У пошуках себе. Яким було повернення Yoav у Київ

У ізраїльського виконавця Yoav із Atlas особливі відносини. Вперше він приїхав до Києва 2014 року у клуб«Юність», який на той момент більше нагадував незакінчене будівництво. Проте людей прийшло багато, концерт виявився напрочуд інтимним та приємним. Згодом «Юність» стала Atlas.

Yoav із тих виконавців, які не можуть похвалитися масовою популярністю. Проте якщо вже ти його знаєш, то одразу стаєш частинкою клуба обізнаних, у якому всі одразу ж поважають одне одного.

Після того концерту (та альбому) Yoav зник з радарів. 2016 року він засвітився на фестивалі Atlas Weekend із старою програмою. І знову зник.

Наприкінці минулого року, несподівано, Yoav випустив нову платівку – Multiverse. Її звучання все ще побудоване на лайв-лупінгу, але цього разу виконавець вирішив залучити більшу палітру звуків та зробив свою музику більше тягучою та мрійливою. Із новою програмою Yoav приїхав у Київ і виглядав на диво розгубленим.

Якщо раніше Yoav на сцені використовував виключно свою гітару, лупер, кілька ефектів та два мікрофони, то тепер до сетапу додався ноутбук та клавіатура із функцією мікшера. Очевидно все це необхідно для того, щоб відігравати нові треки наживо. Проте чи то щось пішло не так, чи то Yoav ще не натренувався їх грати, із самого інтро відчувалася його невпевненість у власних діях. Пальці тремтіли, музика не захоплювала зал. Все йшло якось натужно.

Yoav безумовно віртуозний виконавець. Він встигав і зробити нашарування кількох інструментів, і співати, і грати босими ногами на клавішах, які відповідали за бас. Проте магії не відбувалося. Після другої чи третьої пісні він попросив зал підтримати, а зал чи то не почув, чи то не відреагував. Тоді прийшла черга старих хітів і Adore Adore змусила шанувальників розшевелитися.

Загалом, увесь концерт мене не полишало відчуття ніяковості. От ніби все добре, і старі пісні добре звучать, і Yoav ніби той самий на сцені. Але в жорсткий дисонанс входила частина залу, яка прийшла явно не на концерт інтимної музики і чекала на двіж. І сам виконавець, який не відчував конекту з аудиторією. І зал, який не дуже розумів як реагувати. Можливо все це через важкість живого виконання нового альбому. І навіть класика на кшталт Club Thing та We All Are Dancing наприкінці не врятували загальне враження.

У будь-якому разі Yoav залишається унікальним по саунду і енергетиці артистом. Сподіваюся, що наступного разу його виступ вражатиме як і раніше. І для цього не будуть потрібні додаткові примочки.

Фото: Сергій Гімюш

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.