру і свій поетичний світ.
Коли є почерк і впізнаваність, я також дуже люблю голос Наталі, він поза часом, і ідеально працює з їхніми повідомленнями.
На мою думку, з одного боку Tik Tu — така прозора американізована незалежна музика нульових, вони б мали писати такі треки десь в Сан Дієго. З іншого — мені подобається думати, що це тяглість української інді-традиції, де мали місце Lюк, наприклад.
Ігор Панасов, музичний журналіст
Tik Tu є для мене прикладом групи, яка нічого не робить напівсили, тільки на максимумі. Shuma та Ulitakis — альбоми, сповнені натхнення, свіжості та багатої уяви. Кожна пісня в них — непередбачувана подорож.
Немає сенсу рахувати, скільки стилів намішано в музиці Tik Tu, бо це буде ціла енциклопедія. Головне для мене інше — це творчість людей з широким світоглядом, які вміють народжувати нові світи на куражі та з посмішкою на вустах, але при цьому суто професійно вони налаштовані дуже серйозно. Їхнє музичне фентезі є чимось на кшталт «Аліси в країні чудес» — дивакувата реальність, в дзеркалах якої можна розгледіти глибину, що зачаровує.
У 2016 році ми з редакцією Karabas Live обрали Shuma альбомом року — всі були під сильним враженням. А ще я ходив на презентацію релізу в клуб Mezzanine. Деталі вечора вже підстерлися за ці роки, але пам’ятаю головне — я вийшов із зали після концерту абсолютно щасливим.
Даниїл Лещинський, Ziferblat
У 2016, коли вийшов альбом Shuma, мій брат одразу став прихильником гурту. Він придбав чи то диск, чи то вініл… вже не памʼятаю. Й ми довго слухали його туди-сюди.
Потім, зовсім випадково, ми потрапили на виступ гурту в Києві, у невеликому клубі (чи то «Портер», чи то якийсь інший). Памʼятаю, туди ще з сімейною делегацією приїхала Джамала. Виступ був чудовий. Гурт став одним з найбільш улюблених для нас в Україні.
Нам дуже подобався унікальний звук, прекрасні синтезаторні та ритм-секційні ідеї, дуже імпонувала лірика в піснях та вокальні партії. Цього вже вдосталь, щоб дійсно бути під враженням.
Свого часу ми в Ziferblat були на роздоріжжі розуміння того, куди нам рухатися. Після появи такого гурту, й уваги до нього з боку прогресивної молоді, у нас зʼявлялися «крила» та натхнення робити ще більше по своєму, не звертати увагу на масові смаки.
Важко описати музику Tik Tu словами, слухати — єдиний варіант. Я вважаю, що це неабиякі талановиті пісні, у гурту є власний почерк, який стає можливим тільки при наявності певних людей у колективі. Це і є творчість, це і є перемога живого над штучним.
Данило Галико, Blooms Corda
Я пригадую, що у 2015-му зацінив тоді альбом Omodada, а він зацінив альбом Blooms Corda — так ми познайомились із Лесиком, а потім з’ясувалось, що він грає ще й у Tik Tu. «Ага, цікаво, послухаємо» — подумав я. Ну і понеслось.
Це було ні на що не схожа, свіжа, жива, ґрувова, сонячна, строката музика. Ти слухаєш кожну пісню й приємно дивуєшся звукам і сенсам, ніби складаєш яскравий, захопливий пазл навесні на балконі.
На мій погляд, вся цікава та прогресивна музична спільнота перетиналася на концертах Tik Tu. Ну це як історія з Матіссом і Пікассо, тільки множинна, шарите?
Можна я скажу ще одне? Ми зараз іноді бачимо певне надрочування на ностальгію за гуртами, які колись були, а зараз загули, ех, а їх же так мало цінували, а от би побувати на концерті тощо. Так от, альо, прийом, гурт Tik Tu з нами, вони випускають нові треки, вони приїздять із концертом, і це ж так круто, що ми можемо прийти, послухати, побачити, обмінятися, підтримати тут і зараз, словом, пожити у теперішньому часі.
Дар’я Ремез, sestro
Tik Tu почула десь у 2014-му — я тоді була захоплена Робертом Плантом і перша думка «якщо колись створюватиму музику, то саме таку».
Обожнюю людей, повернутих на своєму баченні звуку, запису. Люблю тексти, які викликають кожен раз різні асоціації та наштовхують мене саму на написання. Вокальні мелодії інтелігентські геніально прості.
Величезна повага та щастя, що Tik Tu повертаються!
А гурт Tik Tu справді повертається! Торік вони виступили на Лесі Квартиринці, а цьогоріч вже 18 квітня відбудеться сольний виступ гурту у київському Atlas. Купити квитки можна на сайті kontrabass promo.
Читайте також: Флешбек у 2016-й: які українські альбоми вийшли 10 років тому
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: