ДахаБраха, ТНМК, alyona alyona: Як пройшли три концерти найнасиченішої п’ятниці грудня?

Цієї п’ятниці, 6 грудня, у Києві водночас проходило три важливі музичні події. (І це ми навіть не пригадуємо про ще дві популярні події вечора – виступ російського виконавця Noice MC та концерт співачки Каті Chilly.) По-перше, гурт ДахаБраха вперше зібрав Палац Спорту, найбільший критий концертний майданчик країни. По-друге, гурт ТНМК відсвяткував 20-ліття свого дебютного альбому Зроби мені хіп-хоп. А по-третє, реперка alyona alyona давала великий сольний концерт у церкві. Ми попросили трьох редакторів сходити на ці кардинально різні концерти й передати їхню атмосферу. 

ТНМК святкує 21 рік «Зроби мені хіп-хоп»

6 грудня гурт ТНМК зібрався у Bel Etage відсвяткувати 21 рік альбому Зроби мені хіп-хоп. Цього дня все навколо просто кричало «ретроманія», від відеоряду до складу гурту на сцені — Фагот, Фоззі та Діля вперше за 15 років зібрались разом на цілий концерт. Ще на початку виступу стало зрозуміло, що оцінювати його з об’єктивної точки зору дуже важко, адже «Зроби мені хіп-хоп» став історією, яка старша за декаду та навіть століття у якому ми живемо. Без цього лонгплею та на 6 років молодшого від нього Пожежі міста Вавілон уявити українську хіп-хоп сцену неможливо.

У 1998 році презентації Зроби мені хіп-хоп не було, тож уперше альбом отримав заслужену частку уваги та солдаут. Серед пісень, що виконувалися були і Здра, моя Ра, яку взагалі гурт ніколи не виконував раніше, і жива класика на кшталт Та Ти Шо та Арешт. Здавалося, що фанати гурту роками чекали цього дня, а тому — співали кожну пісню, освідчувались у коханні (спойлер: дівчина сказала«так»!), мріяли про виграш збірної України з футболу на чемпіонаті світу та проводжали ТНМК гімном.

Через віджеїнг зі старих фотографій та перших кліпів мимоволі пригадуєш, якими абсурдними були 90-ті та 00-ві — з усім цим золотом, голими дівчатами та стодоларовими купюрами. Епоха, на якій не завжди вдало спекулюють сучасні хіп-хоп виконавці, здавалося б минула, однак важко було знайти людину в залі, яка б не пам’ятала її так само чітко, ніби вона відбувається тут і зараз. 

Якщо відкинути лірику та ностальгічні почуття, гурт ТНМК чудово характеризує слово «досвід». Навряд хтось чекає від них абсолютно нової концепції пісень та кардинальної зміни іміджу. Та саме досвід — одна з тих матерій, яких не вистачає молодій українській музиці. Хотілося б, щоб ним ділилися. Ну і ще, щоб Фоззі частіше отримував таке задоволення від концерту, що викидав би власну шапку в натовп. 

Вікторія Мишкоріз

Alyona Alyona у дім кожного хіпстера

Важливо відмітити: паралельно з цим в Києві гриміло ще чотири концерти: Дахабраха в 10-тисячному палаці спорту, ТНМК святкували 21 рік “Зроби мені хіп хоп” в Bel Etage на штукарь людей, Noize MC в Stereoplaza i “Гуртом” Самовілова в Mezzanine.

— Godspeed you! ЪУЪ Мангуст (@MngsInRnbws) December 7, 2019

Не знаю, чи хтось звернув на це увагу. Але якщо подивитись на ситуацію зі сторони, може здатись, що це ідеологічний хід організаторів. Якщо так – браво, бо будь я фанатом її творчості, мене б збуджувала думка в дусі «ось тут, на лівому березі, народжується майбутнє рідної музики»

— Godspeed you! ЪУЪ Мангуст (@MngsInRnbws) December 7, 2019

Бо так це і виглядало: люди прийшли двіжевать. Зверніть увагу на фотку: вас нічого не дивує?

Відсутність телефонів. Знімав від сили десяток людей. Решта або стояла, або качала і танцювала. Тільки на Джамалі телефони здійнялись вгору pic.twitter.com/xMrvXXxp10

— Godspeed you! ЪУЪ Мангуст (@MngsInRnbws) December 7, 2019

Бо Альона – не пушка; це крупнокаліберний шестиствольний кулемет. Змішане враження про якість живої читки було тільки на перших двох треках, бо з кожним наступним слова ставали виразніші, а дихання – рівніше. Немов чим довше вона тисне гашетку, тим легше кулям строф гасити в ціль

— Godspeed you! ЪУЪ Мангуст (@MngsInRnbws) December 7, 2019

Але головне відкриття концерту – це Калуш. На цьому моменті у мене відпала щелепа. З точки зору техніки, флоу і звуку вони за півтори хвилини переплюнули усе шоу Альони pic.twitter.com/z6BJ9yxogg

