«Забуття — це найгірше». Авторка ініціативи «Харків: Місто, де стіни говорять» Анастасія Ликова про важливість популяризації вуличного мистецтва під час війни

Стритарт нерідко сприймається, як вандалізм. Його недооцінюють й можуть ставитися вороже. Насправді ж мурали на узгоджених поверхнях — це одна із форм сучасного мистецтва, за допомогою якої художники ведуть діалог з містом. Столицею стріт-арту в Україні називають Харків. Раніше вони з’являлися мало не щодня. Але з початком повномасштабної війни багато з них знищують росіяни, які інтенсивно обстрілюють місто. Артоб’єкти руйнуються, а з ними й частинка культури та історії Харкова. 

Так з’явилася ідея проєкту «Харків: Місто, де стіни говорять», що створений для збереження та популяризації вуличного мистецтва міста. Проєктна менеджерка й авторка ідеї Анастасія Ликова каже, що цифровізація допомагає зберегти пам’ять назавжди, тому команда проєкту вирішила популяризувати твори харківського стріт-арту за допомогою табличок з QR-кодами, сканування яких відкриє доступ до детальної інформації про стінопис. Зараз ініціатива знаходиться на етап збору коштів для реалізації проєкту.

Журналістка Анастасія Дем’янюк поговорила з Анастасією Ликовою про те, чому люди вважають стріт-арт вандалізмом, важливість вуличного мистецтва та як підтримати проєкт.

Матеріал створений за підтримки «Місто змін» — акселератора з краудфандингу для громадських організацій та активістів від команди платформи «Моє Місто». Акселератор «Місто змін» реалізовується за сприяння Європейського фонду за демократію (EED) і за підтримки групи IT-компаній Netpeak Group. 

Вуличне мистецтво — це не вандалізм

Задум створити подібну ініціативу був у Анастасії Ликової раніше, бо знищення української культури Росією вже третій рік тривожить її. Але до реалізації вона дійшла зараз. 

У цьому її підтримала краудфандингова платформа «Моє Місто», в межах навчання команда проєкту дізналася про те, як правильно запускати й вести краудфандингову кампанію.

«Моє Місто» — українська краудфандингова платформа, яка з 2015 року допомагає громадським організаціям, благодійним фондам, волонтерам та активним спільнотам збирати кошти на реалізацію соціальних та громадських проєктів, а також надає авторам знання про основи фандрейзингу та краудфандингу.

Разом з Анастасією у команді дев’ять людей. Усі вони — активна молодь Харкова й раніше організовували спільні проєкти, наприклад, форум «Харків: Культурний». Їм також допомагають інші члени й членкині Молодіжної ради Харкова. 

Всі дитячі роки Анастасії пройшли на Салтівці, одному із районів Харкова. Зараз їй боляче бачити, як мурали, намальовані ще в часи її дитинства, руйнуються через російські обстріли.

На думку Анастасії, стритарт — це недооцінена форма сучасного мистецтва, а Харків залишається столицею вуличної культури:

«На жаль, після початку великої війни це все призупинилось. Ми хотіли б розвивати цю тему, зберігати й популяризувати об’єкти стріт-арту. За статистикою, в Британії десь третина суспільства вважає, що вуличне мистецтво — це вандалізм. Я думаю, в нас цей відсоток ще більший». 

Вона додає, що таким твердженням керуються зокрема через людей, які розмальовують різний транспорт та навіть історичні будівлі балончиком з фарбою. Як каже Анастасія, люди завжди пам’ятають щось погане, тому асоціюють стріт-арт з вандалізмом та руйнуванням, водночас не розуміючи, що красиві мурали на узгоджених поверхнях — це форма сучасного мистецтва. 

Як «Харків: Місто, де стіни говорять» буде популяризувати стріт-арт та чому це важливо

Зараз у Харкові інтенсивні ракетні обстріли. Тобто, коли руйнується будівля, руйнується й артоб’єкт, який був на ній зображений. Як пояснює Анастасія, зазвичай він просто йде в небуття, як і художник, який такими малюнками веде діалог з містом. Тому команда має на меті підвищити рівень обізнаності містян щодо вуличного мистецтва:

«За допомогою проєкту харків’яни дізнаються, що в нас багато талановитих художників. Так, більшість знає найвідоміших, наприклад, творча група KAILAS-V, але існує ще й багато інших маловідомих митців. Це не провина людей, адже їм взагалі не розповідали, що це розвинена культура, не знайомили з художниками».

Окрім створення єдиної бази й піар-кампанії, біля об’єктів вуличного мистецтва в колаборації з їхніми авторами встановлять інформаційні таблички, що відображатимуть унікальний стиль митця. Там буде основна інформація про стінопис, така як назва, автор, дата, адреса та опис. 

Крім цього, на табличці буде QR-код, який вестиме на допис Telegram-каналу проєкту з детальною інформацією про об’єкт мистецтва. Анастасія додає, що також можна буде перейти до бази артоб’єктів міста в Notion:

«Коли людина йтиме вулицею, або просто натрапить в інтернеті на якийсь артоб’єкт, то вона легко зможе дізнатися, хто автор та яку ідею він вклав у цей твір. Так ми покажемо, що вуличне мистецтво зараз живе». 

У виборі об’єктів стріт-арту для встановлення табличок команда керується в основному тим, на яку кількість вистачить зібраних коштів. Також потрібен дозвіл від художника та міської влади. Адже команда проєкту має на меті зберегти не тільки сучасну культуру, а й спадщину міста. А цього можна досягти, зокрема, шляхом відмови від розміщення інформаційних табличок на історичних будівлях.

Анастасія ділиться, що в планах ще проведення заходу з представниками культурного сектору, де команда розповіла б про проєкт. Вона додає, що зараз багато хто думає, що в Харкові всі тільки сидять і бояться, але насправді культура тут рухається вперед. 

Зараз команда вже розробила механізм збору об’єктів вуличного мистецтва, прокомунікувала з митцями, пройшла навчання від акселератора з краудфандингу «Місто змін», створила Telegram-канал, там вже опублікували й прототип того, як виглядатиме проєкт. 

Як можна підтримати ініціативу

«Наш наступний крок — зібрати мінімальну необхідну суму для початку реалізації проєкту, встановити хоча б 5-10 табличок. Звісно, хотілося б встановити всі 150 таблиць, але це залежатиме від того, скільки грошей нам вдасться зібрати. Ми не зверталися до міської влади з проханням фінансування проєкту, бо вважаємо, що зараз бюджет має йти на потреби української армії та постраждалим від війни. Тому ми вирішили спробувати саме такий спосіб фінансування, як краудфандинг», — пояснює Анастасія. 

Вона додає, що краудфандинг передбачає прозору систему звітності, що важливо, особливо зараз. Тобто, люди бачитимуть, на що саме йдуть їхні кошти. Збір стартував 24 червня та проводиться на платформі «Моє Місто». В команди є 100 днів, щоб зібрати 135 500 гривень. Збір на такий термін команді проєкту порадив ментор Денис Бортніков, який підтримував та давав корисні поради їх протягом навчання. Анастасія каже, що три місяці — це статистично оптимальний термін для того, щоб мати можливість назбирати необхідну суму коштів, не затягуючи збір.

До речі, за донат можна отримати тематичні подарунки: за пожертву 200 грн — стікерпак проєкту, 300 грн — стильний постер. Окрім цього, «Харків: Місто, де стіни говорять», можна підтримати в Monobank, усі донати звідти команда також переведе на краундфандингову платформу. За донат від 50 грн на Монобанку можна отримати цифровий стікерпак в стилістиці проєкту

Команда не планує зупинятися на Харкові, але це питання лише фінансів:

«Якщо суспільство зрозуміє, що це важливо і буде можливість фінансування, то, перш за все, ми плануємо розширюватися на Харківську область. Там вже є багато зруйнованих артоб’єктів. Згодом хотілося б поширитися на всю Україну, поспілкуватися з молодіжними радами інших міст, щоб вони підхопили цю ініціативу. Ми зможемо з всім допомогти, поділитися різними цифровими рішеннями та проєктними документами».

Як каже Анастасія, кожна нація завжди ґрунтується на її культурі. Росія, як досвідчена терористка, прекрасно знає, якщо знищити культуру — знищиться й нація: 

«Вуличне мистецтво — це якраз сучасна українська культура. Коли руйнується артоб’єкт — це ще не так страшно. Страшніше — коли про нього забувають. Забуття — це найгірше, що може відбутися взагалі з будь-чим. Цифровізація продовжує пам’ять та зберігає її назавжди». 

---

Читайте також: «Репрезентація регіону моя проблема». Слава Бо про «ПлюсМінусНескінченність», культових діячів та екс-Луганщину