Гурт Karna: «Не хочеться співати про соціальні проблеми в країні, де соціальна проблема безкінечна»

Гурт Karna існує вже майже 20 років. Команда була заснована 1997 року в Івано-Франківську. За цей час гурт встиг записати два альбоми – Летимо (2003) та Karna (2010) і припинити свою творчу діяльність того ж, 2010 року. За чотири роки, у 2014, Karna знов почала давати концерти, тепер разом із новим вокалістом Олексієм Шманьовим.

Ще за два роки, після багатьох виступів на великих українських фестивалях, Karna нарешті наважилася на великий сольний концерт. Вперше за 6 років гурт виступить у Києві в клубі Atlas 13 листопада.

Напередодні виступу ми зустрілися із вокалістом Олексієм та гітаристом-співзасновником гурту Владом Яруном, щоб поговорити про нового фронтмена, концерти на Сході, новий матеріал та справжню популярність.

– Що відбувалося з Karna після розпаду, в період з 2010 по 2014?

Влад: Нічого. Ми лише одного разу об’єдналися і відіграли 2013-го року на фестивалі «Захід» разом з колишнім вокалістом Льошею Ярошем.

– У 2010 році ви писали, що однією з причин розпаду гурту став алкоголь. Зараз є з ним проблеми?

Влад: На щастя, ні.

– Мені здається, що раніше алкоголь був невід’ємною частиною рок-культури. Зараз рок-зірки пишаються тим, що не п’ють і стають вегетаріанцями.

Влад: Більше того, наркотики були невід’ємною частиною рок-культури. Важкі наркотики. Зараз вже ніхто не вживає. Я щось не бачив обдовбаних музикантів в Україні. Зараз людям хочеться, щоб життя продовжувалось якомога довше. Тому люди починають займатися спортом. Бо нікому не хочеться померти, валяючись десь на сміттєзвалищі. Ми можемо випити перед концертом по 50 грамів віскі та й все.

– Як Олексій Шманьов прийшов у гурт?

Влад: Коли ми писали Мою милу в 2006 році я побачив по «М1» кліп гурту Н.Три. Я тоді подумав: «Блін, хтось співає як наш Льоша (Олексій Ярош – попередній вокаліст Karna – прим.)». З часом Льоша Шманьов прийшов на студію, на якій я працював, щоб записати трек «Ми – трава» із Сашком Положинським. Я робив мастеринг цього треку. Так ми й познайомилися.

Коли ми почали шукати вокаліста, я одразу згадав про Олексія і сказав: «Зараз я подзвоню одному хлопцеві, який стопроцентно підійде». Я подзвонив і Льоша одразу погодився.

– А гурт Н.Три закінчив своє існування?

Олексій: Ми досі товаришуємо, щось намагаємося писати, але всі займаються своїми справами і до гурту руки не доходять.

– Як публіка сприйняла нового соліста? Були вигуки, що «Karna вже не та»?

Влад: Звісно, були! Ми були готові до них. На якого б вокаліста ми б не змінили, все одно була б критика. Тому ми одразу почали працювати над новим матеріалом. Ти можеш щось комусь довести, тільки показавши реальні речі. Тому ми почали робити нові пісні.

Олексій: Але я готувався, що буде набагато гірше. Здебільшого люди нормально сприйняли. А нові пісні іноді на концертах йдуть навіть краще ніж старі.

Після концертів до мене іноді підходять і кажуть, наприклад «Ти так здорово співав Мою милу на альбомі!», а я навіть не знаю як реагувати, бо я ж її ніби й не співав (сміється).

– Чому ви так довго наважувалися на сольний виступ?

Олексій: Чесно кажучи, просто не доходили руки. Постійно переносили, а от зараз вирішили, що все, треба робити.

Влад: До того ж, ми робили нову програму, щоб домішати до старих пісень щось нове. Бо 20 років мусолити одне й те саме нікому не хочеться.

– Скільки у вас нових пісень?

Влад: Вийшло чотири, але в роботі в нас багато пісень. Ми дуже ретельно підбираємо матеріал і так просто ніколи нічого не випускаємо.

– Альбом плануєте писати?

Олексій: В наш час альбом – це не дуже зручна річ. Оскільки ми працюємо над однією піснею по півроку, то поки ми зробимо альбом, люди постаріють (сміється).

Влад: Замість альбому ми зараз готуємо новий сингл, який дуже скоро презентуємо.

– Для вас музика – це основна діяльність?

Влад: Ні, у кожного з учасників гурту є якась робота, якою він заробляє гроші. Ми з Льошею працюємо звукоінженерами. Але заробляти музикою в нашій країні мало кому вдається. Тому Karna – це наша душа, а не спосіб заробити.

– Ви на сцені вже майже 20 років. Як ви вважаєте, чому одним гуртам вдалося вирости і збирати величезні зали, а іншим – ні?

Влад: Це в першу чергу провина самих гуртів. Якщо говорити про нас, то з 1997 фактично змінилося три різні гурти в рамках Karna, з різною музикою. Ми зробили великий шлях.

Коли ми починали, нам казали: «Ніколи не грайте важку музику в цій країні», а ми її грали. І ніколи не сподівалися збирати стадіони. Хоча звісно, цього б хотілося. Побутові проблеми зжирають багато часу. Але зараз ми як ніколи впевнені в своїх силах і працюємо.

– Ваша остання пісня – Маленька – доволі сильно відрізняється від попередньої творчості – вона набагато легша. Це було усвідомлене рішення – робити таке аранжування?

Влад: Так. Ми хотіли зробити легеньку-красивеньку пісню із гарним кліпом. Це не означає, що ми тепер викинемо рок-гітари і гратимемо попсу. Це був просто експеримент, щоб показати іншу нашу сторону.

– Є пісні, які вам вже набридли за 20 років, але ви все одно їх граєте, бо розумієте, що людям «заходить»?

Влад: Такі пісні ми одразу викидаємо. У мене не буває такого, щоб я на сцені грав пісню і думав, що якось щось не так. Хіба що я особисто недолюблюю пісню Хмара. Мені здається, що вона несе негативну енергетику. Хоча мені все одно подобається її грати.

– Що взагалі змінилося в українській музичній індустрії за 20 років?

Влад: Все. З’явилися фестивалі. Раніше були лише фестивалі для розкрадання грошей типу «Червоної рути» чи «Перлин сезону». Нові фестивалі – для молоді і за квитками. А значить там іде природній відбір артистів. Зараз публіка вибирає, що слухати. До того ж з’явилось багато нової, якісної української музики.

Олексій: Мене радує, що у нас нарешті зникли всі ці московські зіркі типу пугачових та кіркорових. Я колись виступав на фестивалі «Чайка» в Києві, а в той самий день на Майдані робився безкоштовний концерт із російськими «зірками». Звичайно, що купа людей йшла саме туди, бо на халяву.

Влад: Бо всі ці концерти робилися через корупційні схеми. А тепер, як казав Сергій Міхалок, популярність артиста визначає кількість проданих квитків.

– Про що вам зараз хочеться говорити в піснях?

Влад: Часто в рок-музиці зачіпляються соціальні теми. Але не завжди хочеться про це співати в країні, де соціальні проблема – безкінечна. Хочеться навпаки винирнути, розслабитися. Karna завжди відрізнялася тим, що ми писали багато романтичних пісень. Не обов’язково про любов. Є, наприклад, пісня Залиши, вона про гори.

Деколи хочеться написати щось погане. Але коли граєш ці пісні і дивишся на публіку, розумієш, що люди не хочуть цього слухати. Всі втомилися. Якщо співати про те, що навколо все гівно, воно не зміниться.

Хіпі в Сполучених Штатах були незадоволені війною у В’єтнамі. Ми не можемо співати, що ми незадоволені війною, бо цю війну нам принесли зі Сходу. Ми не можемо сказати «Давайте не будемо воювати, ми не хочемо і втомилися». Бо ми маємо відстоювати свою територію – а це зовсім інша ситуація. Ми також не можемо стояти осторонь. Ми презентували За тебе кров моя, бо не хотіли мовчати, хотіли підтримати “наших” хлопців. Чекати буду, по суті, також на цю тему. А вже потім ми цю тему лишили в режимі stand by на певний час, і продовжуємо лірику.

– Якби ви могли щось змінити в українській музичній індустрії, що б ви зробили?

Олексій: Я б заборонив шансон. Мені здається, що люди просто тупіють від нього.

Влад: А я б взагалі заборонив російську мову в ефірі як мову агресора.

– До речі, а ви грали на Сході? Як вас там приймали?

Влад: Дуже круто. Людей починало качати з перших же акордів. А коли грали у військовій частини багато хто підходив і розповідав, що чув нас раніше і бачив «на гражданкє». Було дуже приємно.

– У вас є пісня За тебе кров моя, на яку змонтовано відео з подіями Майдану та війни на Сході. Не важко, умовно, кожного дня таку емоційно тяжку пісню співати на концертах?

Олексій: Я кожного разу переживаю пісні, які співаю. Коли граю За тебе я ледь стримуюся, щоб не заплакати на сцені. І я відчуваю, що я живий, а не просто виходжу, щоб заспівати.

– Ваша поведінка на сцені залежить від реакції публіки? Якщо в залі буде стояти лише десять чоловік біля стінки, ви гратимете так само як і зазвичай?

Олексій: Певно ще дужче. Бо треба буде їх розкачати. Хоча в душі це, звичайно не так приємно. Приємно, коли з першої пісні починається слем, стрибки і танці.

Але у нас в будь-якому випадку люди починають танцювати і слемитись, і зазвичай їх цілий натовп. Не буває такого, щоб люди стояли в кутку.

Придбати квитки на сольний концерт Karna в Atlas, 13 листопада

Матеріал зроблено за підтримки гурту Karna.

Фото: Женя Люлько