Україна на Waves Vienna 2020: основні тези

Україна стала фокус-країною на міжнародній конференції Waves Vienna 2020. Це важлива подія музичної індустрії, яка відбулася 10-12 вересня у Відні. Щороку подія збирає більш ніж 10000 відвідувачів, серед яких ключові делегати індустрії та впливові агенти сектору музики. Цього року конференція відбулась онлайн. Про музичну індустрію в Україні розповіли Григорій Фатьянов (представник лейблу та будинку культури Masterskaya), Іван Талайчук (автор музичного стартапу для віддалених музичних колаборацій Pibox), Катерина Малюкова (концертний менеджер Івана Дорна та Kalush), Сергій Малецький (CEO та засновник концертної агенції H2D), Валерія Беркова (представниця радіо Аристократи та незалежної музичної премії Aprize).

Пропонуємо вам конспект основних тез, що були озвучені на панелі.

Стан концертної індустрії на цю мить

Сергій Малецький: я робив шоу раніше. Але зараз ситуація в Україні схожа на ситуацію у всьому світі. Шоу дозволені, але з обмеженнями. Теоретично це можливо, але практично складно. Ми маємо кілька шоу під час цього періоду. Але це не бізнес, це виживання. Але ця ситуація допомагає українським артистам розвиватись. Тому що їм не треба кудись їхати, вони локальні. І через це попит на них збільшується, люди голодні до івентів. Проте шоу зараз мало.

Що роблять артисти різного рівня відносно даної ситуації? На прикладі Івана Дорна та гурту Kalush

Катерина Малюкова: карантин завдав удару по Kalush. Це молода група, тільки розвиваються. Навесні ми намагалися виходити на концерти та фестивалі, але нам не вдалося. Це справді проблема, тому що попит є лише на відомих артистів. А молодим гуртам тяжко з концертами через обмеження. Промоутери не хочуть ризикувати, їм потрібно повне шоу. Але для Івана Дорна на карантині все не так погано. Він збирався цього року йти у творчу відпустку та почати записувати новий матеріал. У нас було кілька корпоративів, але нині не час для концертів. Це ризик для нас, для нашої аудиторії, це ризик для нашого бізнесу. Тут при найкращих обставинах можна хіба що вийти в нуль. 

Як лейбли шукають нові стратегії

Григорій Фатьянов: ми працюємо як лейбл, як музичне видавництво, як креативний хаб. Ми стикаємось з різними проблемами музикантів або музичних лейблів. Наприклад, зменшився дохід від стрімінгових сервісів, приблизно на 15-12 відсотків. Також у нас проблеми з артистами, у яких немає концертів під час цього періоду, ми намагаємось, щоб вони вижили. На наступні кілька місяців наша стратегія — допомагати артистам рости з нами. Ми шукаємо партнерів, які з цим допоможуть. У нас зараз кілька проєктів. Один з них — мінісеріал, що складається з трьох серій, про базовий електронний продакшн продюсерів електронної музики. Також організовуємо онлайн-стріми з музикантами. Це допомагає зібрати трохи грошей в першу чергу для музикантів. Наступні кілька місяців ми допомагатимемо їм робити новий матеріал. 

Міжнародні колаборації та пошук можливої співпраці

Григорій: зараз найважливіший для нас ринок — український. Наступного року плануємо щось робити поза межами України. Це Польща, Нідерланди, Німеччина, розглядаємо будь-які можливості. На цей час ми можемо колаборувати у видавництві або діджиталі, без виступів за кордоном. Тепер для нас це більш важливо, працювати з видавництвами, які допоможуть донести нашу музику до каталогів та просувати її на шоу Netflix та подібному.

Платформи для віддалених колаборацій та робочий процес у них

Іван Талайчук: так, був певний сплеск під час локдауну, ріст приблизно вдвічі, але нині ми зрізаємо наш дохід різними знижками та поступками для підтримки індустрії. Наша стратегія — не жадібно заробляти на цій ситуації, а підтримувати музикантів. Ми розуміємо, наскільки зараз важко. Ми побачили багато проєктів, які допомагають монетизувати артистів у нових напрямках. Наприклад, Patreon. Але є інші сервіси, які допомагають монетизувати навіть дуже маленьку групу. Наприклад, якщо є всього тисяча слухачів, але дуже активних. Вони можуть заплатити по п’ять доларів, це буде 5 тисяч доларів для артиста щомісяця. З нового, то це модель, де артисти працюють як бізнес за підпискою. Їм треба пропонувати унікальний контент, або лайви, або навіть писати музику зі своїми фанами. Потрібен унікальний контент. І він принесе тисячу, дві тисячі людей на стрімі з прямою монетизацією. Це як робити продажі для акаунтів за підпискою. Також наша інша опція — ми працюємо з бізнесами, які купують музику, наприклад.

Цільова аудиторія таких сервісів

Іван: та будь-хто. В нас багато саунд-дизайнерів та звукорежисерів. Тому що це зазвичай одна людина, яка працює з трьома виконавцями. Також у нас багато компаній, у яких по 50, по 100 композиторів. Наприклад, бібліотеки музичного продакшену. Їм потрібно дуже багато співпрацювати онлайн та продюсувати по 100 треків на тиждень. Загалом це або велика команда, або людина з великою нетворкінг мережею.

Зміни на радіо та пошук нових форматів

Валерія Беркова: Аритократи — не класичне FM радіо. Це швидше мультиплатформа, діджитал медіа. Ми робимо аудіо та відео контент, часом текстовий. Хочу сказати, це був найскладніший час для нас, радіо Аристократи, не рахуючи Майдан. Ми намагались зосередитись не на B2B, а на B2C ринку. Комунікуємо напряму з нашою аудиторією, використовуємо Patreon. Ми запитали нашу аудиторію, що вони справді хочуть почути від нас. Вони сказали, що хочуть чогось веселого. Так ми почали робити онлайн-вечірки. З усіма карантинними нормами. Робимо їх і досі. Питання, яке турбує мене цього місяця — чи правда, що споживання онлайн-контенту виросло. Направду, я не бачу великої різниці в аналітиці цього місяця. Є невеликий приріст, десь 20%. Ми зіткнулися з правдою, що у глобалізованому світі, у якому Spotify нарешті в Україні, стрімінгові сервіси не протягують руку допомоги локальним медіа. Тому ми намагаємось знайти нові моделі монетизації та проєкти. Також ми займаємось незалежною музичною премією, яка потрібна в локальному масштабі.

Про вплив премії на українських артистів

Валерія: це моє улюблене питання за 5 років. Знаєте, ми шукали ту ідеальну модель, в якій наша премія не буде лише шоукейсом. Ми підтримуємо нову музику, даємо молодим музикантам можливість виступити. Але хочемо прямо впливати на рахунки українських музикантів. Мої дослідження показують, що перша річ, що працює це нагородження та впізнаваність. Це те, що необхідно нашим музикантам. Коли ми вперше давали нагороду, ми дали статуетку Dakhabrakha. Їх знають у кожній країні. Латинська Америка, Малайзія, Японія, т.д. Але коли ми дали їм статуетку і статус, ми були шоковані, коли почули, що це перша нагорода в рідній країні. Ідея в тому, що ми всі робимо класні речі, але часом треба підбивати підсумки. Визначити, в кого виходить добре. В Україні складно робити музику. Коли ти вкладаєш купу грошей в запис і його ніхто не слухає, це надзвичайно стресово для креативних людей. Це як кінець усього. Тому ми хочемо зіграти цю опорну роль для молодих музикантів та дати їм хоча б визнання.

Шляхи для крос-національної кооперації між Австрією та Україною

Катерина Малюкова: ми не мали культурних музичних зв’язків з Австрією дотепер. Як на мене, почати треба з колаборацій музикантів. Є платформи, які можуть у цьому допомогти. Наприклад, ми з Kalush зробили фіт на уже існуючу нашу пісню з польськими реперами Gedz та Skip. Ми бачимо попит на цю коллабу на стрімінгах. Це різкий злет у прослуховуваннях і підписках. Варто шукати гурти, які органічно звучать для наших музикантів та робити колаборації. Зараз якраз час для цього. Наступний крок — шоукейси, фестивалі. Я чекаю можливості їх відвідати, бо наші ринки досить близькі. Багато виконавців, що виступають в Україні, україномовні або російськомовні. Те ж саме в австрійських команд. Вони говорять австрійськими діалектами німецької. Ми можемо ділитись не лише музикою, а й мовою. Я зв’язуюсь з артистами та бронюю їх на фестивалі та шоу, які ми робимо для молодої музики. Наприклад, ми привезли гурт Her з Франції, Warhola з Бельгії. Вони співають фламандською, не надто відомі закордоном, але мають сильну локальну підтримку. Думаю, між країнами має початись шлях колаборацій. 

Погляд лейблів на крос-національну співпрацю

Григорій Фатьянов: так, ми уже співпрацюємо з Австрією. Наш гурт [O] уже виступав торік на Waves Vienna. Якщо говорити про лейбл, думаю, найважливіше, що ми можемо дати австрійським артистам це наша платформа, Masterskaya. Це маленький майданчик для виступів. Ми можемо працювати з інституціями типу British Council чи Українським Інститутом, разом колаборувати на міжнародному рівні. Ми можемо знайти формати для співпраці українських та австрійських артистів. Щодо лейбла, можна говорити про представлення в онлайні. Наприклад, про спільну музичну компіляцію. Ми можемо підтримати їх на території України. Наші двері відкриті для молодих артистів, якщо хтось захоче надіслати демо, це легко, надсилайте на digital@masterskaya.space і ми обов’язково послухаємо. Думаю, на перший час це найважливіше.

Музична сцена у маленьких містах та шляхи для розвитку артистів

Сергій Малецький: це справді важлива проблема в Україні, тому що десь 50% шоу зосереджені у Києві. Решта розподілена по всій країні. 35-40% базуються у великих містах, таких, як Львів, Одеса, Харків. Ми робимо шоу по всій Україні, усюди та ж сама проблема: жахлива інфраструктура концертних локацій, погане технічне обладнання. Треба розвивати інфраструктуру в регіонах. Я думаю, це залежить від музики, від хороших шоу, а також розвитку карти виступів. Бо коли ми ведемо переговори з артистом, ми не можемо запропонувати йому більше, ніж 3-5 шоу в Україні. Звісно, ми б хотіли більше, але не можемо через кордон, логістику, і т.д.. Коли вони в Україні, вони хочуть грати настільки багато, наскільки це можливо. Але інфраструктура в регіонах не дозволяє цього зробити. Цього року це не змінити, але думаю, в майбутньому це можливо. І тоді наша країна і ринок стануть більш привабливими.

Читайте також: alyona alyona номінована на премію Music Moves Europe Talent Awards 2021.