Ден Цу, куратор Гластонбері: «Домінуючим джерелом доходу для музикантів все ж залишаються виступи»

British Council Ukraine досить ґрунтовно взялись за освіту українських музичних менеджерів. Так, у жовтні в Києві пройде перший практичний воркшоп із музичного бізнесу із викладачем The British and Irish Modern Music Institute Гремом Джексоном. Другий воркшоп відбудеться 5 листопада і буде стосуватись організації музичних подій. Його лектором стане Ден Цу, котрий не тільки самостійно організовує найрізноманітніші заходи, але й займається кураторством сцени на Гластонбері.

У рамках підготовки до воркшопу ми розпитали експерта про його досвід та найголовніші аспекти в роботі організатора.

Ден, розкажи, яким був твій перший івент та що вдалось організувати?

Спочатку я займався промоцією заходів для інших ініціатив. А самостійно вже щось організував аж в 2009-му — проект під назвою Lyrix Organix у пабі Північного Лондона. У нас був мікс поезії, фрістайл-репу, акустичні музиканти та хаус-гурт. Прийшло близько 30 людей і ми вважали це неймовірним успіхом!

Як ти гадаєш, чи можливо людину навчити організовувати заходи? Чи кожен повинен вчитись виключно на своєму практичному досвіді?

Мені здається, обидва варіанти корисні. Навчання івент-менеджменту в академічному розумінні має безперечну перевагу – воно пришвидшує твій розвиток та дає безцінний доступ до професійних порад, підтримки та інсайтів. Тим не менш, це ніколи не має замінювати “learning by doing”, особливо для заходів практичного напряму. Я думаю, що тільки комбінація обох підходів може дати фантастичні результати.

Я знаю, що ти працював із Едом Шираном. Можеш розказати, що саме ви робили разом?

Я зустрів Еда, коли йому було 15 років. Він кауч-сьорфив та грав на акустичному вечері у мого друга. Ми досить багато з ним тусовались, тому що поділяли спільну любов до акустичного фолку та репу. Ми навчились один в одного багатьом речам, організовували деякі смішні івенти і він, безперечно, надихнув мене на власний проект Lyrix Organix, в основі якого лежить мікс між фолком та хіп-хопом. Навіть тоді було зрозуміло, що цей хлопчина – особливий. Але ніхто навіть і не міг припустити, чого він досягне зараз. В той момент він був просто ще одним музикантом, з яким ми працювали. Тому зараз я дуже ним пишаюсь.

Ти також працюєш і з іншим великим ім’ям – фестивалем Гластонбері. У чому особливості кураторства сцени там і як складається програма?

Я займаюсь букінгом та програмою сцени The Rum Shack, а також іншою адміністративною роботою. Це локація, що вміщує в себе 800 людей та працює всю ніч. У програмі поєднуються дикий мікс із живих виступів та DJ-сетів. Це як суперова домашня вечірка просто за рогом найкращого фестивалю світу. Ця сцена – невеличка частина всього того божевілля, що відбувається на фестивалі, на якому діє приблизно 80 різних сцен. Якщо на деяких менших можуть бути спільні букінг- та продакшен-команди, то на великих сценах є окрема команда, що займається виключно нею.

А що взагалі зробило Гластонбері таким культовим фестивалем?

Його історія унікальна та дуже визначна. Не тільки через те, що фестиваль зберігає всі ті традиції, що і 1970-му при його заснуванні (що дуже рідко для фестивалів), але і через те, що він – досі благочинний захід. Весь прибуток щороку йде у 3-4 основних благодійних фонди. Крім того, місце його проведення дуже близьке до визначних місць – пагорба Святого Михайла та Стоунхенжа, що мають глибоке язичницьке коріння. Крім того, розмах фестивалю та артистичне різноманіття роблять його дійсно унікальним.

Зараз взагалі ми переживаємо бум фестивального руху. Майже щотижня десь в Європі проходить якийсь крутий захід. Як ти думаєш, довго протримається така тенденція?

Такий фестивальним бум – це круто, звичайно. Але я не впевнений, наскільки такий підйом довготривалий. Навіть у Великобританії зараз ми бачимо тенденцію, що маленькі фестивалі припиняють своє існування. Ринок перенасичений, та і ризики надто високі (особливо з погодою). При цьому, домінуючим джерелом доходу для музикантів все ж залишаються виступи, тому і логістика лайв-індустрії настільки розвинена. Мені здається, фестивальний рух буде рости, але може й не залишиться на такому рівні.

А що важливіше при організації заходу – інвестувати в атмосферу і логістику чи боротись за найкращий лайн-ап, тому що контент – король)?

Обидва аспекти важливі, але, звичайно, все залежить від вашого заходу. Для мене лайн-ап – завжди першочерговий. Але і якщо кураторство івенту побудувати правильно, то вся ця злагоджена робота створить особливу і неповторну атмосферу. Але, знову ж-таки, не забувайте: клієнтський сервіс має бути на висоті, тому що такі дрібнички можуть суттєво зіпсувати враження. Ідеальний захід має мати все ідеальне в комплекті.

Які статті доходу складають найбільшу дохідну частину і можуть зробити фестиваль дійсно довговічним?

Це дуже велике питання! Звичайно, продаж квитків – це основний ресурс. Але, наприклад, на тому ж Гластонбері всі надходження від них покривають в основному лише операційні витрати, тому доходи там зовсім невеликі. Продаж мерчу може стати дуже хорошим доходом, якщо він зроблений якісно. Крім того, спонсорство та доходи від фудкортів можуть також стати непоганим підгрунтям.

Як правильно будувати комунікації всередині команди, коли люди зустрічаються для фестивалю всього раз на рік?

Це може бути дійсно важко, але підтримувати зацікавленість всієї команди протягом всього року неймовірно важливо. Це саме ті люди, від яких повністю залежить успіх фестивалю. Потрібно організовувати неформальні зустрічі час від часу, щоб не втрачалось розуміння. Пропонуйте колегами попрацювати і на інших ваших заходах, залучайте до попередньої підготовки. І, звичайно, всі разом робіть роботу над помилками після кожного фестивалю. Тільки так вони будуть відчувати свою приналежність і відповідальність. І будуть вже самостійно старатись зробити ваш фестиваль тільки кращим.

Воркшоп Дена Цу пройде в Києві із 5 по 8 листопада 2018 року. Реєстрація на цей захід вже закрита.

Але організатори підготували ще більший подарунок для української аудиторії – приїзд Ґеббі Хелміцкої, яка має досвід роботи не лише як менеджерка Роббі Вільямса, а й у музичному телебаченні, керуванні лейблу Is Good та арт-координаторстві. Її воркшоп “Менеджмент артистів” пройде 4-7 грудня у Fabrika.space (Харків). Реєстрація за лінком. Реєстраційний внесок – 500 грн, заявки на участь у воркшопі прийматимуться з 15 жовтня до 4 листопада 2018 року. Робоча мова інтенсивів: англійська. Воркшопи розпочинатимуться о 9:30 і триватимуть до 17:00 кожного дня.

Фото: прес-служба