Нещодавно ми випустили черговий «Зорепад релізів», в якому, серед інших, рецензували і новий кліп гурту Love’n’Joy. У його основі класичні картини, які немов «оживають» на екрані. Подібні рішення – хоча й не мейнстрімні, але далеко не новаторські. За роздумами я прийшла до висновку, що бачу лише один варіант, як можна було б оживити цю ідею – ввести у неї український контекст. А якщо точніше, використати наші художні надбання у своїх відеороботах. І ось вісім варіантів, кого можна для цього обрати.
Марія Башкірцева
Хто це? Башкірцева – одна з тих художниць, яких зараз преса охрестила б вундеркіндом. Хоча вона померла від туберкульозу у віці 25 років, Марія встигла вивчитися у паризькій Академії Жуліана, випускником якої був, наприклад, Альфонс Муха, здобути прихильність письменників Еміля Золя і Гі де Мопассана та стати першою художницею зі Східної Європи, чию картину придбав Лувр та чиє ім’я занесене до списку «Безсмертя» Люксембурзької галереї Парижа. Цікаво, що не меншу популярність за її мистецькі роботи, отримав і «Щоденник», опублікований більшістю європейських мов.
Попри те, що серед нечисленних робіт Башкірцевої, є і сюжетні роботи, я б звернула увагу на її автопортрети. Це ідеальний візуальний образ жінки, яка, попри зовнішні обставини, залишається сильною. У своєму щоденнику художниця писала, що понад усе хоче славу та визнання, а у своїх картинах доводила, що заслуговує цього. Із першим, де вона читає книгу, узагалі все не так просто – вона малювала його із фотографії, а не, традиційно, дзеркала.
Кому підійде подібна естетика? Насправді кому завгодно. Подібні портретні роботи епохи реалізму можуть бути референсом для постановки світла чи підбору кольорів. Але мені здається, що якби якась українська співачка-феміністка (привіт Катерині Офліян!) взялася за їхнє переосмислення та нашарувала власний досвід до цієї історії – ефект був би потужний.
Автопортрет над книжкою 
Автопортрет
Давид Бурлюк
Хто це? Один із ідеологів футуризму входить до когорти художників, яких привласнила російська культура. Навіть попри те, що у своїх спогадах Бурлюк пригадував козацький родовід, а сам був із Харкова. Разом із Велимиром Хлєбніковим він не лише сформував основи течії, а й був співавтором декларації «Заклику Голів Земної кулі». А ще – саме він забезпечував Маяковського, коли той розпочинав кар’єру поета.
Кому підійде подібна естетика? Його роботи – це суміш насичених кольорів, геометричних ліній та візуальних образів. Цей набір ніби проситься у кліпи психоделік-рок гуртів чи інших експериментаторів. Прочитавши більше про його ідеї – від глобального космополітизму до космічної долю людства – музиканти зможуть надихнутися та зробити потужне висловлювання на цю тему. При чому, не обов’язково на підтримку концепції.
Сюрреалістична композиція 
Маруся
Олександр Довгаль
Хто це? Художник із Дебальцеве народився на самому початку XX століття. Був одним із учасників Асоціації революційного мистецтва України, в якому основну роль відігравали художники-бойчукісти. Найбільше відомий за своїми ілюстраціями до книг Павла Тичини, Марко Вовчок, Івана Котляревського, Юрія Янковського та інших.
Кому підійде ця естетика? Мені здається, що тема графіків не розкрита у відеороботах. Вона може підійти будь-кому, хто взагалі розглядає ілюстровані кліпи як такі, що можуть спрацювати з музикою. Було б цікаво дізнатися як гурти на кшталт Zwyntar обіграли б це.
