Пісня за піснею: Monotonne про альбом Related

Наприкінці вересня 2024 року в електронного проєкту Юрія Буличева — Monotonne — вийшов п’ятий повноформатний альбом Related.

Related — результат співпраці з представниками української експериментальної сцени. Його концепція народилася під час роботи над попереднім ембієнтним альбомом Monotonne під назвою Unrelated. Якщо Unrelated передавав атмосферу ізоляції, то в Related ця тема перетворюється на складний, цілісний образ, який розкриває ідеї єдності.

Кожна композиція — це співавторська взаємодія, роздуми про можливість завершеності, як у музиці, так і в житті. Вона досліджує, як ми переживаємо виснаження і травматизацію, як осмислюємо своє місце в часопросторі серед найважливіших людей. Який слід ми залишимо, якщо логічна одиниця нашого життя перейде в нульовий стан?

Список артистів, дотичних до створення альбому, направду довгий:

• Юрій Буличев / Monotonne — клавішні, модульний синтезатор, акустичні барабани, драм-машини, польові записи, зведення, мастеринг;
• Анастасія Симонович / Troxellemott — синтезатори, fx, перкусія у треку Powerlines Shiver;
• Маргарита Кулічова / Grisly Faye — вокал у треку За літнім солодким аґрусом;
• Марко Медведєв / Parking Spot — перкусія, синтезатори, fx у треку Так темно;
• Аліна Стаменова — голос, текст у треку Так темно;
• Христина Кірік — контрабас, голос, польові записи, звукові об’єкти у треку Related;
• Ірина Лазер / Mavka — вокал у треку Сон;
• Максим Андрух / maxandruh — клавішні, голоси, fx у треку Позич мені спокій;
• Єлизавета Драч / ummsbiaus — клавішні, вокал, fx, польові записи у треку Додому;
• Евеліна Стебельська / nogiruki — акустичне фортепіано, вокал, польові записи у треку Трави;
• Наталка Багрій / Tik Tu — вокал, флейта у треку Станція Зеро
• Євген Гордєєв — вокал, текст пісні Станція Зеро;
• Анастасія Пасько — скрипки у треку Станція Зеро;
• Ігор Ялівець — модульні синтезатори у треку Passed-by.

Спеціально для нашої рубрики «Пісня за піснею» Monotonne разом з колегами розповіли про кожен трек лонгплею.

Powerline Shiver (feat. Troxellemott)

Анастасія (Troxellemott): В Запоріжжі мій дім стоїть в безпосередній близькості до Дніпрогесу, і там завжди була купа опор ліній електропередач, дуже високих і не дуже, монументальних і мєлкіх… і оцей характерний звук дзижчання та тремтіння електрики ще з дитинства сприймався як сигнал. Щось на кшталт дісторшированої або втраченої радіохвилі. У треку, як раз, можна почути ці уявні обривки голосу неіснуючої передачі

Юра: Ідеальне інтро. Звучання, що викликає відчуття, ніби нас поміщають у капсулу позачасовості і готують до подорожі через весь альбом. Крізь уривки голосів, потойбічні нечіткі колокольчики та змазані перкусії. Ніц не зрозуміло, але дуже цікаво, що там буде далі.      

За літнім солодким аґрусом (feat. Grisly Faye)

Маргарита (Grisly Faye): Наша пісня – про дачу де я проводила кожне літо. Ми ходили купатися на Дніпро, там я навчилася їздити на велосипеді, читала літературу на літо, влаштовувала концерти разом із сусідами, збирала зелений горошок і шовковицю. Листочки смородини ми сушили на горищі, щоб пити чай взимку, а бабуся висаджувала чорнобривці вздовж грядок. Ще в нас була теплиця з огірками, але я любила помідори. Був компост, був сарай з інструментами. Був сусід Женя і його сестра Поліна. З ними ми дивилися Черепашок Ніндзя. Ще можна було бігти до залізниці і махати машиністу. І звісно в нас були кущі аґрусу. Щовечора бабця приносила для нас кілька ягідок у білій пластиковій мисочці з малюнками квіточок на дні. У червні були грози, у липні треба було полоти бурʼяни, в серпні сонце було особливо жовтим. Напевно, в кожного з нас є таке місце?

Юра: Красиве вийшло зробити. Саспенс та синематика. Про важливе, що варто не сприймати як даність. Усвідомлювати та плекати. 

Так темно (feat. Parking Spot, feat. Alina Stamenova)

Марко (Parking Spot): Для треку Так темно я написав мелодійні частини, які намагаються співіснувати з комплексними драм-партіями від Monotonne. Цей трек для мене уособлює певну межу між гострою, відвертою рефлексією та рухливим і хаотичним ритмом.

Аліна Стаменова: Це перший мій досвід накладання поезії на музику й, власне, запису. Юра написав у липні та запропонував начитати один з моїх віршів для нового альбому. Тоді надовго й часто вимикали світло, тому треба було, по-перше, підібрати час, а по-друге, дуже швидко записатися до наступного відключення. Але все вдалося, і так зʼявилася композиція Так темно.

Вона доволі даркова та фаталістична, передає відчуття туги за тим, що минуло й вже ніколи не повернеться, суму за власною безтурботністю та неможливістю її повернути. Відчуття того, як ти дивишся в майбутнє й нічого там не бачиш, лише сподіваєшся, що колись помітиш там хоч промінчик світла. Це трек про темні часи, які з нами трапилися, втому та певну безпорадність, коли не знаєш, що далі буде.

Юра: Задум був таким, що цей трек не мав би бути комфортним. Ліричні рефлексії також не є комфортними. Вся ця перекусивна колючість посилює слухацьку фрустрацію, виводять з попередньо створеної гіпнотичної сонливості. Але робить це стильно.

Related (feat. Khrystyna Kirik)

Христина: Після того, як Юра надіслав мені свій скетч, я сіла в медитацію під нього – без думок, а фокусуючись на відчуттях та станах, що виникають при прослуховуванні, ніби розкладаючи їх на текстури і фактури, намагаючись побачити образи/картини, щоб виразити їх музично. Таким чином я послухала 4 рази підряд без зупинки. Перший раз тільки уважно слухаючи, другий з контрабасом, третій співаючи і четвертий з об’єктами мого побуту досліджуючи як вони звучать. Через імпровізацію я записала партії і відібрала потрібні в ті місця, де відчувала простір для цього. В процесі, до всього що я чула ззовні і всередині себе, я ставилася як до невідомого мені дива, яке хочеться пізнати і таким чином я написала свою партію.

Юра: Коли ми почали працювати над треком, Христина запитала мене, про що він і що стало джерелом натхнення для начерку, який я запропонував їй доопрацювати разом. Я пояснив, що основою є відчуття апатії, сублімації та прийняття того, що не завжди хочеться приймати. Ця композиція народжувалася в моменти, коли бажання говорити було мінімальним, адже будь-які слова здавалися б вимушеними та невідповідними. Саме цей стан вплинув на економію нот,  яка спрацювала найвиразніше.

Сон (feat. Mavka)

Ірина (Mavka): Тривожна, холодна, крихка і прекрасна пісня.

Концентрацією сенсів для мене стала фраза «А де будем ночувати» – тут весь наш біль і сила зараз. Цю колискову співає майже кожна мати українка, я теж співала її своїй донечці.

Страх  ніколи не повернутися додому зі мною тепер завжди, як і впевненість, що я можу захистити свою дитину від усього на світі. Мами – дуже сильні люди.

Юра: Звичайно, ви можете слухати та сприймати як традиційну колискову у іншому аранжуванні. З першого погляду так і виглядає. Проте, коли ми працювали над треком, я осмислював його через призму війни. Текст набув глибшого болю: спокій і міцний сон стали недосяжними. Питання про те, де тепер дім і чи буде він знову теплим і затишним, залишається невирішеним або навіть неможливим. Для мене ця пісня дуже сумна.

Позич мені спокій (feat. maxandruh) 

Юра: Я запропонував Максиму попрацювати разом і висловив ідею, що ми можемо собі дозволити відштовхнутись абсолютно з будь-чого. Такою відправною точкою стала його синтова партія, яка після нещадної обробки на октатреку набула зовсім нової текстури. Мені подобається, що трек не одразу розкриває свій зміст — у ньому є певна багатошаровість. Дві хвилини інструментальної рванини поступово ведуть до лаконічної вокальної тези, яка чітко виражає ідею як за змістом, так і за виконанням.

