Найтехнологічніший епізод та дуже суперечливий переможець. Рекап фіналу десятого сезону «Голосу країни»

Вчора, 27 березня, на телеканалі 1+1 відбувся суперфінал шоу «Голос країни». Ефір був без перебільшення історичним – через карантин та епідемію коронавірусу його не могли провести у стандартному форматі. Через це протягом майже чотирьох годин учасники виступали у порожньому залі, а судді давали коментарі із власних домівок. Для номерів було використано безліч світлових приладів, екранів, графіки та VR-технологій. Головне – ефір був повністю благодійним. Усі кошти за рекламу та голоси за учасників будуть передані на потреби українських лікарів, що ведуть боротьбу із COVID-19. Традиційно, наші редактори Катя Ятель та Льоша Бондаренко уважно слідкували за фіналом, аби розповісти свої враження про нього. 

Правила суперфіналу були такі: команда кожного тренера по черзі виступає. За результатами глядацького голосування обирається по одному переможцю із команди. Ця четвірка вдруге виходить на сцену та виконує пісню зі «сліпих». Голоси із попереднього етапу обнуляються й починається нове голосування. За його результатами визначається переможець.


Читайте наші рекапи на весь сезон!


Команда Monatik. Перший етап

Сергій Роман
Пісня: Володимир Івасюк – Водограй

 Льоша Бондаренко

Перше, що хочу сказати – продакшн величезні молодці. Перед ним стояв дуже важкий челендж – якомога сильніше ізолювати всіх учасників процесу, але не втратити в динаміці та емоціях. Звісно, витримати темп та атмосферність живих ефірів повністю не вдалося, але вийшло зробити зовсім інший концепт, до якого звикаєш приблизно на третьому виконавцеві. До того ж працювати із віддаленими камерами та онлайн-трансляціями – важко і непередбачувано. Це дійсно унікальний ефір і той випадок, коли за технічною складовою було спостерігати не менш цікаво, ніж за артистами.

А от з артистами не все склалося найкращим чином. Перший же номер – і одразу повз. Пан Роман настільки відчайдушно намагався добити ідею модернізації української естрадної класики, що втратив і у вайбі, і у вокалі. Невпевнений виступ у якому було багато огріхів у співі, а аранжування так і не надало «Водограю» нового життя. Це було схоже на не дуже вдалу спробу зробити як KHAYAT.

 Катя Ятель

Тому як канал викрутився з ситуації можна аплодувати стоячи. Дуже круто зроблений технічно ефір, в якому майже не було проблемних моментів, неймовірне рішення зі сценою, якась фантастична кількість світлових приладів. Загалом, це рівень, за який не соромно.

Тепер, повертаючись до пана Сергія. Його в ефірі позиціювали як продовжувача справи Оксани Мухи та Khayat, а селебріті підтримку висловила Аліна Паш. Навіщо у цей асоціативний ряд було ставити Муху незрозуміло, зважаючи на різницю у стилі та аудиторії, а також того, що вона ще з’явиться у підтримці конкурента пана Романа. Загалом, образ і концепція зрозуміла – «сучасний гуцул». Не найгірше, що з тобою може зробити телебачення.

Шкода лише, що номер «сучасного гуцула» не двався. Точніше сама постановка та ефекти вразили. Аранжування до пісні вразило. А пан Роман у цьому всьому – ні. Мені здалося, ніби кількість всього й одразу негативно вплинула на виступ. У виконавця не було часу розкачатися, не було кульмінаційного моменту, не було шансу відчути сцену. А коли ти цього не маєш, то й виконати добре не можеш.


Мєлєн Пасса
Пісня: Depeche Mode – Personal Jesus

 Льоша Бондаренко

Пані Пасса мені весь сезон імпонувала тим, що вона вміла використати свої видатні вокальні дані та сценічний досвід на благо – на розкриття пісень без зайвого випинання свого таланту. І ось у суперфіналі все пішло крахом. Із перших же нот жорстка та холоднокровна пісня перетворилася на фестиваль недоречних вокалізів. Враження не врятував навіть яскравий футуристичний образ, який дійсно вписався у пісню.

 Катя Ятель

А ось приклад того, як постановка та образ не нашкодили учасниці, а навпаки – виставили її у виграшному світлі. У попередніх етапах головною проблемою пані Мєлєн була її шаблонна, хоча й дуже технічна, робота над кожним треком. Тут їй вдалося видати квінтесенцію своїх виступів та, завдяки роботи команди, сформувати найкращу версію себе на шоу. Це хороший професійний виступ, в якому не вистачає лише емоцій. А без емоцій важко запам’ятатися. Черговий раз повторюсь: техніка – не панацея.


