Мясорубка 2.2. Валентин Панюта, Евген Ступка и Фрил в роли экспертов

Всем привет! Давно не виделись. Мы восстанавливаем пятничную рубрику “Мясорубка”. Первый выпуск второго сезона был довольно давно, но теперь регулярность восстановится.

Напомним, в чем суть “Мясорубки”. Три молодые украинские группы присылают нам три своих трека. Три эксперта, которые уже успели сказать свое слово в украинской музыке, безапелляционно комментируют услышанное. Комментарии могут быть самые разные, однако, присылая присылая свои песни, группы добровольно на это подписываются.

В сегодняшнем выпуска экпсертами стали:

Валентин Панюта – участник группы “вагоновожатые”, проекта UNESKO, а также бывший участник группы Lюk.

Евген Ступка – наш постоянный эксперт, саунд-продюсер.

Фрил – участник группы “На Відміну Від”, автор текстов, журналист порталов rap.ru и rap.ua.

Трек №1. Tik Tu – Твоє Моє

Валентин Панюта:

Нужно быть очень уверенным в себе музыкантом, чтобы воспроизводить одинаковую аранжировку на протяжении 5-ти с лишним минут. Но у ребят есть вкус, теперь нужно найти свой cаунд.

Евген Ступка:

Тут сразу будет нечестное ревью, так как мне эта группа нравится. Поэтому начну с плохого: слов я не понимаю некоторых. Я, конечно, с уважением отношусь ко всяким приколам с вокалом, но считаю, что слова должны быть понятны.

Мне очень нравятся все составляющие песни: медитативная, но нескучная мелодия, понятная простая форма песни, грув, оригинальное звучание хоум-студии, претендующее на заветный аутентичный инди-саунд, флейта и органчик в соло итд. В этом треке отсутствует традиционный конфликт музыкальных парадигм разных миров, напротив, все компоненты из реггей, даба, раннего Кузьмы Скрябина и Massive Attack смешиваются гармонично, витая в воздухе священным дымом.

Песню хочется поставить на повтор, а это (словами классика) очень и очень! Жду новых треков! Желаю группе долгого и интересного путешествия по просторам!

Фрил:

О, мені нещодавно якийсь чи то менеджер, чи то друг цього гурту закидував їх треки! Мені сподобалась у них пісня про маленьких малюсіків. Ця – теж нічого така, слабка доля завжди прокачує, текст не бідний, загальне враження цілком позитивне. Пісня хвилини на дві довша за звичний «радіоформат», але не напрягає, слухається легко. Молодці!

Трек №2. Леді Джанк – Буде що сказати

Валентин Панюта:

Блюзовая основа – это очень тонкий лед. Если ты не Black Keys или Jack White, и у тебя нет своей концепции, которая выделяет тебя на фоне других миллионов поп-рок-блюз-рокеров, – большого смысла в публикации своих записей нет. Но это не означает, что играть такую музыку перестает быть весело.

Евген Ступка:

А чому це я російською?

Дуже цікавий гурт. Дуже влучна модель звуку – Black Keys разом із Jack White зустрічаються з усією індірок сценою. Трохи висажує те, що вокал схожий на Хливнюка і трохи на Чемерова, але в цілому нормально.

Як на мене, трохи не вистачає драйву, особливо у приспіві, але, знаючи як важко такі гурти записувати, впевнений, що на концерті цього драйву буде як треба!

Ну, і слова також не чути у приспіві, а людям вони потрібні. В цілому, дуже подобається! Хочу на концерт!

Фрил:

Ну, мені тут не особливо буде що сказати, я в першу чергу слухаю текст, і він мені тут не дуже. Загальний посил – ок, але над текстом роботи, здається, не було, не чую жодної хорошої рими.

Не моє музло, може, воно вживу прокачує краще, аніж тоді, коли сидиш і вслухаєшся у кожен звук. Взагалі, відсутність хороших текстів – біда 90% українських виконавців.

Трек №3. The Cherrymen – Roadkill

Валентин Панюта:

Куплет неплох. Напоминает электронных The Strokes. Припев меня разочаровал. Но чувствуется, что это еще не все, что могут сказать эти музыканты. Возможно, лучшие их треки еще впереди.

Евген Ступка:

О, тут якісь синтезатори… Страшно, що зараз буде боляче. Але потім також страшно, але вже зрозуміло, що боляче не буде.

Для того, щоб виходити з таким складним звуком – треба набагато ближче бути до так званої досконалості. Ну і про мелодію не треба забувати – вона мусить тримати слухача. А зараз не тримає. Слів я не розумію.

В цілому, занадто хаотично. Але, закликаю продовжувати роботу в цьому напрямку, взявши до уваги вищенадані коментарі.

Фрил:

Ніколи не розумів, навіщо співати в Україні англійською. Я розумію, що гурти наслідують своїх англомовних кумирів, але, по-перше, не думаю, що вони зможуть писати на рівні з носіями мови, а по-друге, успіху досягти буде, як на мене, набагато складніше, а працювати одразу на Європу – ви певні, що вийде?

По треку: музло дуже ОК, приспів прокачує, дівчинка на беках звучить класно. Але вдруге, як і попередній трек, не увімкну.

Полный плейлист выпуска:

Спасибо нашим экспертам и спасибо группам, которые отважились сбросить свои треки. Следующий выпуск “Мясорубки” – в следующую пятницу. А если вы не боитесь критики, присылайте свои треки на почту myaso@liroom.com.ua.