Readeat продає дві книгарні: як компанія змінює стратегію розвитку — розмова з Дмитром Феліксовим

13 липня засновник мережі книгарень Readeat Дмитро Феліксов повідомив, що компанія відмовляється від планів масштабувати власну мережу книгарень. За його словами, розвиток мережі потребує окремої бізнес-моделі та значних ресурсів. Тоді як зараз команда хоче зосередитися на розвитку книжкової екосистеми Readeat, технологічних рішень для читачів та інфраструктурного проєкту BookTicket. Водночас Readeat шукає нових власників для двох своїх книгарень — біля станції метро «Арсенальна» та в ЖК «Комфорт Таун», залишивши лише флагман на Антоновича, щоб вони продовжили працювати й розвиватися.

Ми поспілкувалися з Дмитром Феліксовим про причини цього рішення, майбутнє двох книгарень, розвиток BookTicket та його бачення того, як сьогодні змінюється український книжковий ринок.

Ви говорите, що змінюєте фокус із розвитку мережі книгарень на розвиток книжкової екосистеми. Що саме ви вкладаєте в поняття «книжкова екосистема» і які напрями зараз є для вас пріоритетними?

Для мене книжкова екосистема — це ситуація, коли читач отримує якісний досвід взаємодії з книгою незалежно від того, де саме він із нею стикається.

Людина може почати читати книгу в застосунку, продовжити ввечері вдома, замовити паперове видання на сайті, зайти до книгарні, випити кави, потрапити на зустріч з автором або отримати рекомендацію в соціальних мережах. Я хочу, щоб усе це працювало як єдина система.

Саме тому сьогодні ми концентруємося на розвитку Readeat як екосистеми, де поєднані застосунок, інтернет-магазин, фізична книгарня, книжкова спільнота, рекомендаційні сервіси та сучасний користувацький досвід.

Другий напрям — інфраструктура для самого книжкового ринку. Ми активно розвиваємо BookTicket як платформу, яка допомагає книгарням, видавцям і партнерам працювати ефективніше: від дистрибуції та логістики до API, технологічних інтеграцій, електронних та аудіокниг.

Якщо раніше ми будували власну мережу книгарень, то зараз хочемо створювати інструменти, які допоможуть розвиватися всьому книжковому ринку.

Ви зазначали, що нинішня модель співпраці між видавцями та книгарнями є недостатньо гнучкою. Які зміни, на вашу думку, могли б зробити книжковий ринок здоровішим для всіх його учасників?

Український книжковий ринок ще дуже молодий, і багато його правил лише формуються. На мою думку, одна з найважливіших тем для професійної дискусії — це фінансова модель співпраці між видавцями та книгарнями.

Сьогодні розмір знижки для книгарні значною мірою залежить від обсягу закупівель. Це логічний підхід для бізнесу, але він має і зворотний бік. Незалежним книгарням дуже складно конкурувати з великими мережами, тому що вони мають практично такі самі операційні витрати — оренду, персонал, комунальні платежі, — але не можуть отримати однакові закупівельні умови.

Якщо ми хочемо, щоб в Україні було більше успішних книгарень, ця модель потребує розвитку.

Я не думаю, що існує просте рішення. Але переконаний, що видавці, книгарні та інфраструктурні компанії мають разом шукати моделі, які дозволять невеликим книжковим просторам бути економічно стійкими.

Саме тому ми розвиваємо BookTicket. Один із задумів цього проєкту — зробити переваги масштабу доступними не лише великим мережам, а й незалежним книгарням через спільну дистрибуцію, сучасні технології та операційні сервіси.

Які висновки ви зробили за час розвитку Readeat як мережі? Що спрацювало найкраще, а що виявилося найбільшим викликом?

Найголовніше, у чому я переконався, — фізичні книгарні потрібні. Вони не просто продають книги. Вони створюють книжкову культуру, знайомлять читачів із новими авторами, формують локальні спільноти й стають місцем зустрічей людей, які люблять читати.

Найбільшим викликом виявилося інше.

Три книгарні — це вже не окремі магазини. Це маленька мережа. А мережею потрібно управляти саме як мережею: будувати окрему управлінську структуру, стандартизувати процеси, відкривати нові точки, постійно інвестувати в масштабування.

Я щиро поважаю колег, які змогли пройти цей шлях і побудувати сильні книжкові мережі.

Для себе ж я зрозумів, що сьогодні можу принести книжковому ринку більше користі, розвиваючи інфраструктуру, технології та сервіси, ніж масштабуючи власну мережу книгарень.

Саме тому ми змінили стратегічний фокус.

Що буде з книгарнями після зміни власників? Чи збережуть вони бренд Readeat, команду та концепцію?

Ми відкриті до різних форматів. Новим власником може стати незалежний підприємець, видавець або наявна книжкова мережа. Саме від цього залежатиме майбутній формат роботи. Це може бути власний бренд нового власника, франшиза Readeat або інша модель співпраці.

Для нас головне, щоб книгарні продовжили працювати.

Ми готові допомогти новому власнику з передачею досвіду, технологій, операційних процесів, а також забезпечити постачання книжок через BookTicket, логістику й інші сервіси. Хочемо зробити цей перехід максимально комфортним і для нового підприємця, і для читачів.

Яким ви бачите Readeat через три-п’ять років? Якщо це вже не історія про масштабування офлайн-мережі, то про що вона?

Я бачу Readeat як книжковий бренд, який супроводжує читача незалежно від того, де він взаємодіє з книгою. Це сучасний інтернет-магазин, застосунок із паперовими, електронними та аудіокнигами, книжкова спільнота, рекомендаційні сервіси, події та фізичні простори, які залишаються важливою частиною цього досвіду.

При цьому я не виключаю повернення до розвитку власної мережі в майбутньому. Якщо для цього складуться правильні умови, я цілком допускаю модель, у якій Readeat матиме по одній сильній флагманській книгарні в найбільших містах України. Але сьогодні наш пріоритет інший.

Ми хочемо створити інфраструктуру, технології та сервіси, які допоможуть розвиватися не лише Readeat, а всьому книжковому ринку. Я більше не ставлю собі за мету побудувати найбільшу мережу книгарень. Натомість хочу допомогти зробити так, щоб в Україні стало більше успішних книгарень — незалежно від того, кому вони належать.

Якщо нам це вдасться, виграє не лише Readeat. Виграють видавці, книгарні, нові підприємці й, найголовніше, українські читачі.

---

Читайте також: Велика розмова про український стендап: Антон Тимошенко