Юра Самовілов
Пісня: David Usher – Black Black Heart

 Льоша Бондаренко

Є артисти, для яких наявність глядача критично важлива. Серед них цього сезону Юра Самовілов та Максим Перепелиця. Минулого випуску Самовілов зміг нарешті показати свою найсильнішу сторону – власну творчість. Після цього кавери помітно програють, навіть попри неймовірний тембр. Ну або ж вибір пісні виявився надто невдалим. В оригіналі саме цю пісню Usher ледь не шепоче від початку до кінця. Чому б не дати тоді трек, на якому можна розігнатися? На виході – доволі непоганий номер, який нічим запам’ятовується.

 Катя Ятель

Мене у поганому сенсі здивував пан Самовілов. Річ у тім, що я знаю, що за плечима цього виконавця безліч живих виступів. Хоч я ніколи не була на лайві гурту пана Юри, але маю великий сумнів, що його щоразу охоплює такий рівень хвилювання, як на цьому ефірі. Підозрюю, що це головна причина, чому номер насправді не вдався. А шкода, для мене саме цей учасник був одним із фаворитів фіналу.


Сергій Асафатов
Пісня: Океан Ельзи – Кішка/Зелені Очі

 Льоша Бондаренко

Цьому номеру можна виписати багато компліментів.

По-перше, класний хід із аранжуванням. Чомусь на суперфіналі чи то артисти, чи то тренери, чи то через технічні складнощі, усі зажалися і перестали гратися в мешапи та неочікувані рішення. А Асафатов не зажався, взяв і зробив достойний кавер на Зелені очі, у якому змішав ОЕ із The White Stripes.

По-друге, образ. Асафатов виглядає неймовірно впевненим і стриманим, а також саркастичним водночас. Постійно здається що от-от і почнеться кітч. А кітч – це те у що майже ніхто не вміє на телевізійних шоу, наскрізно просякнутих пафосом (досі сумую за Павлом Палійчуком).

У цьому артистові є все, щоб бути харизматичним лідером на сцені. Сподіваюся, ми про нього ще почуємо.

 Катя Ятель

Я вболівала за пана Сергія. І поєднання пісень, і те, як воно змішалося з вайбом та тембром виконавця, і візуальний образ – усе на найвищому рівні. У моєму розумінні саме такими мають бути номери для фіналу. Це вокаліст, в якого неможливо не закохатися.

Забігаючи наперед скажу, що мене дуже зацікавив сингл, який згадав у своїй візитці пан Сергій. Трек Золото можна послухати тут. Для мене він став лише ще одним підтвердженням, що перед нами сформований артист із зрозумілим органічним образом. Обіцяю, що слідкуватимемо за роботами Асафатова. Особливо зважаючи на те, що я витратила на голоси за нього якусь непристойну суму.


Ліда Лі
Пісня: Jamala та Alyona Alyona – Жалі

 Льоша Бондаренко

Якщо попередні сценічні рішення мені видавалися просто доволі непоганими, то виступ Ліди Лі – це стильна й яскрава постановка. Збіглося все: костюм виконавиці, вибір пісні, артистизм, віжуали на екранах та поверх картинки, навіть шрифт. Витриманий, благородний номер.

Сама ж Ліда Лі розкрилася повною мірою. На цій пісні вона змогла розгулятися вокально (музика Джамали цьому спонукає) і показати дуже навіть непоганий флоу на частині alyona alyona. Як на мене, один із найкращих номерів фіналу.

Із самого початку мені здавалося, що участь Ліди Лі в цьому сезоні «Голосу» – це промо-кампанія, яка має вивести її з «бек-вокалістки Монатіка» у статус сольної виконавиці. А далі, можливо, стати й першим продюсерським проєктом Дмитра. У цій парадигмі все вийшло якнайкраще. Ліда запам’яталася, жодного разу не виступила погано і не виграла, тобто не взяла на себе тягар зайвих зобов’язань перед глядачами. Все круто, класна історія, на яку має чекати продовження.

 Катя Ятель

Мені ніколи не імпонувала Ліда Лі як учасниця шоу «Голос». Зрозуміло, що це хороший пуш для її сольної кар’єри та трамплін до аудиторії. Врешті, виступ із Monatik на Олімпійському – це добре, але треба ж і майбутній аудиторії своє ім’я сказати. Попри те, що вона ідеально підходить під категорію«учасників, заради яких ми й слідкуємо за шоу», кожен її виступ здавався мені неймовірно одноманітним. Я бачила в ній будь-яку артистку, крім безпосередньо самої пані Ліди.

Лідин останній виступ на «Голосі» виявився для неї найкращим. Це хороша постановка, в якій вона не намагається підлаштовуватися під пісню, а навпаки – підлаштовує її під себе. Техніка, із якою пані Ліда переходить із співу на читку, і назад – вражає. Такий рівень можуть показати далеко не всі наші успішні виконавці та виконавиці. Тепер мені справді цікаво почути її перший сольний сингл.


Команда Дана Балана. Перший етап

Назар Яцишин
Пісня: East 17 – It’s Alright

 Льоша Бондаренко

Виступ ніби з конкурсу талантів районного значення. Цей олдскульний неон, вибір пісні, поведінка на сцені – настільки нецікаво, що аж не хочеться коментувати.

 Катя Ятель

Який же абсолютно безтолковий вибір пісні. Так, на початку 90-х East 17 справді були дуже популярним бойзбендом, головним конкурентом Take That, на секундочку. Проте випробування часом на відміну від тих же Take That чи Backstreet Boys не пройшли. Навіщо було брати один із їхніх головних хітів для пана Назара – абсолютно незрозуміло. Образ мрії стереотипних провінційних домогосподарок за цим учасником вже закріпився, невже саме з цим багажем він хотів виходити далі?


Марія Кондратенко
Пісня: Ой у гаю при Дунаю

 Льоша Бондаренко

Мені дуже сподобалося виконання цієї пісні, але воно надто сильно контрастувало із образом на сцені. Задум розкрити пані Марію, яка дійсно є напрочуд активною в інстаграмі, через паралельну трансляцію через маски й фільтри – зрозуміла й цікава. Але вона аж ніяк не в’яжеться з виконанням народної пісні. Через це залишилося змішане враження. У будь-якому разі пані Кондратенко прекрасно розкрилася на проєкті. За нею хочеться слідкувати й надалі. Можливо вона не піде стопами своєї колежанки по серіалу «Школа» Анни Трінчер, і виконуватиме більш осмислену музику.

 Катя Ятель

Правий був Монатік, коли казав, що пані Марія ще не готова до прямих ефірів. Не втомлююся повторювати, що у цієї учасниці є всі дані, аби стати успішною співачкою. Не вистачає лише добре відпрацьованої техніки, яка перекрила б недосвідченість.

До того ж, навіщо було давати пані Марії пісню, що абсолютно далека і для неї, і для її образу? Це не перший раз за ефір, коли я звертатимуся до розуміння учасниками того, що вони співають. Дунай за версіями частини дослідників має доволі міфічне значення, подібне до грецької річки Стікс. Аналогічно, спів солов’я символізує плач. Це не сильно складна логіка, але аби знати, що має вийти у результаті, потрібно мати усю інформацію заздалегідь.


Індіра Єдільбаєва
Пісня: Дан Балан – Лишь до утра

 Льоша Бондаренко

Репертуар артистів Дана Балана – це катастрофа. За весь сезон жодного цікавого рішення. Індіра виглядає як суперартистка. У неї є все – неймовірний вокал, досвід виступів на сцені, фантастична зовнішність. Але чомусь усе це не працює разом. Її Мелодія від The HARDKISS була потужним номером, який пробивав до глибини душі. Тепер же вона звучить наче реінкарнація співачки Алсу.

 Катя Ятель

Одне із моїх найбільших розчарувань сезону. Пані Індіра починала так впевнено, так добре, що я справді сподівалася на її вихід до фіналу. У результаті кожен її номер був гіршим за попередній. Оце виконання пісні Дана – вишенька на тортику. Ця учасниця вже багато років працює над своєю кар’єрою у Казахстані – вона і акторка, і співачка, і модель. Зважаючи, на її конкурсний репертуар у мене склалося враження, ніби вона вже дуже точно визначилася зі своєю цільовою аудиторією – прихильники рафінованої російськомовної поп-музики. До того ж, навряд на нашому ринку.


Анастасія Балог
Пісня: Dua Lipa – Physical

 Льоша Бондаренко

Номер пані Балог мені, на жаль, не сподобався і не запам’ятався. Рішення із екранами – класне й стильне. Але подача й виконання видалися надто безбарвними.

Тут я хотів би зупинитися на коментарях тренерів. Цей випуск був найнуднішим з точки зору реакції журі. І справа не в тому, що вони сиділи вдома, це якраз додавало певного колориту – спостерігати в якому оточенні ці люди живуть зазвичай, або в якому оточенні вони хочуть щоби їх бачили. Проблема в тому, що реакція майже на всі виступи була очікуваною та екзальтовано позитивною. Кожен виступ був неймовірним, фантатстичним, а кожен артист – подарунком долі. Десятий однотипний коментар поспіль слухати було вже не дуже цікаво.

