Цей матеріал — частина спільної серії Лірум і Brave! Factory про нове покоління українських артистів, для яких фестиваль став простором для творчого розвитку й реалізації сміливих ідей. У ній ми розповідаємо про музикантів, які починали на Brave! Factory, росли разом із фестивалем і тепер повертаються до нього з новими проєктами, колабораціями та масштабнішими шоу.
22-23 серпня. Київ, Кіностудія ім. О. Довженка. Brave! Factory Festival: Народжені Brave!
Матеріал опубліковано на умовах партнерства.
Проєкт SI Process дебютував саме на Brave! Factory у 2021 році. Тоді Станіслав Іващенко вперше представив свій лайв одразу на головній сцені фестивалю, а за кілька років встиг виступити на трьох його локаціях — Метробуді, Стрічкоткацькій фабриці та кіностудії імені Довженка.
Ми поговорили зі Стасом про виступ, після якого він зрозумів, що знайшов себе, довіру організаторів, формування власної аудиторії, роль Brave! Factory у розвитку проєкту та ризики, з якими стикається нішевий музикант в Україні.
Пам’ятаєш свій перший Brave! Factory як артист? Яким був той момент?
— Так, це особливий момент мого життя, який я досі пам’ятаю в дрібницях.
Це був ранковий саундчек, на якому вже збиралися люди з нічних сцен — і вони просто продовжували танцювати. Усі запитували, хто я і коли саме виступатиму.
Мій вихід був о 23:30. У той момент під сценою було, мабуть, людей 50, але на середині виступу їх було вже декілька тисяч. Та ніч дала мені чітке усвідомлення, що я нарешті знайшов себе. Люди почали слухати мою музику.
Проєкт SI Process дебютував саме на Brave! Factory у 2021 році. Чому для старту ти обрав саме цей фестиваль?
— Обставини обрали мене самі. За місяць до фестивалю подзвонив Сергій (Яценко, співзасновник Closer — прим. ред.) із запрошенням виступити одразу на головній сцені. Це був абсолютний акт довіри до артиста без єдиного виступу.
Я почав інтенсивно готуватися, перетворюючи студійний матеріал на повноцінний лайв. Це був певний виклик, тому що в мене не було чіткого розуміння, як він має звучати та виглядати.

Пізніше ми спілкувалися із Сергієм на цю тему, і він сказав, що в нього не було навіть сумніву щодо того, щоб поставити мене одразу в праймтайм. Я йому дуже вдячний.
Від першого виступу минуло вже кілька років. Якщо порівняти SI Process тоді й зараз, що змінилося найбільше?
— Думаю, зміни краще спостерігати збоку, і це більше питання до моєї аудиторії. Мені важко на нього відповісти.
Я точно знаю, що не змінилася любов до музики. Вона завжди була мені життєво необхідна. Не змінилася відповідальність у ставленні до процесу — він так само сповнений перфекціонізму. Ну і точно не змінилося хвилювання перед виходом на сцену.
Чи можеш сказати, що Brave! Factory якось вплинув на розвиток твого проєкту? Якщо так, то як саме?
— Звісно. Мене одразу почали запрошувати інші промоутери та фестивалі. За п’ять років існування проєкту я об’їздив багато країн і міст із концертами, випустив вініл, познайомився з купою прекрасних людей.
Але найголовніше — це дало початок формуванню органічної аудиторії, яка підтримує мене всі ці роки й постійно збільшується. Я дуже люблю цих людей.
Абсолютно переконаний, що саме органічна аудиторія по-справжньому формує артиста й дає можливість рухатися далі.
Ти застав Brave! Factory на трьох різних локаціях — Метробуді, Стрічкоткацькій фабриці та кіностудії Довженка. Який простір найбільше запам’ятався і чому?
— У наших обставинах я, чесно кажучи, неймовірно вдячний будь-яким промоутерам, які знаходять ресурс для підтримки культури, інвестуючи в неї свій час і свою нервову систему. Це надскладна задача. Особливо зараз.
Мабуть, виключно через відчуття первинності мені найбільше запам’ятався Метробуд — Brave! Factory 2021 року. Але, розуміючи обставини, у яких зараз створюється будь-яка культурна подія в Україні, я поважаю і дякую за кожен фестиваль у будь-якому місті країни.
Який момент із попередніх фестивалів згадуєш найчастіше?
— З усмішкою згадую, як багато людей чомусь вважали, що я іноземний артист, і говорили зі мною англійською після виступів.
З повагою згадую, як військові неодноразово спеціально їхали на мене, попросивши у своїх командирів коротку відпустку.

З любов’ю згадую, як моя родина вперше побачила мене на великій сцені. Це все неймовірно цінно для мене.
Цьогорічна тема фестивалю — «Народжені Brave!». Що для тебе сьогодні означає бути сміливим артистом?
— Не рухатися в бік чужих очікувань, не бути зручним для системи, створювати речі, за які ніколи не буде соромно.
Чи був у твоїй кар’єрі момент, коли довелося ризикнути заради творчості?
— Світ влаштований так, що бути в ньому творчою людиною — це завжди ризик. Але бути нішевим артистом в Україні під час війни — ще більш особливий різновид ризику.
Чим Brave! Factory, на твою думку, відрізняється від інших музичних фестивалів Києва?
— Я б не хотів порівнювати його з іншими, бо виступаю на багатьох із них.
І тут можуть дозволити собі запросити артиста, який, можливо, не збере людей, але його музика подобається комусь з організаторів. Я обожнюю, коли таке відбувається.
Що готуєш для Brave! Factory цього року? Можеш трохи привідкрити завісу?
— Іноді концептуальні рішення приймаються мною в останній момент. Не виключаю, що цього разу може бути саме так. Подивимося.
Якщо пояснювати людині, яка ніколи не була на Brave! Factory, чому вона має хоча б раз його відвідати, що скажеш?
— Таким людям не треба нічого пояснювати.
Якби потрібно було описати Brave! Factory трьома словами, якими б вони були?
— Сміливість рухає майбутнє!
Кожна велика подорож починається з першого квитка. Купуй свій квиток до Києва через Uklon Travel — і нехай єдина пересадка цього літа буде між сценами Brave! Factory.
Читайте також: «Музика набагато ширша за жанри»: Seba Korecky про Brave! Factory, експерименти й лайви, які мають жити своїм життям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: