«Імпровізація починається з підготовки»: розмова з режисером Олексієм Комаровським

Олексій Комаровський — український кінопродюсер, режисер, актор, сценарист, а також засновник української кінокомпанії Idea Films. Серед його робіт — «Область Героїв», «Сусіди назавжди», «Небезпечна гра», а також новий фільм «Коли ти вийдеш заміж?», який уже вийшов у прокат.

У цьому інтерв’ю для Лірум Олексій розповідає про свої улюблені романтичні комедії, особливості роботи з акторами, використання штучного інтелекту у своїх проєктах та те, як він бачить розвиток жанру романтичної комедії в Україні.

Чи були моменти у вашій кар’єрі, коли ви сумнівалися у своєму виборі професії? Як ви їх долали?

Так, сумніви траплялися. Зазвичай вони виникають після серії невдач, коли все ніби валиться одне за одним, або через втому й знесилення. Але, знаєте, ці сумніви настільки різкі, наскільки й короткочасні.

Коли я прийшов у кіноіндустрію, мені вже було 30 років. Це був усвідомлений, раціональний крок, але найголовніше — рішення серцем і душею. До цього я прожив дуже насичене, різнобарвне життя: мав досвід у різних професіях, працював у владі й бізнесі, жив у трьох країнах.

І навіть коли були складні часи, я все одно залишався вірним своєму вибору. Зараз я абсолютно впевнений, що ця професія — моя. Це не просто рішення розуму, це внутрішнє переконання. Душа, серце і розум у гармонії, і це відчуття вже не зламати.

Ви виступаєте не лише як режисер, але і як актор у цьому фільмі. Як вам вдалося поєднати ці дві ролі на знімальному майданчику?

Це не перший мій досвід і, зізнаюся, доволі природний для мене. У мене великий акторський бекграунд: я навчався акторської майстерності, а ще з дитинства виступав у театрі, зіграв понад 30 ролей. Цей досвід допомагає мені в роботі з акторами — ми швидко знаходимо спільну мову. Наприклад, Наталка Денисенко й Антоніна Хижняк не раз говорили, що я завжди точно знаю, які слова підібрати, щоб донести свою думку. Це створює атмосферу, в якій акторам комфортно працювати.

Для мене поєднувати режисера та актора абсолютно логічно й природно. Це вже третій проєкт, в якому я одночасно виступаю в обох ролях. Коли я перебуваю в кадрі, то повністю проживаю свого персонажа, а коли працюю за камерою — розумію, як допомогти акторам зробити сцену максимально переконливою.

Чи є у вас особистий творчий ритуал? Як виглядає ваш день, коли ви працюєте над створенням фільму чи готуєтеся до ролі?

Знаєте, я б не сказав, що в мене є якийсь особливий творчий ритуал. Але є одна річ, без якої я не можу працювати спокійно. Незалежно від того, чи я на майданчику як актор, чи як режисер, мені обов’язково потрібен текст — видрукована сцена, так звані «букви». Навіть якщо я знаю всі слова напам’ять або якщо сцена зовсім без слів, я все одно маю тримати цей папірець у руках. Це для мене щось на кшталт символу спокою й упевненості.

Якщо тексту немає поруч — я почуваюся неспокійно. Тому він завжди має бути біля мене: чи то на плейбеці, чи просто десь поруч. Можливо, це схоже на якусь внутрішню традицію, що допомагає мені зосередитися.

І, звісно, як режисер я не уявляю свого робочого дня без свого стільця. У мене їх навіть два — один як режисера, інший як продюсера. Це такі маленькі деталі, які створюють комфорт і настрій для роботи.

Розкажіть про свої улюблені жанри кіно. Чи є якийсь жанр, в якому ви мрієте спробувати себе як режисер або актор?

Так, у мене є два головні улюблені жанри. Перший жанр — це комедія. Вона може бути різною: романтичною, пригодницько-авантюрною, чорною, молодіжною або драмедією, тобто поєднанням комедії й драми. Але основа — саме комедійність.

