Пісня за піснею: Ziferblat про дебютний лонгплей «Перетворення»

Останній день життя Миколи Хвильового, міська легенда Харкова Олег Мітасов, присоромлений спогад з дитинства та інше — спеціально для рубрики «Пісня за піснею» учасник гурту Ziferblat Даниїл Лещинський розповів про кожен трек з альбому Перетворення.

Циферблат — київський гурт, який було створено на початку 2015 року. Наприкінці 2017 року презентував свій дебютний мініальбом Кіносеанс. Зараз до складу гурту входить Даніїл Лещинський, Валентин Лещинський та Федір Ходаков.

7 квітня гурт випустив дебютний повноформатний альбом Перетворення. Музиканти кажуть, що це терапевтична музика про те, як «здуріла реальність краде розум, спокій і тебе в тебе самого». До LP увійшло 13 треків. Даниїл Лещинський розповідає про кожен з них.

Диско-Фанко Терапія

Концептуально пісня не є частиною альбому. Це трек про деякі заклади в Києві, де збиралася інтелектуальна молодь України й де ми всі гарно проводили час до повномасштабної війни, слухаючи такі гурти як 5 Vymir.

Страх

Пісня про зраду улюбленої людини й про спробу жити втрьох, щоб хоч якось зберегти відносини.

Королівство

Цей трек описує історію моєї бабусі. Ми багато часу проводили на дачі, за містом. У невеличкому містечку Клавдієво, біля нашого дачного кооперативу був будинок, що своїм зовнішнім виглядом нагадував замок. Усі ці роки туди ніхто не приїздив, там ніколи не вмикалося світло.

Бабуся пояснювала це тим, що будинок побудував убитий горем чоловік, який втратив свою жінку внаслідок нещасного випадку. На її честь він побудував цю споруду, але ніколи туди не заходив, навіть не приїздив. Завжди хотілося побути там всередині. Вночі здавалося, що це середньовічний замок, у якому оживають мешканці, а власник будинку возз’єднується зі своєю нареченою.

У дорослому віці я прочитав роман «Замок у Карпатах» Жюля Верна. Текст настільки був схожий образами й атмосферою до цієї історії, що я вирішив поєднати містичність твору з розповіддю бабусі з дитинства.

Демони

Пісня про скривдженого підлітка, що хворіє на шизофренію. Він задумує план помститися несправедливому світу, розстрілявши свою школу, та підірвавши її.

Навіяно присоромленим спогадом з дитинства. Ми з братом були дуже жорстокі до своїх однолітків, і часто-густо вдвох ментально знищували слабких духом дітей, доводячи їх до істерик.

Дура

Тривіальна пісня про побутові сварки та примирення двох закоханих людей.

Дурень

Пісня про міську легенду Харкова — Олега Мітасова. Він відомий в Харкові своїми дивними написами на різних будинках, що стали загальновживаними, «народними».

Судячи зі свідчень лікарень, до яких часто потрапляв Мітасов, він хворів на шизофренію. Пісня описує одну з причин, чому він втратив розум. За нашою версією, це болюче розлучення із жінкою. У пісні використовується одна з написаних ним фраз на стіні будинку: «счастье мое, я здесь и жду тебя».

Дерева

Це пісня про те, що таке справжнє кохання і як його описати. Загубивши та не надавши потрібної уваги справжній любові в молодому віці, тільки з плином часу, старіючи, ти починаєш розуміти, що це було саме те, що так шукають найвідвертіші романтики поміж нас.

Залишаються лише нікому не потрібні спогади. Як пожовкле листя на старих деревах. І боротися вже нема за що, бо ти бачиш себе в дзеркалі й розумієш, що твоя старість проходить без тепла й підтримки близької людини.

Твоє Ім’я

Пісня про жінку, яка просто захотіла погратися з молодим наївним хлопчиком.

Знаючи про свою красу та хитрість, вона використовує ці принади, даючи беззмістовну надію на взаємність у почуттях. Вдосталь потішивши своє его, вона щезає. А молодий парубок божеволіє, і рідні розміщують його в психіатричній лікарні.

Навіяно персонажкою Ремедіос із твору Габріеля-Гарсія Маркеса «100 років самотності». Її природна краса зводила з розуму всіх молодиків міста, і приводила їх до смерті.

Перетворення

Титульна пісня альбому. Пісня про останній день життя Миколи Хвильового. Мій погляд на цей день, та на те, що відчував письменник, плануючи самогубство. Також, звичайно, навіяно твором Франца Кафки. Це про неочікувану зміну, яку ти знаходиш у собі, просто прокинувшись одного ранку.

До побачення, мій яр

Пісня написана за мотивами повісті Константіна Сергієнко. Вона про безпритульних людей та тварин, про їх відкидання на звалище соціуму і важку, несправедливу долю. Співається від обличчя суб’єкту, що побував у цьому статусі, але був врятований.

Наразі, це єдина пісня в альбомі, яку хочеться інтерпретувати по різному. Нещодавно прийшов до висновку, що вона настільки влучно описує людей, що побували на війні та зустрічали ніч у брудних окопах, у холоді та голоді, маючи за підтримку тільки своїх бойових товаришів. Так само є відчуття, що цю пісню співає людина, що змогла повернутися додому після такого випробування. І згадує той період, своїх друзів.

Ми проти надуманих сенсів пісні й ніколи не закладаємо конкретний сенс, описуючи речі доволі абстрактно. Але це той випадок, коли дійсно хочеться посилати саме такий сенс. Як на мене, це і є завдання вірша, у першу чергу слова. Бути узагальненим, але й дуже конкретним. Бути вічним. Без прив’язки до часу та сюжету.

---

Читайте також: Sad Novelist та Структура щастя випустили спільний альбом