Цирк 
Стайня
Олександра Екстер
Хто це? Одна із найяскравіших представниць українського кубізму та авангарду, найголовнішою рисою творчості якої було використання дуже яскравих фарб. Вважається, що саме під її впливом футуристи почали більше досліджувати використання кольору у своїх роботах. Олександра Екстер – одна із тих художниць, якій вдалося б непогано понеймдропити у розмові. Серед її товаришів та колег – Пабло Пікасо, Микола Пимоненко, поет Гійом Аполінер тощо. Окрім картин, Естер також працювала із театральним мистецтвом – створювала декорації та допомагала у розробці костюмів.
Кому підійде ця естетика? Мені легко вдається уявити кліп в естетиці кубізму в індігуртів, що і так сміливо поводяться із кольором – від [O] до Our Atlantic. Головне, не перестаратися і не зробити із цього ляльковий театр.
Іспанський танок 
Постать із кинджалом
Іван Марчук
Хто це? Іван Марчук – один із найвідоміших українських художників-сучасників. Попри різноманіття робіт (від графіки до пізніх нічних пейзажів) найвідоміші роботи Марчука виконані у стилі, який він сам називає «пльонталізм». Через поєднання прямих тонких ліній художник добивається ефекту, ніби його роботи на намальовані, а сплетені з лози.
Кому підійде ця естетика? Не хочу використовувати асоціації першого рівня, але просто уявіть як неофолк та фолктроніка будуть виглядати у цьому лозово-природньому образі. Як круто YUKO або ДахаБраха виглядатимуть із елементами лози на обличчі та монохромному зображенні.
Олександр Мурашко
Хто це? Один із головних українських художників-реалістів початку XX століття, співзасновник першого художнього ВНЗ в Україні та ще одна жертва більшовицького режиму. А ще один із моїх найулюбленіших українських художників. Портрети Мурашка – це психологічні портрети тих, кого він зображує. Його стиль, який першопочатково базувався на спадку Рєпіна, увібрав у себе й новітніші течії, зокрема імпресіонізм. Це видно по м’яким лініям, що превалюють в його роботах.
Кому підійде ця естетика? Відтворення образів із його портретів задача нетривіальна, адже потрібно зберегти і їхню кольорову насиченість, і символізм робіт, і підтексти, почасти релігійні. Мені було б цікаво побачити ці образи у лаконічно-ліричних виконавиць як U:Lav чи Zetetics.
Благовіщення 
Дівчина в червоному капелюсі
Галина Неледва
Хто це? Якщо пропустити повз картини, які дніпровська художниця малювала на замовлення та потреби партії, Галина Неледва – одна із найцікавіших спостерігачок побутового життя українців у минулому сторіччі. Її картини – той випадок, коли соцреалізм здригається під тиском експресіонізму.
Кому підійде ця естетика? Уявіть, ностальгічний фанк умовних Komissiya в антуражі сірості буття. У цьому образі життя помітне лише через динаміку героїв. Мені здається, що взявши за основу картину «Мої Друзі», гурт зміг би вийти на інших рівень загравання із минулим.
Марія Примаченко
Хто це? Примаченко, напевно, одна із найвідоміших українських художниць. Вона є представницею стилю «наївного мистецтва». Її роботи важко з кимось сплутати – це яскраві фарби, містичні тварини, сміливе використання патернів, глибокий зв’язок із язичництвом і, головне, глибокий символізм. Дуже рідко фантастичні звірі Марії Примаченко – це просто звірі. Як і будь-який митець, художниця не була відірвана від життя і через свої роботи закликала до справедливості та миру.
Кому підходить ця естетика? Сміливцям зі смаком. Якщо не підходити до її творчості буквально (тобто не намагатися із костюмів, взятих напрокат із сусіднього театру, зробити не-Чеширського кота), то її образи можуть створити кліп, який неможливо буде забути. Головне, не дійти у цьому всьому постмодерні до масок в інстаграмі.
Ушатка вхопила рака 
Лежень ліг під яблунею, щоб яблуко само упало в рот, а воно його – у лоб
Підписуйтеся на нас в Інстаграмі, Телеграмі та YouTube. Підтримати проєкт можна тут!
Розповiсти друзям
Допитливим
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: