Вісті з острова Галіндез. Рецензія на фільм «Антарктида: Щоденники війни»

У 1996 році британський уряд передав Україні свою антарктичну станцію «Фарадей» за символічний один фунт. Так в України з’явилася власне антарктична станція «Академік Вернадський», яка виконує низку різних наукових досліджень світового рівня. 

Фільм Володимира Хомка «Антарктида: Щоденники війни», який презентували на кінофестивалі «Молодість», розповідає про будні та життя українських полярників. 

Стрічка розповідає про 27-му, одну з найважчих експедицій українських полярників, що відбулася у 2022 році. Українські полярники мали відправитися на «Академік Вернадський» у лютому, однак через початок повномасштабного вторгнення експедицію відклали на невизначений час. Врешті-решт зусиллями українського уряду, науковці змогли вирушити у квітні до Антарктиди, зокрема й щоб змінити полярників, які прибули на станцію рік тому. 

Серед членів експедиції був 21-річний Володимир Хомко. Відчайдушний альпініст, він подався в експедицію, як системний адміністратор, однак виконував й інші функції. Зокрема допомагав науковцям під час польових робіт. Свої пригоди Хомко фільмував на стареньку камеру та викладав на власному ютуб-каналі Burlaka Nowhere. Саме з цих влогів виросла ідея створити документальний фільм.

Хомко створює дві великі сюжетні лінії у своїй роботі. Перша — це відчуття ізольованості. Полярники їдуть на станцію на рік. У них є доступ до інтернету та супутникового зв’язку, однак він досить обмежений (це недешеве задоволення на краю світу). І, звісно, це не слугує повноцінним замінником близькості з рідними, яких полярники залишили у війні. 

Хомко розкриває тему переживань та нагнітань на відстані, нескінченних роздумів про майбутнє. Адже, наприклад, дослідники з Харкова та Чорнобиля втратили роботу через повномасштабне вторгнення і де шукати нові можливості для досліджень після війни ніхто не знає. В якийсь момент приходить відчуття чорної іронії, коли полярники між собою жартують, що лише вони виживуть у випадку глобальної ядерної війни. 

Цю сюжетну лінію Хомко майстерно будує на основі власних влогів, де він описує відчуття від мандрів та новин з дому. А також записаних інтерв’ю учасниками експедиції, які діляться своїми страхами, переживаннями та відчуттям війни. Деякі з героїв розуміють, що по поверненню в Україну — підуть на фронт. Хомко вдало передає важливий момент — війна всюдисуща. Українцям не втекти від неї навіть на кінець світу, бо там вона так само наздожене своїм трагічними та жахними вістками. 

Друга сюжетна лінія — це історія про наукову роботу на Вернадському. У фільмі майже немає нічого про побут полярників, окрім згадування про традицію святкового торта на день народження кожного полярника. Історії про святкування Мідвінтера чи бар «Фарадей» у фільмі немає. Зате є розкішні панорамні знімання сніжних просторів острова Галіндез та похмура мариністика навколишніх вод. Окрім своєї камери, Хомко використовує знімання дроном. Вся ця сюжетна лінія пронизана пейзажною монументальністю та суворістю полярної природи. 

Хомко не ставить собі завдання зняти документалку про життя на станції. Його проєкт має більш амбіційне — він хоче зафільмувати фундаментальність української науки в Антарктиді, що рухає усю світову науку. 

Дослідники вимірюють показники озонової діри (яка майже над станцією), збирають зразки антарктичного моху (за якими треба підійматися по крижаній скелі), беруть зразки китових кісток (які необхідні колегам з Європи). «Антарктида: Щоденники війни» — це документальна історія про людей, які в умовах ізоляції та психологічного тиску через невідомість війни, продовжують робити наукові відкриття та тягнути Україну у перший світ високих наукових досягнень та відкриттів. 

«Антарктида: Щоденники війни» стала хорошим нагадуванням того за що ми воюємо з Росією. Зокрема за те, що ми хочемо бути країною першого світу, де проводяться фундаментальні наукові дослідження та відкриття, що впливають на світову науку в цілому. Однак режисер не забуває нагадувати й про те, що українські дослідники це роблять в умовах війни та завдяки Силам оборони. 

Стрічку незабаром очікує прокат, тому за нагоди, сходіть подивитися на те, як кується українська наука на острові Галіндез. 

Оцінка критика: 8/10

---

Також спеціально для Лірум полярники 27-ї Української антарктичної експедиції розповіли, які книги вони отримали в межах акції «Книги в Антарктиду». Серед них українські та міжнародні автори: ветеранські книжки про війну, художні та документальні історії. Читайте за посиланням.

---

Читайте також: «Донька». Експлуатаційний горор про геноцид у Бучі, який викликає більше питань, ніж відповідей