Другий жанр — детектив. Я просто обожнюю цей напрямок. Це може бути шпигунський детектив, історичний, іронічний чи навіть саркастичний. А ще мені дуже подобаються комедійно-пригодницькі детективи. Але що б це не було, ключова частина — детективна інтрига.

Ці два жанри для мене — абсолютний топ. І цікаво, що у своєму фільмі «Коли ти вийдеш заміж?» я спробував їх об’єднати. Основою, звісно, є комедія — авантюрно-романтична, пригодницька. Але в ній також присутні елементи заплутаної історії, що додають інтриги й динаміки. Це для мене ідеальне поєднання жанрів.

Фільм створено у копродукції України, Словаччини, Хорватії та Латвії. Як проходила співпраця з міжнародними партнерами? Де виникали труднощі, а де навпаки — сприяло творчому процесу?

Так, це була копродукція чотирьох країн, але головним виробником і, скажімо так, лідером у всіх процесах була саме Україна. Можу сказати, що саме Україна стала тим локомотивом, що рушив усе вперед. Співпраця була дуже продуктивною і чудовою. І що для мене особливо важливо, Україна продемонструвала високий рівень професіоналізму, який справив враження на наших іноземних партнерів. Ми показали клас, і це справді здивувало іноземців, адже рівень нашої кіноіндустрії виявився значно вищим, ніж вони очікували.

Звісно, труднощі були. Основна складність полягала в темпоритмі роботи. Ми, українці та наші колеги з Латвії, особливо операторська група, працюємо дуже швидко та багато. У нас немає чітко визначених часових нормативів: ми входимо у проєкт на місяць-півтора-два, і за цей час виникають різні нюанси, які ми можемо вирішувати навіть вночі. Ми повністю занурені в роботу, і для нас це надзвичайно важливо.

Чим, на вашу думку, міжнародна співпраця відрізняється від роботи виключно у національних межах?

Міжнародна співпраця, копродукція та робота за кордоном, безумовно, відрізняються від національного виробництва в усіх аспектах — творчих, організаційних, виробничих і навіть візуальних. Якщо це міжнародна копродукція, то вже на етапі створення закладається широка аудиторія, здатна зрозуміти історію в різних країнах. Тому, створюючи міжнародний проєкт, ми повинні враховувати, що наші теми мають бути універсальними, зрозумілими та близькими для людей з різних культур і країн.

Які очікування від прокату за кордоном і як плануєте залучити іноземного глядача?

Так, наш фільм буде демонструватися за кордоном у багатьох країнах. Список ми поступово оголосимо навесні, і з часом він розширюватиметься. 21 січня відбулася одночасна прем’єра в чотирьох країнах: Україна, Туреччина, Хорватія та Латвія.

Міжнародна орієнтація проєкту була передбачена ще на етапі його розробки. Наприклад, у фільмі беруть участь іноземні актори, а сама стрічка є тримовною: українською, хорватською та англійською. Локації також були обрані з акцентом на впізнаваність для європейської аудиторії — це середземноморські краєвиди, які створюють атмосферу подорожей та пригод. Крім того, участь у зйомках взяла одна з топових хорватських співачок, що додає проєкту міжнародного масштабу.

На вашу думку, чим українське кіно може конкурувати із західним?

На мою думку, в деяких епічних жанрах українському кіно не варто намагатися конкурувати із західним. Наприклад, фантастика, масштабні екшн-фільми на кшталт «Міцний горішок», «Топ Ган», «Місія нездійснена» чи супергеройські картини всесвіту Marvel — це жанри, які вимагають величезних бюджетів. Це не наша спеціалізація, і тут конкурувати складно. Можливо, винятком міг би стати фільм, створений повністю за допомогою штучного інтелекту, якщо якийсь талановитий українець реалізує такий проєкт. Але й тоді, найімовірніше, його швидко заберуть до Голлівуду чи іншого центру світової кіноіндустрії.

Проте українське кіно має свої сильні сторони. Це жанри, які не потребують колосальних фінансових вкладень, але потребують талановитої розповіді та глибокої історії. Наприклад, комедії, заплутані детективи, драми, мелодрами, а також байопіки — тут ми можемо створювати якісний контент, який привертає увагу.