 Катя Ятель

Протягом усього сезону я слідкувала за пані Анастасією і дивувалася двом речам. Перша – як можна справді бути прихильницею Дана Балана, якщо тобі шістнадцять і є доступ до усієї музики світу. Друга – як і навіщо образ самої пані Балог так сильно підтягували під кожну пісню, яку вона співає? У репертуарі Лана Дель Рей – тримай сукню і макіяж як у неї, вибачай, що без віночка. Беремо новий альбом Дуа Ліпи – обирай між комбенізоном і отим нарядом для аеробіки з 80-х. Так власний образ не зліпиш і глядачам не запам’ятаєшся. «Голос країни» – це не конкурс каверів та двійників.


Дар’я Петрожицька
Пісня: Goran Bregovic – Ederlezi

 Льоша Бондаренко

Справедливости заради – якщо ми критикуємо команду «Голосу» за вибір пісень від російських артистів, які ворожо ставляться до України та підтримують анексію Криму, то варто критикувати й за вибір пісні Горана Бреговича, який не розуміє, що такого у виступах у Криму після 2014 року, та Еміра Кустуріци, який обожнює політику Путіна.

Що ж стосується самого виступу, пані Петрожицька вирішила не йти в мантри та розкриття вокальної міці, як це робила з Едерлезі Іванка Червінська, натомість взяла за основу балканський колорит. Вийшло доволі красиво і безпосередньо. Найкращий виступ серед представників команди Дана Балана. Та й загалом, хоча мені часом не дуже подобається надмірна театральність пані Дар’ї, вона стала для мене відкриттям проєкту. І я тепер із зацікавленням слідкую за її кар’єрою.

 Катя Ятель

Єдиний виступ у команді Дана Балана, який мені не дуже хочеться критикувати. Пані Дар’я чудовий приклад того, що не кожний зірковий учасник – це частина шоу, а не талант, якому потрібний майданчик. Я не знаю, наскільки талановитою акторкою є пані Петрожицька (вибачте, але «Папік» я не витримаю), але потенціал співачки у неї колосальний. Сподіваюся, що він скоро розкриється нам за межами «Голосу».


Команда ПТП та NK. Перший етап

Катерина Степура і Максим Перепелиця
Пісня: Madonna feat. Justin Timberlake & Timbaland – 4 minutes

 Льоша Бондаренко

Мадонна із пані Степури вийшла краща, ніж Тімберлейк із пана Перепелиці. Однак, це один із найкращих номерів фіналу як за постановкою, так і за виконанням. Абсолютно щирі відсилки до стилістики початку нульових та власне кліпу. Я навіть трошки повірив, що вони можуть претендувати на лаври Время и Стекло. Прокачати хореографію та взаємодію на сцені, і дійсно може вийти цікавий проєкт.

 Катя Ятель

Увесь сезон я чекала, поки пану Максиму підберуть образ, який йому пасуватиме. Нарешті це трапилося. У цьому номері він не був схожий на відірваного від часу артиста, кожна пісня якого віддає гуртом Nickelback. Та й пані Степура у дуеті виглядає органічніше та розкутіше.

Єдине, що мені категорично не сподобалося – це номер. Камери, з якими мали рухатися учасники, обмежували їхні руки. Складність пересування так і не дала відчути сцену на повну. А танець наприкінці радше викликав бажання поспівчувати учасникам. Шкода.


Юлія Коровко
Пісня: Квітка Цісик – Черемшина

 Льоша Бондаренко

У кожному фіналі «Голосу країни» має бути трепетний номер з українською народною піснею, яку проникливо співатиме людина із тужливим поглядом вдалину. Оскільки в пана Сасанчина із тужливим поглядом не склалося (як і взагалі із урізноманітненням міміки), то ця роль дісталася пані Коровко. Виконання можливо й могло би бути дуже тендітним й чіпляючим, але чи то я втомився від подібних номерів, чи то міці не вистачило, але номер видався прохідним.

 Катя Ятель

Мені шалено подобався шлях пані Юлії на шоу. На двох попередніх етапах їй принципово пропонували українські хіти 2000-х, в яких вона розкривалася органічно та дуже цікаво. На фіналі її тренери обрали такий лінивий підхід до вибору пісні, що мені важко передати словами своє обурення. Цей образ її не прикрашає, а немов зістарює. А аудиторія, яка їй симпатизувала, зокрема і я, може відчути себе обдуреною. Дякую, що хоч тут обрали пісню без особливих підтекстів і не налажали.


Єрлан Баібазаров
Пісня: Chris Isaak – Wicked Game

 Льоша Бондаренко

Якщо для Максима Перепелиці та Юри Самовілова відсутність аудиторії в залі – то велика проблема, то для пана Єрлана – навпаки. Вдома він явно відчував себе набагато комфортніше й впевненіше. Цей музикант схожий на ентузіаста, який любить погратися зі звуком, луп-педалями, поекспериментувати з інструментами. Коли все під рукою і ти у звичній обстановці – виступати має бути легше.

Попередній виступ пана Байбазарова мені не надто сподобався. Аж надто він переграв із театральністю, намагаючися заспівати Еда Ширана. А тут усе на своїх місцях. Один із найкращих і найпроникливіших номерів сезону. Ще й у незвичних декораціях.

 Катя Ятель

Нарешті я зрозуміла, що мене турбувало у панові Єрлані весь цей час. За усім своїм талантом музиканта та аранжувальника, за його цікавим підходом, власною харизмою та точним розумінням образу приховувався головний недолік цього учасника. Пан Єрлан не найвпевненіший технічно виконавець. Якщо на високих нотах це ще вдається приховати, але коли він перейшов на низькі під час куплету та спробував із них вийти у зручну для себе тональність, усе й викрилося. Сподіваюся, що вокаліст і сам знає про свою проблему та попрацює над нею. Це, напевно, єдине, що відділяє його від статусу потенційної зірки цього десятиліття на сцені Східної Європи.


Віталій Окс
Пісня: Ariana Grande – 7 Rings

 Льоша Бондаренко

Попри те, що пан Окс мені не сильно імпонує увесь сезон, саме цей виступ мені сподобався. Так, англійський ацент збиває, але загалом панові Віталію вдалося передати настрій пісні, вловити її вайб та впевнено подати себе на сцені. А Дан Балан, незважаючи на те, що по ходу ефіру виглядав усе менш адекватним, нарешті озвучив якусь думку, яка відрізнялася від «неймовірно фантастичний легендарний виступ». Хоч якесь різноманіття.

 Катя Ятель

У моєму розумінні у пана Віталія існує на проєкті два образи. Перший – це ідеальний портрет покоління Z. Соціально активний, екологічно свідомий, прямолінійний та сміливий. Другий – підлітковий секс-символ із журналу «Мадемуазель» за 2006 рік. Обидва ці образи мають право жити, але явно не в одному учаснику. Бо виходить шизофренічна картинка. Говорить з нами перший, а на сцену виходить другий. Так кожний його виступ, особливо цей та попередній із виконанням Maruv, виглядає недоречно.


Анастасія Картвелішвілі
Пісня: Вєрка Сердючка – Все будет хорошо

 Льоша Бондаренко

Такі номери – це саме те, що я мав на увазі, коли говорив, що з кітчем у нас не вміють працювати. Вєрка Сердючка довгий час відчайдушно намагалася відділяти себе від об’єкта своєї творчості, бути трохи понад усією тією вакханалією та алкогольними вливаннями, до яких її пісні пасували як ідеальний саундтрек. Та навіть їй з кожним роком усе важче вдавалося тримати дистанцію. Що вже казати про послідовників.

Минулого року в хороший кітч та самоіронію вдалося зіграти Потапу, який переспівав зі своїми конкурсантами свою ж Найкращий день. На жаль, виступ пані Анастасії не викликає нічого, окрім подиву.

 Катя Ятель

Колись Антін Мухарський ввів в активний вжиток термін «жлобологія» та в однойменній книжці зібрав нашу богему, аби розібратися у тому, як жлобство переходить у статус священної корови в Україні. Сім років пройшло, а прикладів для дослідження цього феномену не меншає.

Усе, що відбувалося на сцені не хочеться коментувати. Образ із пір’ями вульгарний, недолуга графіка із пухнастиками, що танцюють, виглядає дешево, літери на фоні – несмак. А трек Все будет хорошо на вокальному шоу такого ґатунку як «Голос» можна виконувати тільки переосмисленим, перепрацюваним.


Команда Тіни Кароль. Перший етап

Анна Трубецька
Пісня: Океан Ельзи

 Льоша Бондаренко

Жахлива невідповідність картинки й пісні. Як уже тільки не переспівували Без бою. Але не так. Схоже що пані Анні видалося, що Без бою – це такий собі український аналог Stop. Інакше я не можу пояснити ці яскраво червоні декорації, акцент на декольте та інтимну атмосферу замкненості в чотирьох стінах. Пані Трубецька прекрасно заспівала, але весь номер не покидало враження, що вона все ще доспівує Земфіру із попереднього випуску, а не взялася за трек ОЕ.

 Катя Ятель

Найкраще слово, яким я можу описати цей виступ – «беземоційний». Технічно пані Анна все ще молодець. До неї справді важко причепитися за якістю виконання. Просто те, як вона виконала цю пісню, це провал. Жодної емоції не було ні в неї під час виконання, ні в мене під час перегляду.


Даніель Салем
Пісня: Мачете – Нежность

 Льоша Бондаренко

Якщо хтось із тренерів потім викидатиме артистів за те, що «ну у нас все ж таки вокальне шоу, але ви трохи не дотягнули до неймовірного рівня інших учасників», я пригадуватиму цей виступ Даніеля Салема, у якому він не заспівав жодної ноти. Такі номери можуть бути, у них багато щемкої театральності (як і у Висоцькому), але це не номер для фіналу, до якого, принаймні за задумом сценаристів, так мріють потрапити багато співаків і співачок.

 Катя Ятель

Пан Салем – це пранк, який зайшов надто далеко. Він чудовий медійний герой, із хорошим образом та неймовірним рівнем харизматичності. Єдина проблема – він не співак, а актор. І мав залишити шоу на тріумфальному для себе дуеті із Петрожицькою ще на «Боях».


Дар’я Полоротова
Пісня: Billie Eilish – No Time To Die

 Льоша Бондаренко

У цьому номері все було потужно і вражаюче, аж допоки я не подивився на екран. Я розумію задум постановників – суперзірка Біллі Айліш народилася в її спальні. Вони й досі пишуть там усі пісні разом із братом. Тож і пані Полоротову перенесли у спальню, а, щоб урізнобарвити обстановку, дали мальовані меседжі із базовими людськими цінностями.

Але це все максимально не про Біллі Айліш. Американка – фанатка чорного гумору та серіалу «Офіс». У неї вдома живе величезний павук. Вона не дуже любить людей і боїться своєї слави. Вона виступає у величезних «піжамах» із певною ідеєю – Біллі бореться із об’єктивацією жінок на сцені.

Номер пані Дар’ї – повна протилежність усім цим меседжами. Але в будь-якому разі, Дар’я Полоротова – найсильніша виконавиця цього сезону. У неї видатні дані. Дуже не хочеться, щоб вона зникла зі сцени по закінченню «Голосу».

 Катя Ятель

У цьому ефірі від мене лунала критика щодо лінивих номерів, щодо жлобських номерів та щодо невідповідності пісень до виконавців. Але саме номер пані Полоротової я хочу назвати найгіршим за весь ефір. Поясню чому.

Пані Полоротова дуже талановита виконавиця. Її техніка ставить таку планку, що їй просто не можна помилятися. А саме це й трапилося.

Якщо прочитати текст пісні No Time To Die уважніше (а не лише переклад назви), то стане зрозуміло, що вона зовсім не про те, як її подають. Це не гімн життя. Це депресивна композиція про жорстокість, втрату та кохання. Не можна її виконувати у яскравій піжамі. Не можна на ній демонструвати написи про любов, віру та надію. Не можна на ній усміхатися. Ця невідповідність усього – ляпас слухачам.


Роман Сасанчин
Пісня: Цвіте черешня

 Льоша Бондаренко

Усі пісні пан Сасанчин співає абсолютно однаково. В усіх піснях він використовує одну й ту саму емоцію. Цей номер виглядає так, ніби ми повернулися у середину 90-х, а Володимир Гришко – найперспективніша зірка України. У реанімуванні української естрадної традиції немає нічого поганого, коли це робиться зі смаком. А не є епігонством та заграванням зі старшою аудиторією. Не маю нічого проти пана Сасанчина, але це просто надто банально, так само як і абстрактні фотографії маминих очей на фоні. Розмова про все і ні про що водночас.

 Катя Ятель

Якщо подивитися на всіх переможців шоу «Голос», то помітно, що вони всі нуднющі виконавці, які потім зникли з радарів. Із усіх фіналістів лише пан Роман підходив під цей опис. Відповідно, у мене є теорія, що аби не руйнувати цю традицію, його й проштовхнули у фінал.


Ольга Мельник
Пісня: Один в Каное – У мене немає дому

 Льоша Бондаренко

Правильно збитий ритм, точне виконання, прекрасна візуальна робота із декораціями, стриманий, але потужний виступ, вибір актуальної й цікавої пісні – усе це не допомогло Ользі Мельник пройти у фінальну частину. Вона поступилася Роману Сасанчину. Як так вийшло – не зрозуміло. Хочеться вірити, що справа у недостатній кількості часу на голосування.

Протягом усього сезону мені здавалося, що є дві основних фаворитки – Дар’я Полоротова та Ольга Мельник. Дуже різні артистки, хоча й обидві з команди Тіни Кароль. Перша брала карколомною технікою. А друга – наскрізною емоційністю. А пройшов Роман Сасанчин, який чотири рази заспівав однакову пісню, тільки з різними словами і аранжуванням.

 Катя Ятель

Мене, як і багатьох коментаторів, обурив той факт, що команда Тіни Кароль була єдиною, кому не дали часу на голосування під час реклами. Таким чином, якщо люди чекали на можливість проголосувати за пані Ольгу після її виступу, то мали набагато менше часу. Теорії змов будувати не хочеться, але вся ця історія виглядає як злив потенційної переможниці.

У пані Мельник був найсильніший номер, образ та виконання. Він мав чітку прив’язку до меседжу, який вона транслювала, і виглядав напрочуд органічно. Для неї він мав стати тріумфом, на який вона заслуговувала ще з часів «сліпих». Шкода, що сталося не так, як гадалося.


Другий етап

Індіра Єдільбаєва
Пісня: The Hardkiss – Мелодія
Команда: Дан Балан

 Льоша Бондаренко

Ну неможливо не піддатися харизмі цієї артистки. І українська в неї чудова. Якби дати пані Індірі бодай трошки концептуально новий поп-матеріал, вона могла б почати потрохи завойовувати сцени в багатьох країнах. Але це довший шлях. Можна співати російську попмузику і вже завтра (щойно закінчиться карантин) у тебе буде купа корпоративів.

 Катя Ятель

Черговий раз запевняюся, що найкращим номером для пані Індіри був на «сліпих прослуховуваннях». Саме Мелодія стала піснею, що показує виконавицю у виграшному світлі, та підкреслює її талант. Шкода, що не вдалося розкрити цю учасницю на шоу краще.


Сергій Асафатов
Пісня: Бумбокс – Вахтерам
Команда: Monatik

 Льоша Бондаренко

Пан Асафатов мені чогось нагадує раннього Сєрьогу. Та й звуть його Сергій. Але манера виконання та репертуар у нього все ж таки відрізняються. Якби Асафатов виграв – це була б красива історія про експерименти, нехай і не завжди вдалі, та музику. Але виграв пан Сасанчин і тепер це історія про тури на честь Дня міста обласними центрами.

 Катя Ятель

Переможців у цьому шоу для мене було два – пан Сергій та пані Ольга Мельник. Якщо не пройшла вона, то хоча б йому мала дістатися заслужена перемога. Сподіваюся, що шоу дало йому хороший поштовх для кар’єри та віру в себе. До того ж, якщо порівнювати, як пан Асафатов виконував Вахтерам на «сліпих» та у фіналі помітно, наскільки він виріс у своїй майстерності.


Єрлан Баібазаров
Пісня: Portugal The Man – Feel it still
Команда: ПТП та NK

 Льоша Бондаренко

Усе на своїх місцях. Навіть не знадобилася допомога оркестру «Голосу». Чудовий виступ із застосуванням луп-станції. Єрлан дуже цікавий артист, я впевнений, що скоро ми почуємо його альбоми.

 Катя Ятель

Чомусь із цього виконання у мене склалося враження, ніби пан Єрлан і сам не вірив у свою перемогу. Тому й не старався так, як у попередніх етапах. Забагато помилок у виконання, неточних нот та браку емоцій в цьому виступі. Хоча цілком ймовірно, що виконувати вдома важче, ніж безпосередньо на сцені.


Роман Сасанчин
Пісня: Alessandro Safina – Luna Tu
Команда: Тіна Кароль

 Льоша Бондаренко

Ну що ж, тепер у нас є приклад дворазового переможця «Голосу». Пан Сасанчин переміг і в дитячому, і в дорослому. Що йому це дасть – покаже історія. Щиро хочеться сподіватися, що він розширить рамки свого образу.

Підсумовуючи весь сезон, хочеться сказати, що він, певне, був найважчим для команди «Голосу». Було багато політичних скандалів, а потім втрутився карантин, через який усі знімальні плани пішли крахом. Продашн величезні молодці, вони зробили так, що всі ці труднощі майже не відчувалися.

Що стосується концептуального наповнення – чомусь уже котрий сезон поспіль виграє учасник або учасниця, образ якого/якої є чітко орієнтованим на старшу вікову категорію. У принципі, це збігається із аудиторією українського телебачення загалом. Можливо, через це такі учасники й отримують найбільше голосів. Якби ж із цих переможців народжувалися нові «олеги винники», то це хоч можна було б зрозуміти. Але ми вже давно нічого не чули ані про священника Олександра, ані про Віталіну Мусієнко, ані про Олену Луценко (не враховуємо її страхітливі кліпи). Та й за останній рік не можна сказати, що Оксана Муха сильно злетіла на українській сцені. Це, загалом, нівелює концепцію боротьби за перемогу. Із кожним сезоном ця перемога видається якимось ефемерним призом, наче виграти у друзів в «Монополію». Хоча всі учасники тільки й говорять, що мріють про неї.

Те саме стосується й сюжетної арки тренерів. Якщо у творчий конфлікт Івана Дорна та Вакарчука було легко повірити, так само як у боротьбу Кароль та Джамали, то цього сезону єдиний фансервіс – натужні та здебільшого абсурдні спроби поєднати Тіну Кароль із Даном Баланом. Схоже, задум вдався і «ДанТіна» – реальний рух в інтернеті. Але, як на мене, до таких ходів удаються тоді, коли інші вже неможливі. Після появи Насті в кадрі Потапа майже перестало бути чутно під час ефірів. Монатік ніби трохи втомився та без перспективи збору «Олімпійського» не виглядав аж таким зацікавленним у процесі. Дан Балан постійно викликав сором своїми коментарями. Тіна Кароль, натомість, провела прекрасний сезон і зібрала найпотужнішу команду. Уже всьоме у тренерському кріслі і третя перемога.

Попри все, «Голос» – це всеукраїнський кастинг нових обличь у попмузиці. Шоу справляється із цією місією дуже добре. Якщо цей сезон запустить кар’єри Юри Самовілова, Ліди Лі, Ольги Мельник, Тоні Сови, Дар’ї Полоротової, Mokosha, Сергія Асафатова тощо, то це буде неймовірним результатом. Більшого й прагнути не хочеться.

А поки хочеться просто всім подякувати за якісний телепродукт, яким хочеться насолоджуватися й критикувати. Ну й чекаємо нового сезону.

 Катя Ятель

Вперше за весь сезон я помітила, що пан Роман хвилюється. Настільки сильно, що аж не може зібратися та видати перфоманс, за який його так полюбила його аудиторія. Досі не знаю, хто саме його аудиторія, але аж образливо за неї. Хоча коментувати переможця сезону не хочеться.

Натомість, хочеться подякувати команді «Голосу». Так, ми багато критикували творців проєкту, бо явно було за що – політичні скандали, погана робота із бекграундами учасників, шаблонність образів, жахливий переможець, спекуляція на фандомі, дивний репертуар, брак експериментів… Здається, ніби цих недоліків було так багато, що можна ставити хрест на «колись великому шоу». Але ми не ставимо.

«Голос» – це платформа для нових цікавих та перспективних українських артистів. У найширшому розумінні цього слова. Це можливість загалу почути пісні, що заслуговують уваги – від Vivienne Mort до того ж Самовілова. Це шанс для початківців зібрати свою першу аудиторію. Це віконце у життя та характери наших суперзірок, які так важко демонструють свою особистість за межами сцени.

Якщо заплющити очі на недоліки, то кастинг-команда сезону молодці. Я бачу перспективу у величезній кількості учасників – Ольга Мельник, Сергій Асафатов, Карина Балашова, Єрлан Баібазаров, Марко Квітка, Ліда Лі, Дар’я Петрожицька, Віталій Окс, Катерина Степура, Максим Перепелиця, Зоряна Атлас, Тоня Сова, Марія Кондратенко, Юлія Коровко, Катерина Сивун, Юра Самовілов… Я одразу змогла назвати мінімум 16 артистів, за чиєю кар’єрою хочеться слідкувати. У «Фабриці Зірок» на весь сезон всього було стільки учасників і то вигорало до чотирьох «зірок».

Я сподіваюся, що одинадцятий сезон буде. Мрію, щоб із абсолютно новим складом суддів. Протягом сезону у мене складалося враження, ніби Юлія Саніна одна із тих, кого «обробляє» команда «Голосу». Було б круто, якби так і вийшло. У будь-якому випадку ми обіцяємо, що за рік повернемося із рекапами разом із шоу. Дякуємо, що читали та підтримували!


Переможець шоу «Голос Країни» – Роман Сасанчин

Скріншот реакції суддів після виступу Романа Сасанчина. Вирвано з контексту.

Підписуйтеся на нас в ІнстаграміТелеграмі та YouTube. Підтримати проєкт можна тут!

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.