Продовжуємо збирати найцікавіші новинки української музики. Оскільки музиканти нарешті активізувалися та почали випускати багато альбомів, про які хочеться говорити окремо, про них ми напишемо наприкінці березня. Нижче – кліпи та сингли за останні два тижні, які нам видалися гідними обговорення.
У цій підбірці дуже різноманітна музика. Є і стилізація під 80-і від Love’n’Joy, і привіт із 2000-х від Чемерова, і новий український супергурт, і навіть постіронічний кліп від Потапа. Детальніше читайте в нашому традиційному огляді.
Сингли
Tik Tu — Banana
Олексій Бондаренко
Tik Tu — один із найцікавіших українських гуртів з музичної точки зору. Тріо вдається змішувати живі барабани, акустичні інструменти на кшталт скрипки із синтезаторами та вокальними ефектами. Все це є у відео на Banana.
Утім саме відео вийшло одноманітним і не динамічним. Його цікавіше слухати, ніж дивитися. Але в будь-якому разі, нова музика від тернопільського колективу — це добре.
The Gitas — Ne Movchy
Олексій Бондаренко
Не Мовчи — одна з тих небагатьох пісень, які стали популярним самі по собі. Їх розучували на гітарі, шукали записи в ютубі, ходили на концерти проектів Чемерова, щоб її послухати. Враховуючи нещодавній скандал в фейсбуці щодо нового розпаду гурту Димна Суміш, запис Не мовчи можна вважати останнім подарунком фанам колективу від Чемерова. На записі майже нічого не змінилося від того треку, який Димна Суміш грала останнім на концерті в Києві.
Можна сказати, що цей трек звучить не сучасно і знаходиться поза музичного контексту, але в цьому випадку це не важливо. Не мовчи — трек, якому вже давно нічого не треба доводити. Його і так любить і знай напам’ять дуже багато людей.
Mozgi — Алё Алё
Олексій Бондаренко
«Если я так интересен, тогда украинского репера нет. Где он и как он и кто он и что он, пожалуйста, дайте ответ. Получается нет», — каже Потап у новому треці гурту Mozgi. І, попри ставлення до цього проекту та Потапу особисто, з ним важко не погодитися.
Алё Алё — певне один із найбільш іронічних текстів, які траплялися в українському шоу-бізнесі і прямолінійний стьоб над «новою школою» та популярністю реперів типу Face. Потап добре орієнтується в контексті сучасного хіп-хопу і того, що відбувається в цій сфері в Україні та Росії. Окрім того, що він доводить рими до абсурду, усвідомлено знищує сенс речень. Все це разом дає вражаючий ефект постіронії в музиці. І судячи з купи розгніваних коментів від шанувальників на ютубі, задум спрацював.
Dakooka — Герой
Катерина Ятель
Мені подобається, що Dakooka вирішила продовжити лінію торішнього міні-альбому. Раніше співачка постійно була на межі того, аби загубитись серед інших фортепіанних проектів, а теперішнє електронне звучання стає впізнаванішим з кожним новим релізом. Єдине, що мене у цій історії лякає — чи не буде альбом, який має вийти весною, дублювати попередні релізи.
The Doox — Три користі радості
Артем Рісухін
Головна проблема жанру world music — постійна боротьба з регресивністю. Для нового синглу The Doox Три Користі Радості ця проблема стає центральною. Прекрасна етно-частина зливається із несподіваним морально застарілим аранжуванням. Відкатується на десятиріяччя назад. І гітара, і синти (які звучать як на початку 00-х), і ударні. Це все неймовірно здешевлює потенційно хітовий, легкий трек.
Кліпи
Лінія Маннергейма — Де твоя лінія?
Олексій Бондаренко
Лінія Маннергейма — харківський супергурт, у якому зібралися Сергій Жадан, Олег Каданов (екс-Оркестр Че) та Євген Турчинов (Жадан і Собаки). Де твоя лінія?—дебютний кліп колективу. Робота, просякнута символами, документальним зображенням реальності та рішучістю в очах.
У цьому проекті кожне слово і символ продумані до деталей. Не дарма в ньому зустрілися чи не два найкращих текстовики країни — Жадан і Каданов. Проте варто зазначити ще один момент — Де твоя лінія? сильно нагадує трек Свобода гурту Ленінград, який колись гримів пострадянським простором, бо став саундтреком до фільму «Бумер-2». І ця схожість теж містить в собі значний символізм.
HUDAKI Village Band — Rekity
Олексій Бондаренко
Трихвилинний кліп на Rekity перетворився на 16-хвилинную короткометражку під саундтреки HUDAKI Village Band. Історія про просте кохання звичайного хлопця і дівчини з українського села перетворилася на буденний роман про заробітчанина. Новий і далекий Берлін його приймає, а от сам хлопець так і не впускає місто в себе.
Бурячковій вдалося зняти історію на одвічну тему так, що вона не викликає відчуття вторинності. На екрані все максимально просто і навіть передбачувано, але завдяки фантастичному саундтреку та майстерності знімальної групи та акторів, цю історію проживаєш як свою. 16 хвилин естетичної насолоди та подальші роздуми про прості та важкі речі водночас — любов, життя та гроші.
MamaRika — ХХДД
Катерина Ятель
Сингл ХХДД — один з тих, що найбільше запам’ятовуються з дебютника MamaRika, тому презентація кліпу на нього було питанням часу. З візуальної точки зору у мене немає претензій. Очевидно, що джерелом натхнення для команди слугували західні рнб-співачки від Ріанни до Жанель Моне, що видно і по колористиці, і по вбранням, і по хореографії.
Сумніви викликає змістове наповнення. Сама співачка говорила про те, що він про сильних, талановитих і незалежних українок, проте цього не видно. Якщо взяти тих самих закордонних співачок, про яких я писала вище, то при повторному перегляду можна помітити сотні деталей та символів, у них немає випадкової прикраси, елементу одягу чи інтер’єру. У MamaRika цього поки що немає. Зате є титри на півтори хвилини.
Nights Out — Fossil
Артем Рісухін
Одним з найвиразніших елементів музики українського гурту Machu Picchu, окрім скла гітарних рифів, був автотюн на вокалі Іллі Вовка. Саме тому не до кінця зрозуміло, навіщо нова інкарнація Machu Picchu — Nights Out — для свого дебютного кліпу: 1) обирає пісню Fossils з минулого проекту (навіть з новим продакшном від Лесика Омодади), 2) зберігає автотюн, який звучить зайвим елементом цього прекрасного треку.
Кліп на Fossil — візуально приємна робота, але все гроблять попсові, дещо безтолкові перехресні сюжетні лінії гурту та танцюючої героїні. Не зважаючи на відмінний продакшн від KANTORA, цей кліп занадто типовий, і тягне за собою трек.
Love’n’Joy — Come About
Артем Рісухін
Сумно, коли погані ідеї приходять одразу декільком творчим людям. Новий кліп інді-рокерів Love’n’Joy на сингл Come About викликає занадто стійку асоціацію з Fossil Nights Out. Дівчина і гурт, гурт і дівчина, автотюн. Втім, Love’n’Joy, як найталановитіші українські косплеєри психоделік-року 60-х, за допомогою Микити Кваснікова, зробили атмосферне, харизматичне відео. Банально за сетапом, вторинне музично. Але безапеляційно — один з найкращих кліпів цього місяця.
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: