Четвертий тиждень жовтня продовжує серію цікавих релізів. Зокрема, цього тижня вже вийшли довгоочікувані альбоми від Ignea, Kler, Антайтлд та Ницо Потворно. А ще попри кінець року ми продовжуємо чути про анонси майбутніх повноформатників, як-от третя частина альбому темна від Otoy. Не гаймо часу та гайда слухати!
Ignea — Monumental (LP)
Жанр: мелодійний дез-метал, прогресивний метал.
Нову платівку гурту Ignea можна назвати беззаперечним доказом, що український метал існує. Тематика альбому аналізує таке поняття, як «ностальгія», та її негативну дію.
Хель Богданова: «Ще у XVII столітті ностальгію вважали смертельною хворобою — і багато в чому вона залишається такою й досі. Це універсальне почуття, знайоме кожній людині: воно тягне нас до минулого, яке здається кращим і світлішим, ніж було насправді, особливо в гіркі моменти сьогодення».
Kler — Диско-акула (LP)
Жанр: денс-поп, диско, поп.
Нова платівка Kler Диско-акула підсумовує півторарічний творчий етап співачки. До повноформатника увійшли як раніше видані хіти На вінілі, Тисяча пісень, фіт із Otoy Повільне диско, так і 4 новинки. Це хороший реліз, щоб познайомитися із Kler та її інтерпретацією диско.
Kler: «Для мене диско — це не лише про танці та веселощі, а й про можливість говорити про складні речі, не втрачаючи світла. Про те, як проживати власні переживання, шукати відповіді, помилятися, кохати, падати й знову знаходити сили рухатися далі. І зрештою — пам’ятати, що навіть у найглибшому океані можна знайти світло в собі, яке допоможе подолати темряву й плисти далі».
Антайтлд — # (LP)
Жанр: -кори.
Нова платівка гурту Антайтлд робить прорив і створює антагоніста до дебютника іпіх2 — платівку «корів», де кожен трек є своєрідним триб’ютом жанру.
Детальніше у рубриці «Пісня за піснею», де Євген Тимчик розповів про кожен трек та про те, які гурти були натхненниками.
Антайтлд: «Вісім треків — вісім “-корів”: від металкору до слоукору. Тексти кінематографічні: кожен рядок — готовий кадр. Два таксі, що чекають окремо на закоханих. Нічна траса, засипана уламками фар. Гучна вечірка, де говорять тільки губами. Кавова пляма, що розлилась кривим колом. Птахи, які обов’язково повернуться…»
Ницо Потворно — Пропускаю другий удар вже падаючи в глухий нокаут (EP)
Жанр: альтернативна музика, альтернативний реп, інді-рок.
Мініальбом від Ницо Потворно метафорично можна назвати своєрідним роуд-муві, де ліричний герой мчить від початку депресії до прийняття болю як невід’ємної частини життя. Самі треки складені хронологічно, що і формує плавне поліпшення ментального стану Сергія.
Детальніше про мініальбом Ницо Потворно розповів у рубриці «Пісня за піснею».
Ницо Потворно: «2026 рік зустрів мене найболючішими особистими втратами за все життя. Спочатку від мене пішла дружина, а через місяць помер батько, і все це на фоні служби і війни. До того як почати писати пісні, я думаю, ви здогадуєтесь, що я робив тривалий час, але це не могло продовжуватись вічно, за умови, що я все-таки хочу жити. Тому, як зазвичай, мене врятувало написання пісень. Єдина альтернатива самодеструкції, яка мені завжди доступна».
Khayat — Забери
Жанр: поп.
Новий трек від Khayat щиро та прямо розкриває емоційне виснаження від стосунків, які ще не завершилися, але вже загнані у глухий кут. Інструментальне аутро особливо підкреслює внутрішнє емоційне перегорання.
Із пресрелізу: «“Забери” — це не стільки про момент розставання, скільки про стан, у якому людина опиняється задовго до нього. Коли розмови більше не допомагають, спроби порозумітися перетворюються на замкнене коло, а між двома людьми поступово зникає простір для близькості. У цьому стані складно зрозуміти, що саме відчуваєш: любов, образу чи втому від постійної боротьби за те, що колись здавалося очевидним».
Phil It — Глибше
Жанр: інді-поп, арт-поп.
Творча спілка Phil It презентувала один із журливих та водночас кінематографічних релізів. Глибше сповнена віри у краще, яка є рушійною силою у цій роботі.
Пилип Коляденко: «Для мене свобода — це не відсутність страху. Часто саме через це відчуття ми можемо відкрити в собі щось нове, побачити те, чого раніше не помічали, і зрозуміти, що для нас справді важливо. Можливо, щоб знайти себе, спочатку потрібно втратити звичну опору».
Otoy — Пам’ятаєш
Жанр: хіп-хоп.
Otoy видав сингл, який є початком майбутньої платівки Темна ч. 3. Вже маємо дату презентації релізу наживо — 14 листопада, тому є чималі шанси, що вже цьогоріч почуємо сіквел від похмурої сторони В’ячеслава, яка говорить прямо та безкомпромісно.
Otoy: «Я дуже скучив за “темною музикою”. Навколо все достатньо ху**во, щоб цим надихнутися й цей альбом нарешті написати. І розпочинається він зі спогадів, бо ми всі часто ними живемо».
Меланхолі-Я — Абажур
Жанр: інді-поп.
Меланхолі-Я продовжує досліджувати ту частину сутності, яка боїться признатися у почуттях. Якщо у Якби були відчутні сумні нотки, то в Абажурі оспівується кохання. Кохання, про яке хочеться говорити.
Меланхолі-Я: «Для мене “Абажур” — це про людину, яка знає тебе різною і якій тобі хочеться показувати всі сторони. Мені хотілось написати пісню про цю дуже щемливу близькість, коли тобі не кажуть, як правильно, не намагаються тебе виправити, а просто кажуть: “Я тебе кохаю”. Про любов, яка вміє бути тихою, але від цього не стає менш сильною».
Zwyntar — Земля
Жанр: готик-американа, готик-кантрі.
Напередодні Гелловіну гурт Zwyntar традиційно випустив сингл, який чудово пасуватиме до найбільш готичного свята року.
Zwyntar: «Наш новий трек — це темна похмура історія про істот, які постають із землі після заходу сонця та виходять на полювання».
Fuji Moodji, toni saksofoni — Da ni ho
Жанр: інді-поп, арт-рок, постфанк.
Перший у цьому році реліз від Fuji Moodji — про життя, що рухається вперед. Саксофонне соло тут особливе та підкреслює холодну, але реальну лірику.
Fuji Moodji: «Другий крок — це роздум про те, як жити тут і зараз. Яким би теплим і затишним не здавалося минуле, як би майбутнє не лякало невідомістю, як би важко не було прийняти реальність — життя триває».
Бонус
Мур — Грай, [Марку] (LP)
Жанр: мюзикл.
Вже третя платівка-мюзикл від Мур присвячена Євгену Чикаленку. Це перший сольний повноформатник, який з-поміж трьох звучить найбільш наближено до театральної версії. І хоча акцент тут зміщений на саму постать мецената національного відродження, паралельно розкриваються сюжетні лінії митців та політичних діячів тих часів.
настя юнка — 17 (LP)
Жанр: гіперпоп, електроклеш.
Дебютник вокалістки із проєкту все до чаю звучить настільки самобутньо, що цю платівку гріх не згадати бонусом як один із самородків українського андерґраунду, про який свого часу ще буде згадано. Адже попри усю міксованість жанрів платівка відчувається цілісно.
настя юнка: «Під час продюсування я слухала багато riddim dubstep і witch house, electroclash… Композиції в альбомі мають високий контраст між собою, і я навмисне не причесую треки так, щоб вони ні в якому разі не вибились з цілісної картинки. Десь альбом звучить більш легко, десь різко переходить в атаку, десь завмирає, десь оживає знову! Я наповнена протилежностями, зібрана як пазл з різних частин — така і моя музика. Цей звук не ідеальний, але він щирий, зібраний по частинках з того, що коли-небудь викликало в мені ту саму емоцію екстазу».
Hyphen Dash — Dark Water
Жанр: ф’южн.
Гурт Hyphen Dash в оновленому складі випустив перший сингл із майбутнього іпі Dark Water. Поки слухаємо однойменний трек з нового творчого етапу колективу.
Мишко Бірченко (лідер гурту): «Попри обставини, в яких ми всі живемо і створювали цю музику, альбом вийшов насиченим бадьорими пульсаціями та брейкбітами. Це був несвідомий життєствердний імпульс».
thekomakoma — Вічне Сонце і Ми
Жанр: синті-поп.
Раптова поява thekomakoma із новим синглом гріє душу. А як тут інакше, коли синті-поп настільки автентичний, що відправляє на пару десятків років назад?
Читайте також: Пісня за піснею: Антайтлд про альбом «#»
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: