Чому російські пісні залишаються у плейлистах українців

Головна

Музика

Лірум

Музика

Лірум

•

21 годину тому

Попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну, російська музика досі звучить в українському просторі

Про це свідчать дані аналізу чартів популярних стрімінгових платформ за вересень 2024 року, які проєкт Bezodnya Music опублікував на своїй сторінці в Інстаграмі. Так, якщо у чартах Spotify Top та Apple Music Top українські пісні демонструють лідерство (48-50%), то в чарті Shazam Top Україна російські композиції (21.5%) випереджають українські (21%). Середнє значення присутності російської музики в зазначених українських чартах сягає 26%.

У лютому 2025 року стрімінгова платформа Spotify опублікувала щотижневий рейтинг найпопулярніших пісень в Україні. Перші п’ять з десяти позицій посіли треки нового альбому російського музичного виконавця Morgenshtern. Схожу ситуацію можна було помітити й в Apple Music та YouTube, де ці пісні витіснили хіт Леді Гаги Abracadabra, який за два тижні зібрав понад 40 мільйонів переглядів. Ці дані підтверджують, що, попри третій рік повномасштабного вторгнення, російська музика не втрачає популярності серед української аудиторії.

Історія популярності російської музики в Україні

У Радянському Союзі створювали єдиний інформаційний простір та просували ідею «єдиного народу». Це проявлялося у всіх сферах культурного життя, зокрема й у музиці. У 1989 році фестиваль Червона рута став платформою, де українські виконавці могли заявити про себе і популяризувати українську музику.

Після здобуття Незалежності почалася хвиля культурного піднесення, адже це був час пошуків ідентичності, коли українці активно прагнули відновити й зміцнити свої культурні зв’язки та традиції. З’явилися телевізійні проєкти, які стали масовими та створили нові імена в українській музиці. Наприклад, завдяки проєкту «Територія А» знайшов своїх слухачів гурт Скрябін. На початку 2000-х років розвиток української музики зазнав суттєвого спаду, поступившися місцем домінуванню російськомовного контенту. Концерти російських поп-зірок, таких як Філіп Кіркоров, Алла Пугачова, Валерій Меладзе, гурти ВІА Гра, Руки Вверх!, Тату тощо регулярно збирали повні зали в найбільших концертних майданчиках України.

Фінансова вигода, ширша аудиторія, більші бюджети кліпів і просування — це основні, проте не всі причини, чому українські артисти писали свої пісні російською та виступали в Росії навіть після Помаранчевої революції та Революції гідності. Постав тренд — якщо хочеш бути популярним, то співай російською.

Український телевізійний продюсер та ведучий Ігор Кондратюк у випуску «Чому українці досі слухають російську попсу?» YouTube каналу Акіма Галімова «Реальна історія» розповів, що українська та російська музичні індустрії розвивали паралельно. Проте російська розвивалася більш масштабно:

«В Росії це (музична індустрія) почало розвиватися більш масштабно, бо там було набагато більше коштів. Вони почали наслідувати європейських та американських виконавців, почали знімати дуже дорогі кліпи. З’явився “Новий канал”, який хотів стати новим словом в українському телебаченні. Але він ставив насамперед російські кліпи, бо вони були яскравіші, а наші — зроблені “на мінімалках”. Мало хто міг дозволити собі зняти справді якісний кліп».

Багато українських артистів підписували контракти з російськими лейблами. Макс Барских працював з Sony Music Russia, Седокова з Universal Music Russia, а Maruv будувала свою кар’єру з Warner Music Russia. Відбувалася псевдолегітимізація, адже платформи намагалися бути «відкритими до всіх» та «поза політикою».

Що не так із домінуванням російських треків?

Росія активно використовує музику як інструмент для просування власних політичних меседжів, які виправдовують її агресивну політику. Наприклад, з початку російської агресії проти України, особливо після 2014 року та повномасштабного вторгнення 2022 року, з’явилася значна кількість пісень, які героїзують російських солдатів, представляють їх як «визволителів» або «захисників».Через популярну культуру, зокрема музику, створюється образ «єдності» культур, що поступово знецінює українську ідентичність. Російські музичні продукти, масово розповсюджувані через цифрові платформи, що генерують прибутки для російських артистів і компанії.

Автори телеграм-каналу «UA War Infographics» з посиланням на дані Економічної правди в січні 2024 року представили інфографіку, за якою російські автори контенту за попередній рік отримали близько 80 млн доларів завдяки українським переглядам та прослуховуванням. З цієї суми Росія може отримати 5 млн доларів податків, яких вистачить, щоб придбати близько 10 тис FPV-дронів. Журналіст ЕП наголосив, що розрахунки є приблизними, проте сума заробітку російських авторів контенту на українцях вимірюється десятками мільйонів доларів.

«Ризики очевидні. Це розмиття культурних кордонів, присутність російської музики та культури в нашому інфополі. Новини про те, що хтось з росіян потратив у топ-чарти, отримав Оскар чи, наприклад, загинув з артистів, які колись були відомі на теренах України, — це розмиття кордонів. І нічого хорошого це не несе. Всі ми бачимо наративи, які пропагує влада, ворожої до нас країни. То ж це просто черговий привід створити агресію на територіях, які є українськими», — розповідає музичний критик та засновник медіа-платформи Bezodnya Music Максим Нагорняк у коментарі для Лірум.

В грудні 2023 року саундтрек до російського серіалу «Слово пацана» посів перше місце в українському чарті в Apple Music. Серіал апелює до ностальгії, романтизації бандитизму та показує модель поведінки часів Радянського Союзу.

Музичні зміни останніх років у цифрах

За даними ТСН з посиланням на дослідження музичних уподобань українців від TNS у 2011 році російська поп-музика лідирувала з показником у 59%, проте українську музику цього стилю слухали лише 43% респондентів. Зміни відбулися через події в суспільно-політичному житті України — Революцію гідності та початок російської агресії проти України. Вони дали поштовх для зміцнення інтересу до українського продукту. Відповідно до оновлених даних першого кварталу 2015 року дослідження TNS, українську поп-музику обирали 46% слухачів, російську — 44%. Частка українського року зросла до 20%, порівняно з 15% у 2011 році.

Впродовж років тенденції змінювалися. За даними Економічної Правди російська музика у 2021 домінувала над українською. 75% пісень в щотижневих рейтингах українського YouTube — російськомовні, а частка вітчизняних складала лише 10%.

Навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в українських чартах все ще можна було побачити треки російських виконавців. Перше місце в українському YouTube посів росіянин Morgenshtern, четверту сходинку зайняв репер Oxxxymiron. Схожа ситуація була й на платформі Spotify, де пісні виконавців shadowraze та Morgenshtern розмістилися на другому та третьому місцях в рейтингу відповідно.

Сервіс для дослідження музики NUAM показав, що в січні 2025 року частка українських пісень серед ТОП-200 Spotify сягнула 37%, і лише 29% припадали на російські треки.

У березні 2025 року в рейтингу TOП-50 на платформі Spotify 30% пісень — російські, 50% — українські:

Стрімінгові платформи надають дані про прослуховування та рейтинги в українських чартах, проте методологія їхніх розрахунків залишається не повністю прозорою. За даними Крим.Реалії, на окупованих територіях українська музика обмежена, тоді як російська широко транслюється в громадських місцях і медіа.

Основна проблема полягає в тому, що стрімінгові сервіси визначають локацію користувача за IP-адресою, але не розрізняють окуповані та підконтрольні території в межах України. Через це прослуховування з окупованих територій можуть потенційно зараховуватися до загальноукраїнських показників. Це може штучно підвищувати позиції російської музики в українських чартах.

Також можливе штучне завищення прослуховувань російської музики з території РФ за допомогою сервісів VPN. Користувачі, які перебувають у Росії, де доступ до деяких західних платформ обмежений, можуть використовувати VPN-сервери для маскування свого фактичного місцеперебування, імітуючи підключення з України. У такому випадку, прослуховування російськомовного контенту з російських акаунтів можуть обліковуватися як такі, що відбуваються в Україні.

Чому українці досі слухають російську музику

Попри розвиток вітчизняної індустрії, на музичному ринку попит формує пропозицію. Якщо слухачі обирають певний контент — його стає більше. Звичка українців до російськомовного контенту формувалася десятиліттями Радянським Союзом та почала поступово змінюватися після початку повномасштабного вторгнення РФ. Про це свідчать дані дослідження NUAM, які показують, що частка російських артистів в українських чартах у 2025 році складала 25-30%, а у 2022 році цей показник сягав 74%.

