Інтерв’ю: Сашко Положинський – Історія чотирьох хітів

Цього літа виповнилося 10 років альбому Тартака – “Музичний Лист Щастя”. Це один з кращих релізів в дискографії гурту. Ми вирішили трохи покопатися в його історії, а також поспілкувалися на цю тему із Сашком Положинським.

Процес запису та дійові особи

Альбом записували у два підходи. Спочатку – перших сім пісень влітку 2003-го. Серед них були “Хулігани” і “Наше Літо”, для яких в кінці того ж літа та на початку осені режисер Тарас Химич відзняв матеріал для відеокліпів. Решту пісень дописували вже напередодні виходу альбому – навесні 2004-го. Ми тоді працювали на студії групи “Фактично Самі” (зараз це група “Qарпа”), тож успіх цього альбому, значною мірою, залежав і від музикантів цієї групи – Олега Артима й Артура Данієляна. Що стосується творення і відтворення “Музичного Листа Щастя”, то все робили тодішні музиканти Тартака: Андрій Благун (клавішні), Андрій “Муха” Самойло (гітара), Валентин Матіюк (ді-джей), Дмитро Чуєв (бас-гітара), Едуард Косорапов (барабани). Дизайн альбому створив Віталій Павлишин, який пізніше замінив за ді-джейським пультом Валіка. До речі, це останній альбом, в якому були задіяні Муха і Валік перед тим як остаточно перейти у “Бумбокс”. А, ну й усі тексти пісень в “МуЛиЩа” – мої.

Трохи про пісні…

“Щось” та “Я Не Хочу” виявилися пророчими щодо подій в Україні кінця 2004-го – початку 2005-го. До того ж, домінуючим кольором обкладинки альбому був помаранчевий колір, який за кілька місяців виявився кольором протесту та революції. На 5 пісень альбому було відзнято офіційні відеокліпи – “Нашеліто”, “Весело!”, “Стільникове Кохання”, “Хулігани” та “Я Не Хочу”, а на одну пісню – “Інді Я” – спеціальне відео відзняв у подарунок гурту “Тартаклуб”.

В альбомі всього 15 пісень та 1 бонусний трек – переспів пісні Ані Лорак “Поцілуй”. Перша пісня альбому – “Мила” – була написана ще до засунвання “Тартака”. Тоді я мав спільний проект з луцькою групою “Мухи В Чаї”, гітаристом якої був Андрій Самойло. На момент запису “МуЛиЩа” ця група вже не існувала, і нам шкода було, що хороша пісня пропадає. Майже в кожному клубному концерті “Тартака”, коли ми виконуємо на біс пісні на замовлення, любителі послемитися вимагають виконати їм “Це  Ваше Свято”. Виконуємо.

Історія чотирьох хітів

1. Наше літо

Клавішник Андрій (Благун) дав мені послухати свою музичну заготовку. Я написав текст і вигадав, як його під ту заготовку співати. Потім на реп. базі всі разом “одягнули” заготовку в повноцінне звучання – та й усе. Нічого особливого.

2. Стільникове кохання

Спочатку була ситуація, коли я цілий вечір обмінювався смс-ками з дівчиною, яка десь застрягла в зламаній машині, чекала на техдопомогу і, щоб не дуже сумувати, переписувалася зі мною. Під кінець спілкування з’ясувалося, що наші телефони якось погано контактують одне з одним – мої повідомлення приходять в якомусь дивному кодуванні, яке багато літер замінювало на незрозуміли символи. Як результат – зміст моїх смс-ок дівчина розуміла лише приблизно, чіпляючись за ті слова й літери, які змогла прочитати. Тоді я подумав, як добре, що в нас просто легке спілкування, що я не пишу нічого важливого, що я не закоханий і не намагаюся донести свої почуття в цій переписці. А от якби було інакше, міг би вийти цікавий сюжет для пісні… Згодом вийшов.

3. Хулігани

Тут взагалі все надто прозаїчно. Я мив посуд і щось собі наспівував. Поки домив, наспівав уже цілу пісню – з мелодією та словами. Потім прийшов на репетицію, заспівав усе хлопцям, вони підібрали музичку – і пісня готова!

4. Я не хочу

Наприкінці весни 2003-го ми почали вже студійну роботу над першою половиною альбому «МуЛиЩа». Судія ”F!S” тоді знаходилася на лівому березі, а я жив на Печерську. Погода гарна – весняна, сонячна: вирішив я дорогою на студію трохи прогулятися. Спустився Старонаводницькою, перейшов Дніпро мостом Патона, пройшовся Русанівською Набережною… До кінця прогулянки кістяк пісні вже в мені назрів – був сформований приспів та окремі фрагменти куплетів. Ще якийсь час пісня в мені жила, крутилася, виношувалася, а десь через півроку – восени 2003-го – я сів ввечері з ручкою та зошитом і весь текст пісні написав. Знову ж таки, згодом на репетиції написали музику – фактично, так склалося, що взяли і майже одразу все заграли, якось дуже легко пішло… Цікаво, що коли ми її вперше виконали наживо – на День Незалежності 2004-го – до мене після концерту підійшли якісь молоді люди й стурбовано запитали, чи не боюся я, що за цю пісню мене можуть вбити. На щастя, поки не вбили.

Плани на майбутнє

18-річчя колективу у грудні, нова платівка та великий тур містами України. У перевипуску «МуЛиЩа» немає, наразі, жодного сенсу. Альбом можна вільно скачати в мережі, придбати на iTunes або купити на диску – в інтернет-магазинах, на полицях музичних крамниць і навіть у нас самих ще лишися диски зі старих запасів.

Підготував: Сержик Маркус