Що розповів новий міністр культури у першому програмному інтерв’ю

4 червня колишнього генерального директора «1+1 media» та депутата партії «Слуга Народу» Олександтра Ткаченка назначили міністром культури та інформаційної політики. Кілька днів потому редакторки видання LB.ua Дарія Бадьйор та Соня Кошкіна взяли у міністра перше програмне інтерв’ю. Ми обрали з нього найцікавіше.

Про охорону культурної спадщини

«Я дуже сподіваюсь, що агентство і інспекція з охорони культурної спадщини – чого раніше ніколи не було – будуть створені наступного року. Так само як і буде створений реєстр культурної спадщини – туди будуть занесені всі об’єкти, які до неї належать. Безсумнівно, пріоритетом є їхній захист, а не видача дозволів».

Про державні студії

«Ви ніде в Європі не знайдете державних студій. Студія в принципі – це сервісний, а не продюсерський бізнес. Продюсери окремо, сервіс окремо».

Про державне фінансування кінематографу

«Зараз в Україні є можливості державного фінансування у сфері кінематографу, і продовжуватиме розвиватись виробництво не тільки фільмів, а й серіалів. Майданчики, які є медійними сервісами, будуть затребувані. На мій погляд, існує єдиний шлях – або прозора приватизація, або державно-приватне партнерство».

Про кризу через коронавірус

«Через коронавірус фактично вся культура була зачинена на амбарний замок. Діяти ні музеї, ні театри, ні кінотеатри, ні видавничі будинки не могли фізично. Що це означає з точки зору економіки? Це означає, що вони втратили свої доходи. … Тому їм потрібна допомога.

Хочете вірте, хочете ні, але це відчуття відповідальності за те, щоб такі проблеми вирішити – через державне фінансування, яке має бути повернуто на підтримку сфери культури і креативних індустрій, і за те, щоб знайти нові джерела надходження коштів».

Про пріоритет президента

«Втім одне можу сказати точно – для президента сфера культури – один з головних пріоритетів, так само як і налагодження комунікації в ній.»

«У нас вже заплановані зустрічі з ними [креативними людьми, які пробилися попри недостатнє фінансування], ми хочемо створити такий собі мозковий центр для того, щоб розмова про культуру була не лише в минулому часі, а й теперішньому. Для того, щоб популяризувати те, що відбувається сьогодні в сучасному мистецтві, театрі, кіно, інших галузях. Цілі, які мені тут вбачаються, – більше глядачів в театрах, музеях, кінотеатрах, більше читачів, більше людей, які хочуть споживати культурний продукт».

Про розширення аудиторії

«Розширення аудиторії можливо лише за умов, коли людям цікаво, коли культура стає модною, коли є промотування досягнень, яких досягли.»

Про відбір фільмів під інвестиції

«Давайте до прикладу візьмемо кіно. Туди вливалися достатньо хороші інвестиції останнім часом. Але мені, якщо чесно, не зовсім була зрозуміла логіка, чому одним фільмам давали багато грошей, а іншим менше. Незрозумілі й результати прокату багатьох проєктів в кінотеатрах».

Про серіали

«Очевидно, що мають бути інвестиції в серіали, тому що вони дають одразу масову аудиторію і мають бути засновані на українських наративах і зняті українською мовою. І це більш прозора система фінансування, тому що канали чи продакшни точно будуть вкладати і свої кошти в таке виробництво».

Про рекламу у культурній індустії

«Жодна реклама не призведе до того, щоб щодня вишикувалися черги перед музеєм. Реклама може привести людей на початку, але якщо їм не сподобається, всі черги швидко зникнуть».

Про зупинення фінансування Центру Довженко

«Я прихильник діалогу і не бачу перешкод для того, щоб вирішити це питання позитивно».

Про пітчинги Держкіно

«Щодо 14 пітчингу дійсно правила розроблялися з усією індустрією, втім за якихось причин не були введені в дію. Потрібно їх або терміново приймати, або цей пітчинг проводити за старими правилами, щоб процес не зупинився».

Про можливість українсько-російської ко-продукції в сфері кіно

«Для себе особисто виключаю. Але заборонити таку ко-продукцію приватним продюсерам я не можу. Якщо хтось з цих продюсерів вбачає можливим для себе і вигідним продавати ці серіали в Росію, юридично їм це не заборониш. Це розвиток української індустрії у першу чергу.»

Про «чорний список» російських діячів культури

«Сама процедура занесення у «чорні списки» дуже непрозора. Пропозиція ринку ще тоді полягала у тому, щоб заносити туди людей, на яких заведена кримінальна справа як таких, хто наносить шкоду чи становить загрозу українській державі. Очевидно, що такі люди мають бути в «чорних списках». І заборони мають стосуватись не лише в’їзду на територію України, але й візуальних продуктів, де вони беруть участь. Наприклад, Порєчєнков чи Охлобистін, чи гуру всіх російських режисерів Міхалков для мене особисто в чорних списках».

Примітка: пізніше в ефірі UA:Перший міністр Ткаченко, коментуючи це питання, заявив, що заборона в’їзду не має обов’язково стосуватися заборони художнього продукту.

Про фінансування індустрії

«У вівторок я маю передати прем’єру лист, де ми просимо відновити фінансування на суму 1,8 млрд. 3-4 млрд – це мінімум тих збитків, яких зазнала індустрія через карантин. За оцінками експертів, на які ми можемо спиратися, справжні збитки становлять 10 млрд. …

Але для цього треба у законодавство ввести поняття гранту, яким могли б розпоряджатись і УКФ, і Держкіно, і Інститут книги, й інші інституції. Але ці гранти не потрібно буде повертати – вони даються для розвитку, для можливості вижити, для того, щоб культурні інституції не пішли у небуття».

Про фінансову підтримку глядачами

«Мені б хотілося бачити культурні проєкти й установи успішними не тільки з токи зору залучення державних коштів, але й отримання додаткового фінансування, залучення глядачів. Тоді вони зможуть почати дихати на повні груди».

---

Повністю прочитати інтерв’ю можна за посиланням. У ньому не йшлося про музичну індустрію, державне фінансування музичних проєктів, можливі гранти, вихід концертної індустрії з карантину тощо. Незабаром ми звернемося у Міністерство за відповідним коментарем.

Фото обкладинки: Осман Карімов/ LB.ua

---

Підписуйтеся на нас в Інстаграмі, Телеграмі та YouTube. Підтримати проєкт можна тут!