Максим Нагорняк, окрім звички, причиною популярності російської музики в українському просторі у коментарі для Лірум визначає також фактор несформованої системи просування артистів:

«На жаль, у нас сталих якихось екосистем і можливостей промоції артиста до кінця ще не існує. Це все наосліп. Всі піарники працюють трохи наосліп. Ми не розуміємо, як повторити кейс Клавдії Петрівни. Ми не розуміємо, як повторити успіх виконавця YakTak. Поки що це всі молоді люди, артисти. Вони роблять перші кроки. Їхні менеджери також осягають новостворену музичну індустрію. Зробили крок — конспектують, зробили крок — конспектують. Хтось дивиться зі сторони та вчиться. Тому поки що все дуже важко».

Впродовж десятиліть становлення незалежності України вітчизняні артисти не мали великої популярності через обмежені ресурси для просування своєї творчості. В цей час Sony music, Warner music та Universal music, три головні лейбли світової музичної індустрії, мали свої представництва в Росії та просували українських виконавців, які шукали кращих можливостей для розвитку у РФ. За даними Економічної Правди жоден з трьох основних лейблів не представлений в Україні через піратство та незахищеність авторських прав на вітчизняному ринку.

Шлях інших країн до культурної незалежності

Ще у 2017 році сейм Литви ухвалив рішення, відповідно до якого 90% всіх телевізійних програм були забезпечені субтитрами або озвучені мовами Євросоюзу. Парламент заявив, що це рішення — це спосіб боротьби з російською пропагандою. Вже у 2021 році за дослідженнями литовської газети «Kauno diena» російськомовна продукція на основних п’яти каналах займала 125 годин на тиждень порівняно з 212 годинами у 2020 році.

Відмовлятися від російського тиску Литва та Естонія почали відразу після розпаду Радянського Союзу. Наприклад, Естонія прибрала російську мову зі статусу офіційної ще у 1991 році, а у 1995 році ухвалили закон, за яким всі мови, окрім естонської — іноземні. В Литві такі закони набрали чинності в 1998 та 2000 роках відповідно.

«Литва стоїть на такому шляху, що потреби в російській культурі знижуються. Це відбувається через природні причини. Звичайно, через війну. І через зміни в суспільстві. Якщо говорити про зміну поколінь, то молодь не володіє російською, і ця культура не є в центрі фокуса», — сказав міністр культури Литви Симонас Кайрі.

В Україні лише у 2019 році прийняли закон про становлення української мови як єдиної державної мови. З 2021 року стало обов’язковим використання української у сфері обслуговування.

У Білорусі теж помітно впала популярність російської музики. Як повідомляє білоруське медіа «Зеркало», наприкінці 2024 року жоден російський артист не увійшов до списку найкращих 10 пісень за версією Apple Music, хоча ще у 2023-му вони впевнено лідирували в чартах. Їхнє місце зайняли переважно треки південнокорейських виконавців. Така зміна пояснюється обмеженням концертної діяльності російських виконавців і скороченням редакційної підтримки на стримінгових сервісах.

Кроки до культурної самостійності України

Отож, російська музика не просто «проривається» в українські чарти — вона відвойовує простір, який мав би належати українським артистам. Це не лише гальмує розвиток української музичної ідентичності, а й утримує частину суспільства в зоні впливу держави-агресора.

Головний редактор медіа Лірум Олексій Бондаренко розповідає, що проблема домінування російської музики — надзвичайно комплексна і не має простого чи одномоментного рішення. За його словами, мова йде не просто про заборони, а про потребу у створенні повноцінної екосистеми підтримки української культури:

«Я вважаю, що треба не намагатися зменшувати кількість російської музики, а намагатися збільшувати кількість української. І що головне — збільшувати та покращувати її якість. Тому що всі способи заборони, які у нас були, врешті-решт не призвели до бажаного результату».

Для зменшення системних ризиків та загроз демократичним процесам в ЄС набули чинності Акти про цифрові послуги (DSA) та цифрові ринки (DMA). У відповіді на петицію щодо блокування пісень російською мовою на стримінгових платформах Кабінет Міністрів зазначив, що Україна зацікавлена в гармонізації свого законодавства з цими нормами та вже працює над розробкою національних аналогів, які мають бути імплементовані у вітчизняне правове поле, зокрема у сфері цифрового розвитку.