Дослідження музичної індустрії України. Що це і навіщо воно потрібне?

Агенція музичного консалтингу Soundbuzz за підтримки Українського Культурного Фонду розпочала комплексне дослідження української музичної індустрії. Звучить гарно і незрозуміло, тож пропонуємо розібратися, як і для чого ведеться така робота.

Навіщо потрібне це дослідження?

На сьогодні в Україні відсутні матеріали, які чітко фіксували б стан неакадемічної музики і давали б розуміння того, як працює пов’язана з нею індустрія. Ми начебто і звикли існувати в хаосі, але такий стан ускладнює якісний розвиток.

Розробка і лобіювання законопроєктів, необхідних для зростання музичної індустрії, правове регулювання інтелектуальної власності, аналіз динаміки внутрішнього ринку, експорт музики, захист інтересів музикантів, продюсерів, лейблів, організаторів концертів та інших гравців – ось лише кілька прикладів сфер, де потрібні цифри, а не здогадки та суб’єктивні думки.

Запит на ці цифри існує як від різних секторів локальної індустрії, так і від закордонних інституцій, які хочуть включити Україну до міжнародних процесів. Запит є, а комплексної обґрунтованої пропозиції досі не було.

Що означає підтримка УКФ?

Щороку Український Культурний Фонд обирає напрямки для підтримки культури та оголошує відповідні конкурси. У 2020 році одним із таких напрямків стала «Аналітика Культури». Незалежні експерти розглянули надіслані заявки та обрали найактуальніші проєкти, до числа яких включили «Дослідження музичного ринку України та його зовнішньоекономічних перспектив».

До речі, взяти участь у таких конкурсах може кожен охочий. Якщо пропозиція буде актуальною й відповідатиме усім критеріям, отримати підтримку УКФ цілком реально.

Хто працює над дослідженням?

Ядро команди — восьмеро людей з агенції Soundbuzz. Про агенцію ви можете знати за співорганізацією міжнародного професійного заходу Music Conference Ukraine і кураторством українських артистів на найкращих європейських шоукейс-фестивалях. Учасники команди мають великий досвід роботи в музичній індустрії, тому їхні інсайти будуть вагомішими у порівнянні з будь-якою маркетинговою компанією.

Окрім того, методологію допомогла розробити львівська агенція економічного розвитку PPV Knowledge Networks, яка має чималий досвід вивчення креативних індустрій. До валідації методології долучені як провідні спеціалісти української музичної індустрії, так і європейські колеги з досвідом аналітичних досліджень — це наблизить механіку проєкту до європейських стандартів та зробить результати релевантними для міжнародного ринку.

Як усе це буде вивчатися?

Команда агенції систематизує інформацію про ринок, збирає та аналізує дані, проводить фокус-групи, готує глибинні інтерв’ю з провідними фахівцями індустрії. У фокусі уваги одразу п’ять найбільших міст країни — Київ, Львів, Дніпро, Одеса та Харків.

Обраний тип дослідження називається «baseline». Він фіксує специфіку роботи окремих сегментів індустрії, вивчає проблеми та перспективи і дає рекомендації для подальшого розвитку. Робота поділена на шість напрямків:

• Музиканти й автори музики
• Музичні продюсери й учасники етапу звукозапису
• Концертна індустрія
• Музичні лейбли, видавництво і ліцензування
• Музичний менеджмент і PR
• Перспективи музичного експорту

Як усе це буде рахуватися?

У дослідженні не може бути суб’єктивних суджень, потрібне підкріплення даними. Дані існують двох видів — кількісні та якісні. Кількісні будуть отримані завдяки опитувальникам для музикантів та представників індустрії. Якщо ви серед них, знайдіть 10–15 хвилин, щоб заповнити ці опитувальники. Чим більше відповідей, тим точніші результати!

Якісні дані будуть отримані завдяки фокус-групам та глибинним інтерв’ю з експертами ринку. Квиткові оператори, організатори концертів, менеджери артистів, лейбли, організації колективного управління, саундпродюсери — їхні точки зору допоможуть сформувати загальну картину ринку. Бонус-трек — статистичні дані як від державних структур, так і від бізнесу.

Чому в дослідженні немає академічної музики?

Академічна музика — великий сегмент, що заслуговує на окрему увагу, спеціально розроблену методологію й детальне вивчення. Є сподівання, що така можливість з’явиться наступного року.

Що далі?

Восени результати дослідження з’являться у відкритому доступі українською та англійською мовами. Отримані цифри мають покращити діалог із державою, діалог із закордонними партнерами, діалоги всередині індустрії.

Варто зазначити, що через специфіку грантування УКФ, робота дуже обмежена в часі. Проте це буде перше дослідження, яке прокладе шлях до детальнішого вивчення кожного сегменту музичної індустрії України.