Наші переваги добре проявляються на міжнародних кінофестивалях. Коли ми презентували наш фільм на кіноринках Каннського та Венеційського кінофестивалів, до нас підходили іноземні кінематографісти і дивувалися: «Це Україна зняла? Серйозно?». Рівень картинки, якість роботи команди — усе це викликало захоплення.

Я впевнений, що українське кіно здатне завойовувати аудиторію, особливо в країнах, які культурно близькі до нас, наприклад у Центральній Європі чи в Середземноморських регіонах. У США чи Канаді, звісно, це складніше, оскільки їхнє сприйняття кінематографа дещо інше.

Як ви бачите розвиток жанру романтичної комедії в Україні? 

Я бачу великий потенціал для розвитку цього жанру. Романтичні комедії — це справді наш жанр, і він чудово пасує українській аудиторії. Звісно, локальні теми теж важливі й можуть бути неймовірно цікавими, але моє завдання — надати романтичним комедіям міжнародного звучання. Саме це я спробував зробити у комедії «Коли ти вийдеш заміж?».

Що для вас найважливіше в роботі з акторами? Ви більше схиляєтеся до свободи їхньої імпровізації чи суворого дотримання сценарію?

Хороша імпровізація можлива лише за умови якісної підготовки. Коли і режисер, і актори досконало володіють матеріалом, коли кожна деталь опрацьована, тоді з’являється простір для справжньої творчості. Саме у цей момент імпровізація стає не хаотичною, а органічною і неймовірно цікавою.

Я ніколи не наполягаю на жорсткому дотриманні сценарію. Звісно, є речі, які мають бути чіткими, наприклад, певні сюжетні стикування чи логічні зв’язки між сценами. Але я не раз переписував сценарій прямо на майданчику, коли під час роботи виникали ідеї, які збагачували матеріал. Ми часто імпровізуємо разом з акторами, і саме цей процес — створення персонажів, пошук нових нюансів у сценах, народження нових рішень — є для мене головною магією кіно.

Ви вперше використовуєте штучний інтелект у стрічці. Як це вплинуло на сюжет?

Це мій перший досвід використання штучного інтелекту у фільмі. Наскільки мені відомо, це також вперше в Україні, коли штучний інтелект інтегрується у відеокадри художньої стрічки. Ідея застосувати цю технологію прийшла абсолютно несподівано — у фінальний день зйомок.

Цікаво, що саме в цей день ми знімали першу сцену фільму. Спочатку я планував зовсім інший задум, але, побачивши локацію, я подумав: «А як додати сюди кадри старовинної Франції?». Знімати такі сцени самостійно було практично неможливо — це потребує колосальних ресурсів, доступних переважно лише в Голлівуді.

Тож я вирішив спробувати знайти інший вихід. Вийшов на зв’язок з невеликою, але дуже професійною компанією зі Швейцарії, яка займається подібними проєктами. Протягом двох місяців ми працювали над створенням дивовижних кадрів, і хоча спочатку ми зробили багато матеріалу, у фінальний монтаж увійшло лише чотири ключові кадри.

Зізнаюся, на певному етапі я хотів навіть відмовитися від цієї ідеї — це був складний і виснажливий процес, який вимагав багато зусиль. Але ми не здалися і довели справу до кінця. Для мене це не лише новий досвід, але й підтвердження того, що навіть складні ідеї можна реалізувати, якщо вірити в них і наполегливо працювати.

Назвіть свої топ-3 улюблені романтичні комедії.

Почну з класики — «Відпустка за обміном». Це справжній святковий настрій, легкість і магія, які завжди дарують гарний настрій. 

Одна з останніх стрічок, яку я переглянув цього року, — «Fly Me to the Moon» з Ченнінгом Татумом і чудовою Скарлетт Йоханссон. Її харизма просто незрівнянна, вона справжня муза сучасного кіно.

І нарешті, третя — «Як позбутися хлопця за 10 днів» з Меттью МакКонахі. Він неймовірний актор, особливо в романтичних комедіях, які чудово поєднують гумор і легкий пригодницький дух. 

---

Читайте також: У Києві вдруге пройде Підсумковий Зорепад Релізів та музична премія «Золота Зоря Лірум»