«Не хочу быть геем». Що пишуть у фанфіках про українських музикантів

Відоме правило 34 каже, що у всього існує порно-версія. Ми віримо, що воно потребує доповнення — не лише порно, а й фанфік-версія.

У нас був сайт Ficbook: десятки українських виконавців, сотні фанфіків про них, трішечки терпіння та бажання не збожеволіти від написаного. Не факт, що все це було необхідним для цього матеріалу, але раз почали вивчати фанатську творчість про наших музикантів, то треба було йти до кінця.

На обраному сайті можна знайти фанфіки про будь-кого. Навіть про історичних осіб на кшталт Мартіна Лютера чи Адольфа Гітлера. Тому перевіряти свою теорію про українських виконавців я спробувала із найбільш очевидного — талант-шоу. І «Голос країни», і «Ікс-Фактор» ще з коментарів у YouTube був плідним на шипперство тренерів. Іноді навіть в устах редакторів цих шоу (десь тут мав би бути перелік усіх тренерів, роман з якими приписувати Тіні Кароль в етері). Ficbook не став винятком. Усі тренери мають одразу по кілька десятків фанфіків, в яких їх уявляють парами під пильним наглядом камер. Найпопулярніші із них — Кароль/Потап та Кароль/Дан Балан.

Дивує, що Джамалу шипперять винятково із Кароль. Навіть перевірка окремо її тегу показала, що найбільше співачку уявляють у пристрасному поцілунку зі своєю колегою за шоу на 1+1. У більшості цих фанфіків Джамала або домінує у стосунках, або страждає за своєю фатальною дівою. Єдине, що сумно, так це обмеженість сюжетів — довго читати про те, як хтось до когось влетів у гримерку та зірвав сукню, просто виснажливо. Цікавий факт: на Ficbook є лише один фанфік із гетеросексуальними стосунками Джамали. Парою їй став головний конкурент на конкурсі «Євробачення» Сергій Лазарєв.

Тіну Кароль у фанфіках взагалі люблять притискати до стінки — Melovin, Андрій Хливнюк, Потап, Ані Лорак, Діма Білан та безліч оригінальних жіночих та чоловічих персонажів. Один із найбільш неочікуваних розповідав її історію із Аріаною Гранде. Ще один приклад шипперінгу із закордонними, але не російськими, колегами я знайшла тільки потім, коли наткнулася на історію Юлії Саніної та Кеті Перрі. Обидва фанфіки настільки схожі, що мені кілька разів прийшлося перевірити, чи вони не цитують один одного. Схоже, наших артистів уявляють романтично-патріотичними. А шкода.

Далі на черзі був Святослав Вакарчук та весь склад гурту Океан Ельзи. Знайшлося близько 20 авторських текстів. Після довгого списку, в якому фігурувало ім’я Кароль, найцікавіше, що мені потрапило в очі — «Обратная сторона Океана Эльзы». Виявилося, що це справжній треш, за який ми так любимо подібні сайти: сім розділів про те, як кожний учасник кожного складу гурту рано чи пізно був закоханий чи мав роман один з одним. Розбирати над цитатами й плакати.

Після пошуку тих, хто здався мені найпопулярнішими, прийшов час дослідити повний список фандомів по відомим людям. Рекордсменом за кількістю фанфіків став гурт Нервы. У них майже дві тисячі фанфіків, в яких учасників гурту уявляють між собою або з російськими артистами. Важко було не помітити як збуджує свідомість фікрайтерів приреченість та смуток ніжних стосунків Жені Мільковського із фронтменом гурту Пошлая Молли.

Про очевидні пари, як Потап та Настя, Надя Дорофєєва та Позитив чи Алан Бадоєв та Макс Барських, не цікаво лише читати, а й розповідати. Поганий хлопець Макс із наркозалежністю у покровительських стосунках зі своїм продюсером; ніжна та пристрасна Надя гучно сміється з жартів коханого, але забороненого партнера по сцені; сімейна ідилія колись найпопулярнішого поп-дуету… Навіть трешу було мало. Така ж ситуація із фанатськими уявами про ALEKSEEV, якого переважно зливають у «ритмічному танці» із Максом Барських або Melovin. Останній взагалі був моїм розчаруванням — схоже покоління його фанатів не дуже любить писати або уявляти свого ідола із іншими.

Були і сюрпризи. Перший із них — популярність Софії Ротару на Ficbook. Особливо її пари із Валерієм Меладзе. Хотілося б думати, що хоч у цього пейрінгу буде доросла аудиторія та притомні описи стосунків та сексу, але ні. І тут кліше, типу «він притиснув її до себе так, ніби ніколи не відпустить» та «вона дражнила його, мов кішка, що от-от з’їсть мишеня».

Другий сюрприз — корейський гурт BTS, якого жорстко встигли «закохати» і Пошлая Молли, і Нервы, і Олег Винник. З останнім взагалі була абсурдна ситуація, бо в якийсь момент у фанфіку він викликав свого партнера по життю Олега Ляшка. Винник здивував мене й потім ще раз, бо в одному із творів хотів відшмагати президента Петра Порошенка за те, що той маріонетка Путіна.

Третій сюрприз — жахливий фанфік про те, як батько Юри Каплана привів у дім свого нового партнера по життю. Ним виявився Михайло Боярський і, як ви напевно вже здогадалися, стосунки з ним у фронтмена гурту Валентин Стрикало не були схожими на батьківські.

Не буду стверджувати, що усі ці фанфіки були виразно поганими та трешовими. Знаходилося кілька, від стилістики та жанру яких маленька редакторка в мені не плакала. Наприклад, прихильники Юлі Саніної потішили щирими психологічними замальовками, які, щоправда було нудно читати. Ще одні фани, що не розчарували, у гурту Fleur. Твори про них були або замальовками романтики між вокалістками, або інтерпретаціями їхніх пісень. Благо, майже менестрельсько-фентезійна направленість дає поле для фантазії. Із Fleur дивує ще кількість поезії, що переосмислює оригінальну лірику гурту.

Вірші писали не лише про Fleur. Єдиний фанфік по тегу Грибы показав не трешняк про заборонене кохання грізних хіп-хоперів чи спекуляцію на темі їхнього розпаду, а погано складений віршик на мотив Тает лед із приспівом «Ты забыл, что значит жить,// А не просто живым только быть. // Все смешалось: день и ночь. //Ты себе не сможешь помочь». Аналогічна поетична ситуація і за тегом Юркеш — три вірші про те, який запальний у гурту фронтмен, та скільки в його очах життя, коли він на сцені.

Із певним острахом я відкривала тег по Андрію Кузьменку. Життєвий досвід показує, що те, що героя вже немає в живих, рідко зупиняє прихильників не уявляти його в обіймах іншого чи іншої. Як не вірите, то пошукайте якось твори про Курта Кобейна — це окремий вид задоволення. Проте у випадку із фронтменом Скрябін усе інакше: всього кілька творів про те, якою світлою людиною він був та як його не вистачає.

Звісно, що опрацювати та перечитати всі фанфіки Ficbook жодна людина не зможе (і не схоче). І що йдеться лише про один збірний сайт, а ще таких є десятки. Плюс окремі фанатські спільноти, тамблери, фан-відео та фанарти. Але загальну тенденцію виявити можна. Як і часто, авторам подобається описувати токсичні чи співзалежні стосунки, сварки на пустому місці, трагічну наркозалежність, втрачання свідомості та потаємну жагу до колеги. І це чудово, адже справжнє мистецтво має надихати своїх прихильників на творчість.

У мене всього одна порада до фікрайтерів: про секс можна дізнатися не лише з порно та бульварних романів, які ви тихенько почитували, поки не бачила бабуся.

Обкладинка: Влад Рубанов