Головна
>
Звіти
>

ДахаБраха, ТНМК, alyona alyona: Як пройшли три концерти найнасиченішої п’ятниці грудня?

ДахаБраха, ТНМК, alyona alyona: Як пройшли три концерти найнасиченішої п’ятниці грудня?

Лірум Лірум
9 Грудня, 2019

Цієї п’ятниці, 6 грудня, у Києві водночас проходило три важливі музичні події. (І це ми навіть не пригадуємо про ще дві популярні події вечора – виступ російського виконавця Noice MC та концерт співачки Каті Chilly.) По-перше, гурт ДахаБраха вперше зібрав Палац Спорту, найбільший критий концертний майданчик країни. По-друге, гурт ТНМК відсвяткував 20-ліття свого дебютного альбому Зроби мені хіп-хоп. А по-третє, реперка alyona alyona давала великий сольний концерт у церкві. Ми попросили трьох редакторів сходити на ці кардинально різні концерти й передати їхню атмосферу. 

ТНМК святкує 21 рік «Зроби мені хіп-хоп»

6 грудня гурт ТНМК зібрався у Bel Etage відсвяткувати 21 рік альбому Зроби мені хіп-хоп. Цього дня все навколо просто кричало «ретроманія», від відеоряду до складу гурту на сцені — Фагот, Фоззі та Діля вперше за 15 років зібрались разом на цілий концерт. Ще на початку виступу стало зрозуміло, що оцінювати його з об’єктивної точки зору дуже важко, адже «Зроби мені хіп-хоп» став історією, яка старша за декаду та навіть століття у якому ми живемо. Без цього лонгплею та на 6 років молодшого від нього Пожежі міста Вавілон уявити українську хіп-хоп сцену неможливо.

У 1998 році презентації Зроби мені хіп-хоп не було, тож уперше альбом отримав заслужену частку уваги та солдаут. Серед пісень, що виконувалися були і Здра, моя Ра, яку взагалі гурт ніколи не виконував раніше, і жива класика на кшталт Та Ти Шо та АрештЗдавалося, що фанати гурту роками чекали цього дня, а тому — співали кожну пісню, освідчувались у коханні (спойлер: дівчина сказала«так»!), мріяли про виграш збірної України з футболу на чемпіонаті світу та проводжали ТНМК гімном.

Сетліст концерту

Через віджеїнг зі старих фотографій та перших кліпів мимоволі пригадуєш, якими абсурдними були 90-ті та 00-ві — з усім цим золотом, голими дівчатами та стодоларовими купюрами. Епоха, на якій не завжди вдало спекулюють сучасні хіп-хоп виконавці, здавалося б минула, однак важко було знайти людину в залі, яка б не пам’ятала її так само чітко, ніби вона відбувається тут і зараз. 

Якщо відкинути лірику та ностальгічні почуття, гурт ТНМК чудово характеризує слово «досвід». Навряд хтось чекає від них абсолютно нової концепції пісень та кардинальної зміни іміджу. Та саме досвід — одна з тих матерій, яких не вистачає молодій українській музиці. Хотілося б, щоб ним ділилися. Ну і ще, щоб Фоззі частіше отримував таке задоволення від концерту, що викидав би власну шапку в натовп. 

Вікторія Мишкоріз


Alyona Alyona у дім кожного хіпстера

Ярослав Муха


ДахаБраха розриває свій перший Палац Спорту

ДахаБраха починалася у театрі Дах – невеличкому залі, який вміщує не більше 50 людей. 6 грудня український квартет зібрав майже повний Палац Спорту, який вміщує під 10 тисяч глядачів.

Будь-який текст про ДахаБраху починається з одного й того ж дісклеймера. Який, утім, і досі не видається таким уже очевидним для масової української аудиторії. ДахаБраха – певне найпопулярніший український гурт за кордоном. Квартет грав ледь не на всіх музичних фестивалях у світі, виступав у шоу KEXP, Tiny Desk, Jools Holland тощо. Це гурт, який переробляє українську автентику у своєму унікальному стилі й несе її світові. При цьому, за всі 15 років існування колективу і навіть після міжнародного визнання, ДахаБраха залишалися відносно андеграундними в Україні.

До Палацу Спорту гурт підходив поступово – часто грав на українських фестивалях, дав великий концерт у найбільшому українському сидячому залі – Палаці «Україна». Тож виступ на найбільшому критому майданчику країни був логічним кроком уперед.

Я був на ДахаБрасі кілька разів – завжди на фестивалях. Кожного разу я спостерігав приблизну одну й ту ж картину – гурт поступово розкачував натовп і наприкінці все перетворювалося на ритуальні танці, вибивання пилу з-під ніг на фоні стоїчного спокою самого квартету, який уперто робить свою справу. Скажу чесно, жодного разу мене не зачепило. Я оцінив напрочуд високий рівень професійності, унікальність формату та пісень. Але не пройняло.

Концерт у Палаці Спорту щось у мені перевернув. Із першої секунди на сцені від гурту віяло такою титанічною впевненістю і могутністю, що почало перехоплювати дух. ДахаБраха завжди поєднують у собі дивну суміш одвічної сили фольклору із людською простотою та самоіронією, яка просочується кожного разу, коли Марко звертається до залу.

Для того, щоб пропустити музику ДахаБрахи крізь себе, її потрібно уважно слухати. Здавалося б очевидна думка, але це саме те, чого мені жодного разу не вдалося на фестивалях. Коли ж ти лишаєшся сам-на-сам із гуртом у форматі сольного виступу, ти не можеш відволікатися та потроху входиш у транс. Цьому допомагає психоделічно-медитативний відеоряд. Сам гурт ніби й не робить нічого особливого – вони просто сидять, грають, співають та періодично змінюють інструменти. Ніхто не скаче сценою, нема жодних екстремумів. Але їхньої внутрішньої енергії виявляється достатньо, щоб утримувати зал від першої до останньої миті. 

Цікава особливість ДахаБрахи полягає в тому, що вони ставляться до народного спадку із великою повагою, не перебільшують із використанням різних інструментів, але при цьому сміливо й навіть нахабно жонглюють жанрами. Вони можуть і в блюз, і в рок-н-рол, і в поп-музику, і в трайбл, і взагалі у що завгодно. Через це й виникає відчуття їхньої всемогутності.

Аудиторія гурту на сьогодні варіюється від екзальтованих гіппі до поважних мужів. При цьому музика ДахаБрахи не має віку. Вона звучала актуально на початку їхньої творчості 15 років тому, звучить актуально нині, та й звучатиме свіжою у майбутньому. Її фольклорний скелет дозволяє їй бути поза часом.

Сам факт майже зібраного Палацу Спорту є ще одним феноменом від ДахаБраха. Гурт, який практично відсутній по радіо та телебаченню, який не грає поп-музику, зміг зібрати майданчик, який до цього підкорювався лише українським поп та поп-рок зіркам. Це неймовірний і доволі оптимістичний, як для ринку, результат. Шкода тільки, що для того, щоб гурт став настільки знаним у рідній країні, йому довелося завоювати світ.

Фото: Оля Закревська (Oli Zitch)
Фото: Оля Закревська (Oli Zitch)
Фото: Оля Закревська (Oli Zitch)
Фото: Оля Закревська (Oli Zitch)

 

Олексій Бондаренко


Підписуйтеся на нас в Інстаграмі, Телеграмі та YouTube

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Культура в регіонах
Від Onuka до Foa Hoka: як звучить Чернігівщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Від Wellboy до Re-read: як звучить Сумщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Музика Дніпропетровщини (Січеславщини): плейлист від Ліруму та Dnipropop
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
12 Червня, 2024