Максим: Зародок композиції «Позич мені спокій» навіть не сподівався стати таким треком, яким став. Це була чернетка, зроблена виключно на синтезаторі Korg MicroKorg, який довгі роки був незмінним супутником гурту Kurs Valüt, але в якийсь момент потрапив до мене. Після пропозиції від Юри зробити фіт, цей скетч перейшов у його власність та був зґвалтований у найкращому сенсі цього слова. Те, що з нього зробив Юра, знову потрапило до мене. Все, що залишалося — насипати трішки рандомних ґлітчів та написати бодай один куплет, аби воно стало піснею. 

Загальний вайб, в якому ми перебуваємо, не дав мені простору для маневрів, тому я написав ці похмурі строки про наше життя та емоції. Не вистачало останнього рядка. І, як завжди, на допомогу прийшла killka. Але замість її фрази – “Позич мені спокій – з получки віддам”, вийшло те, що ви чуєте.

Додому (feat. ummsbiaus)

Ліза (ummsbiaus): Першу версію треку Додому я написала у лютому 2023, в період моєї внутрішньої боротьби з нестерпним сумом за Києвом. На той момент я не була вдома з кінця березня 2022, тобто майже рік, і це почуття раною розповзалося всередині, особливо коли бачила фото наших знеструмлених міст. Я не торкалася цього треку півтора року, але саме у співпраці з Юрою вдалося пережити той біль, прийняти його та музично втілити. Символічно, що в момент, коли я відправляла Юрі свій мультитрек у липні цього року, я вже була вдома.

Юра: Ліза скинула мені свій нарис, і насправді там вже було обʼємно, але дещо в іншому звучанні. Я запропонував свій варіант груву по барабанах, зіграв на електропіано, додав деякі синтові звуки і нам обом це зазвучало довершеним образом. А сенсово ми знов повертаємось до важливих для багатьох нас речей. 

Трави (feat. ногируки)

Юра: Шепіт та спів Евеліни під піано звучить дивовижною мантрою. Довершеної форми краса слова, глибини його змістовності. Я намагався бережно поводитись з таким тендітним скарбом. 

Станція Зеро (feat. Євген Гордєєв, feat. Tik Tu, feat. Ana Pasko)

Юра: Ще до того, як ми почали над нею працювати, я обговорював з Євгеном концепцію альбому і головні теми, які прагнув розкрити, а також ділився кількома готовими демо. Я одразу зазначив, що не уявляю цю пісню без його дуету з Наталкою (Tik Tu). У результаті Наталка не тільки виконала вокальну партію, але й додала флейту в фінал. За багатоголосні партії скрипки слід дякувати Насті Пасько. Для мене ця пісня виходить за межі того, що можна описати словами, але, якщо спрощено, я сподіваюсь, нам вдалось делікатно передати історію про тих, кого ми втратили, пам’ять про них, їх спадщину.

Passed-by (feat. Igor Yalivec)

Ігор: Для нашого з Юрою треку я записав ембіентий підклад, так званий pad на модульному синтезаторі. При чому я використав не Eurorack-систему, на якій я працюю все частіше останнім часом, а свій перший модулярний синтезатор Nord Modular G2, патчі в якому збираються в комп’ютерній програмі, а потім вантажаться в синтезатор. Мені захотілось попрацювати з тим, з чим я давно не працюю, був ностальгічний настрій. Тому і загальний трек вийшов, на мою думку, досить меланхолійний і задумливий. Ідеальний для аутро альбому. Власне, Юра влучно і поставив його в альбом останнім.

Юра: Цікаво, що цей трек був створений на двох різних модульних синтезаторах. Відтворити таку звукову текстуру за допомогою програмного забезпечення досить важко, і вийде лише емуляція. У хронологічному порядку цей трек був написаний останнім в альбомі, а його фінальна драматургія служить епілогом.

---

Читайте також: Nana про дебютний альбом Urban