— Godspeed you! ЪУЪ Мангуст (@MngsInRnbws) December 7, 2019

І головне, що їй вдалось зробити – створити атмосферу сімейного свята. Генгста свята. Тільки цінності у її банди – цінності рівноправ‘я, поваги і вдячності. Не думав, що це можливо. Справжній феномен. Дуже сподіваюсь, що ця сім‘я тільки ростиме

Наостанок: стіл із мерчем pic.twitter.com/XKAizQPBiF

— Godspeed you! ЪУЪ Мангуст (@MngsInRnbws) December 7, 2019

Справедливості ради лишу все, як є. Я був до кінця впевнений, що Паш на беках – і візуально, і по читці, і по зверненню Еліна.

Перепрошую за неуважність

— Godspeed you! ЪУЪ Мангуст (@MngsInRnbws) December 7, 2019

Ярослав Муха

ДахаБраха розриває свій перший Палац Спорту

ДахаБраха починалася у театрі Дах – невеличкому залі, який вміщує не більше 50 людей. 6 грудня український квартет зібрав майже повний Палац Спорту, який вміщує під 10 тисяч глядачів.

Будь-який текст про ДахаБраху починається з одного й того ж дісклеймера. Який, утім, і досі не видається таким уже очевидним для масової української аудиторії. ДахаБраха – певне найпопулярніший український гурт за кордоном. Квартет грав ледь не на всіх музичних фестивалях у світі, виступав у шоу KEXP, Tiny Desk, Jools Holland тощо. Це гурт, який переробляє українську автентику у своєму унікальному стилі й несе її світові. При цьому, за всі 15 років існування колективу і навіть після міжнародного визнання, ДахаБраха залишалися відносно андеграундними в Україні.

До Палацу Спорту гурт підходив поступово – часто грав на українських фестивалях, дав великий концерт у найбільшому українському сидячому залі – Палаці «Україна». Тож виступ на найбільшому критому майданчику країни був логічним кроком уперед.

Я був на ДахаБрасі кілька разів – завжди на фестивалях. Кожного разу я спостерігав приблизну одну й ту ж картину – гурт поступово розкачував натовп і наприкінці все перетворювалося на ритуальні танці, вибивання пилу з-під ніг на фоні стоїчного спокою самого квартету, який уперто робить свою справу. Скажу чесно, жодного разу мене не зачепило. Я оцінив напрочуд високий рівень професійності, унікальність формату та пісень. Але не пройняло.

Концерт у Палаці Спорту щось у мені перевернув. Із першої секунди на сцені від гурту віяло такою титанічною впевненістю і могутністю, що почало перехоплювати дух. ДахаБраха завжди поєднують у собі дивну суміш одвічної сили фольклору із людською простотою та самоіронією, яка просочується кожного разу, коли Марко звертається до залу.

Для того, щоб пропустити музику ДахаБрахи крізь себе, її потрібно уважно слухати. Здавалося б очевидна думка, але це саме те, чого мені жодного разу не вдалося на фестивалях. Коли ж ти лишаєшся сам-на-сам із гуртом у форматі сольного виступу, ти не можеш відволікатися та потроху входиш у транс. Цьому допомагає психоделічно-медитативний відеоряд. Сам гурт ніби й не робить нічого особливого – вони просто сидять, грають, співають та періодично змінюють інструменти. Ніхто не скаче сценою, нема жодних екстремумів. Але їхньої внутрішньої енергії виявляється достатньо, щоб утримувати зал від першої до останньої миті. 

Цікава особливість ДахаБрахи полягає в тому, що вони ставляться до народного спадку із великою повагою, не перебільшують із використанням різних інструментів, але при цьому сміливо й навіть нахабно жонглюють жанрами. Вони можуть і в блюз, і в рок-н-рол, і в поп-музику, і в трайбл, і взагалі у що завгодно. Через це й виникає відчуття їхньої всемогутності.

Аудиторія гурту на сьогодні варіюється від екзальтованих гіппі до поважних мужів. При цьому музика ДахаБрахи не має віку. Вона звучала актуально на початку їхньої творчості 15 років тому, звучить актуально нині, та й звучатиме свіжою у майбутньому. Її фольклорний скелет дозволяє їй бути поза часом.

Сам факт майже зібраного Палацу Спорту є ще одним феноменом від ДахаБраха. Гурт, який практично відсутній по радіо та телебаченню, який не грає поп-музику, зміг зібрати майданчик, який до цього підкорювався лише українським поп та поп-рок зіркам. Це неймовірний і доволі оптимістичний, як для ринку, результат. Шкода тільки, що для того, щоб гурт став настільки знаним у рідній країні, йому довелося завоювати світ.

Олексій Бондаренко

Підписуйтеся на нас в Інстаграмі, Телеграмі та YouTube