Головна
>
Культура в регіонах
>

Від секс-шопу до книгарні-кав’ярні. Чому Євгенія Лозицька вирішила відкрити найбільшу книгарню у Дніпрі «Вперта Коза»?

Від секс-шопу до книгарні-кав’ярні. Чому Євгенія Лозицька вирішила відкрити найбільшу книгарню у Дніпрі «Вперта Коза»?

Зараз багато людей асоціює Дніпро з шахрайськими «офісами», проте це неправильно, каже Євгенія Лозицька. До повномасштабного вторгнення жінка мала невеличкий секс-шоп та якийсь час працювала в міській бібліотеці. Після початку великої війни Євгенія вигоріла, закрила магазин та почала думати над відкриттям книгарні. 

15 червня в Дніпрі відкриється велика книгарня-кав’ярня «Вперта коза». Власниця обіцяє, що книгарня буде поки найбільшою в місті. Чотири місяці Євгенія наполегливо старалася над отриманням гранту для відкриття «Впертої кози», й тільки четверта спроба була вдалою. Жінка сподівається, що книгарня вплине на популяризацію читання серед дніпрян. 

Журналістка Анастасія Дем’янюк поспілкувалася з Євгенією Лозицькою про те, що наштовхнуло її на відкриття книгарні-кав’ярні, чому їй відмовляли грантодавці, який сьогодні книжковий ринок Дніпра та чому важливо читати та відкривати книгарні під час війни. 

Цей текст створений в межах проєкту «Стійкість місцевої культури», у якому ми розповідаємо про те, як розвивається та відновлюється культура в регіонах, які знаходяться на лінії зіткнення або ж були деокуповані. Це історії про митців та культурних діячів, які попри війну плекають культуру своїх рідних місць, а також допомагають Україні у спротиві Росії. 

Фото: Лірум/Юлія Коденко

Від секс-шопу до книгарні-кав’ярні

Ідея відкриття книгарні з’явилась у Євгенії Лозицької приблизно рік тому. Одного дня вона слухала інтерв’ю блогерки Емми Антонюк з літературознавцем та письменником Ростиславом Семківим. Протягом розмови вони дійшли до думки, що в Україні мало книгарень, тому Емма повернулася обличчям у камеру та сказала: «Відкривайте книгарні». Для Євгенії саме це стало поштовхом, хоча такий задум був у неї й раніше. 

До цього в жінки був невеличкий інтернет-магазин – секс-шоп «На сіновалі», який вона разом з чоловіком вела дев’ять років. Також протягом певного часу Євгенія паралельно працювала в центральній бібліотеці. Після початку повномасштабного вторгнення Лозицька перестала бачити сенс в секс-шопі, тому вигоріла і закрила магазин. За словами Євгенії, десь рік вона не працювала та виношувала цю ідею з відкриттям книгарні. 

«Я люблю читати та люблю книжки. Хотілося займатися тим, від чого отримую задоволення. Мені подобається, коли є приміщення, за яким я стежу. Люблю, коли приходять люди й оцінюють, як в ньому класно. Коли я працювала над секс-шопом, у мене був невеличкий офіс, який я красиво облаштувала. Мені подобалося консультувати людей. Я захотіла щось схоже», – ділиться Євгенія. 

«Впертою козою» жінку називає мама, а всі родичі та друзі Євгенії знають, якщо вона щось запланувала, то так і буде. Лозицька каже, що довго над назвою не думала, вона просто виникла – і все, хоч на думці були й інші варіанти. 

На запитання, чому вирішила відкрити саме книгарню-кав’ярню, а не просто книжковий магазин, Лозицька пояснює, що книги й кава разом добре працюють, це комерційно вигідно. За словами жінки, для неї це абсолютно новий бізнес, а кав’ярня — взагалі новий світ з багатьма нюансами. Євгенія каже, що з книжками їй легше, бо доводиться виконувати багато паперової роботи, яку вона обожнює, називаючи себе «бюрократичним монстром». 

Фото: Лірум/Юлія Коденко

Чотири спроби на отримання гранту для відкриття «Впертої кози»

Лозицька розповідає, що чотири рази не могла отримати грант на відкриття книгарні від «Дії.Бізнес». За її словами, без фінансової підтримки вона не змогла б докупити важливе обладнання для кав’ярні, бо воно досить дороге:

«Я не розраховувала, що власних коштів аж настільки буде не вистачати. Не було вибору не отримати цей грант, інакше тоді в мене б нічого не вийшло, або вийшло, але набагато важче», – пояснює Євгенія. 

Лозицька витратила чотири місяці на отримання гранту. За словами Євгенії, їй двічі відмовляли через технічну помилку в «Дії». Як пояснює жінка, минулого року вона загубила паспорт і отримала новий, відповідно, скрізь оновила свої дані. Коли через вебсайт «Дії» Євгенія заповнювала грантову заявку та надсилала її, то згодом приходила відмова через нібито недійсний паспорт. Жінка не розуміла, як це можливо, адже всюди оновила інформацію. Вона каже, що протягом тривалого часу ніхто не міг дати їй коректну відповідь. 

«З боку “Дії” комунікація була поганою. Відмова приходила без пояснень. Треба було виділити ще багато часу, щоб з’ясувати, чому так. Мені казали — недійсний паспорт, а як це виправити — незрозуміло. Це було просто бюрократичне пекло. В якийсь момент мені все ж допомогла технічна підтримка “Дії”, куди я вже неодноразово зверталася. Як виявилося потрібно було перевірити, чи оновлені паспортні дані не в застосунку, а на сайті. Там інформація була застарілою, тому я змінила це та подала заявку на грант ще раз», — розповідає Євгенія. 

Жінка каже, що практично того ж дня її запросили на співбесіду. За її словами, в грантовій заявці треба було ще дещо підкорегувати. Євгенія виправила помилки, подалася ще раз, після чого нарешті отримала грант розміром 250 тисяч гривень. 

Як розповідає Лозицька, витрати на книги склали близько мільйона гривень. Наразі придбано чотири тисячі книг, але їдуть ще, каже жінка. Загалом на організацію простору (ремонт, обладнання, меблі та інше) Євгенія витратила близько півтора мільйона гривень. 

Фото: Лірум/Юлія Коденко

Про інтер’єр та чому власниця вкладає туди багато грошей

За словами Євгенії, договір оренди приміщення під книгарню був заключений ще 1 грудня 2023 року. Вона зняла приміщення на першому поверсі свого ж будинку. Жінка вважає це плюсом, адже вже знає про всі можливі проблеми будівлі. Вона розповідає, що робить тут капітальний ремонт. 

Більшість рішень щодо інтер’єру Євгенія приймає сама, проте з організацією саме кав’ярні їй допомагає Юрій Добровольський, співвласник бару «Смена» в Дніпрі та «Наново» в Києві. Чоловік займався пошуком обладнання та розробкою меню. 

«Без Юри цю історію з кавою я б взагалі не вивезла. Щодо декору я раджуся з подругою, флористкою-декораторкою, в якої був весільний бізнес, проте зараз вона в декреті», — каже Євгенія. 

Жінка пояснює, що не хотіла, щоб книгарня була в мінімалістичному стилі. Лозицькій хотілося, щоб скрізь було багато книжок та люстр. За її словами, атмосфера в приміщенні буде теплою та затишною. В інтер’єрі використані зелений, бордовий, лавандовий кольори та трішки золота. Окрім цього, в книгарні будуть різні опішнянські предмети декору.

Жінка планує популяризувати «Вперту козу» в соціальних мережах. Вона каже, що інстаграм-акаунт книгарні вже росте. За словами Євгенії, хтось розповів про книгарню у твітері, після цього кількість підписників різко збільшилася:

«Я думаю, через інстаграм про нас дізнаватиметься багато людей. Відвідувачі будуть фотографуватися і тегати книгарню, адже тут красиво. Саме тому я так багато грошей та зусиль вкладаю в інтер’єр».

Фото: Лірум/Юлія Коденко

«Мене дратує, що сьогодні всі асоціюють Дніпро з шахрайськими “офісами”». Книжковий ринок міста та чим виділятиметься «Вперта коза»

«У Дніпрі сильно не вистачає книгарень. Наприклад, більшість книгарень мережі КСД у нас закрилося, залишилася лише одна, на Привокзальній площі. Так, у нас є “Книгарня-кав’ярня Старого Лева”, проте вона не позиціює себе як кав’ярня третьої хвилі, хоча там класна кава. Це невелике приміщення в торговельному центрі, тобто, зовсім інший формат, ніж у “Впертої кози”», – розповідає Євгенія. 

Книгарня Лозицької буде виділятися масштабом. За словами жінки, там буде багато простору, адже площа приміщення – 100 квадратних метрів. Як каже Євгенія, всі, хто заходить до «Впертої кози» до відкриття, дивуються площі:

«Зрозуміло, що в Києві, де триповерховий “Сенс” — це вже звично, проте в Дніпрі такого немає. Я думаю, що в нашому місті це буде поки найбільша книгарня».

За словами Євгенії, вона фокусується саме на дитячій літературі через вплив подруги й того, що в районі книгарні є багато навчальних закладів, відповідно, багато дітей. Загалом для книжкового асортименту жінка бере всього потроху, звісно, окрім російської літератури. Євгенія планує спостерігати, що матиме більший попит та відповідно до цього корегувати вибір книг. 

Наразі у Євгенії укладені договори з видавництвами «Віхола», «Віват», «ВСЛ», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «КСД», «Час майстрів», «Комора», «Прометей», «Смакі», «Абрикос», «Жорж», «РМ», Видавець Олександр Савчук.

Вона додає, що планує ще співпрацювати з «Видавництвом», «Темпорою», «Нашим форматом» та «Вавилонською бібліотекою».

Своєю метою жінка вважає популяризацію читання в Дніпрі. Вона сподівається, що «Вперта коза» позитивно на це вплине. Лозицька хоче бачити Дніпро в списку міст, де купують найбільше книг:

«Мене дратує, що сьогодні всі асоціюють Дніпро з шахрайськими “офісами”. Звісно, це існує, але в цьому бере участь маргіналізований шар суспільства. Я не знаю, чому на цьому так фокусують увагу. Тут є класні люди, від них в мене зараз багато підтримки, якої я не очікувала. Це надихає».

Фото: Лірум/Юлія Коденко

Чому треба популяризувати читання під час війни, виклики для книгарень зараз та як підтримати книжковий ринок

Дизайнерка логотипа «Впертої кози» Влада вивчала обкладинки українських книжок і шукала автентичні форми літер. Як розповідає Євгенія, зараз Влада живе в Канаді, де знайшла книжку з українськими казками. Від однієї з зірочок, яку зустріла на її сторінках, дизайнерка побудувала весь шрифт для книгарні:

«Я хочу, щоб люди читали українською та нарешті забули про своїх Булгакових. На жаль, у декого досі є попит на російську літературу. Багато хто не вірить, що зараз виходить багато книжок сучасної української літератури, яка не лише про страждання. Хотілося б змінити таке ставлення. Читати — це весело».

За словами Євгенії, в книгарні будуть проводити різні культурні події. Навіть зараз, перед відкриттям «Впертої кози», на це вже є декілька запитів: 

«Звісно, є постійний страх, що може прилетіти російська ракета й згорить все. Я хвилююсь, щоб мені вдалося регулярно продавати книжки, а не тільки зробити це в день відкриття. Все ж думаю, що мені це вдасться, а куди я подінусь. Зараз взагалі українській книжковій індустрії важко через росіян. Так, труднощі є, але все переживемо – головне працювати».

Перш за все, книги для жінки – це джерело інформації. Вона пояснює, що деякі книги дозволяють розібратися в історії України, що зараз важливо. 

«А от художня література може відволікти від негативних новин та думок, полагодити ментальне здоров’я. Під час читання можна просто пофантазувати, що росіян не існує, хоча б на трішки, чи це не прекрасно? Чим більше ти читаєш, тим більше розвиваєшся. Це і розвиває, і розслабляє, і розважає. Книжки виконують багато корисних для людей завдань. Тому коли, як не в найважчі часи, відкривати книгарні», – пояснює Лозицька. 

Фото: Лірум/Юлія Коденко

Євгенія каже, що люди можуть допомогти книгарням, в тому числі й «Впертій козі», не тільки стабільною покупкою, а й прочитанням книжок. На її думку, купувати книжки – це класно, але вони створені ще й для того, щоб їх читати та про них розмовляти. Жінка закликає створювати та ходити на книжкові клуби, обговорювати книжки, ділитися своїми емоціями та думками. 

«Я хочу, щоб ця справа мені окупилася. Прагну зібрати трохи грошей і досвіду, а потім відкрити ще одну книгарню. В найближчому майбутньому бачу “Вперту козу” активною, з електроенергією, з людьми, які сидять та куштують наші бурякові брауні, п’ють смачну каву,  читають книжки, а ввечері збираються на книжкові клуби», – описує сподівання на майбутнє Євгенія. 


Ця публікація була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство задля стійкості України”. Зміст цієї публікації/статті є виключною відповідальністю Лірум і не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.


Читайте також: «Без культури перемоги не може бути». Дмитро Куровський про життя в оточеному Чернігові й творчість в час війни

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Культура в регіонах
Від Onuka до Foa Hoka: як звучить Чернігівщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Від Wellboy до Re-read: як звучить Сумщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Музика Дніпропетровщини (Січеславщини): плейлист від Ліруму та Dnipropop
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
12 Червня, 2024