Kler, Volodymyr Dantes, The Hardkiss: 13 нових релізів останнього тижня лютого

Останній тиждень лютого вразив своєю щедрою множиною релізів. Складається таке відчуття, що з приходом весни пробуджується не лише природа, а й українська музика. У цій підбірці — денс-рок від Kler, душевний сингл про кохання від Volodymyr Dantes та щемкий альтернативний рок від The Hardkiss.

kuaskio — вперед в минуле (EP)

Жанр: треп, клауд-реп, хіп-хоп.

kuaskio, можливо, відома слухачу за спільними треками із SadSvit (Прощавай), typeled (Зимні казки), примара (Палають мости). Але цього тижня в артистки відбувся реліз дебютного мініальбому — вперед в минуле. І серед цих треків, окрім кооперації з бітмейкером Lieasad, є фіт з Echteliebe (сонячний зайчик).

Жанрово реліз є сумішшю клауд-репу та трепу. Поєднуючи у контрасті ніжність та агресію, kuaskio досліджує себе та свою сутність з різних сторін. І це звучить переконливо та щиро.

kuaskio: «Ця робота про процес відпускання людини, про процес прийняття ситуації, саме закінчення стосунків, того, що вже пройшло — від суму і кризи ідентичності до своєї цінності. Про те, що треба пережити часом і змиритися з тим, що сталося, бути вдячним моментам, які ти прожила, але відпускати їх. Треба змиритися з тим, що було, і дати місце новому. Крім того, 27 лютого — це мій день народження, нехай це буде такий подарунок слухачам від мене».

Ustym — Полонила мене (EP)

Жанр: R&B, соул, поп.

Концептуальна історія на 4 акти про кохання: від перших проявів до складного розриву. Очікуване, проте не менш якісне доповнення до творчого доробку представника аренбі- та соул-сцени.

Ustym: «Цей мініальбом — про момент, коли перестаєш тікати від правди й визнаєш, що деякі почуття тримають тебе не через любов, а через звичку. Для мене це історія про вихід із внутрішньої залежності й повернення до себе».

Kler — Моє серце

Жанр: денс-рок, альтернативний денс, поп.

Співачка Kler, уже впізнавана своїм самобутнім звучанням, розкриває свій внутрішній світ в історії про стосунки. Інколи так складається, що через дистанцію, через втрату внутрішнього контакту люди втрачають здатність чути та розуміти одне одного.

Пісня отримала більш поп-рокове звучання і драйв, але танцювальний ритм пісні лишився присутнім. Моє серце влучно продовжує творчий доробок Kler та пропонує дещо нове.

Kler: «Для мене це дійсно особливий реліз. Саме з цією піснею я нарешті наважилася змінити зачіску, про яку мріяла досить давно. У кліпі я впускаю глядачів у свій внутрішній світ, літаю і танцюю на прозорому склі, яке на рівні декількох метрів від землі… Якщо чесно, іноді було трохи страшнувато і досить боляче, але я старалася зберігати стан “рок-н-ролу”, хоч і після зйомок отримала міжреберну невропатію».

The Hardkiss — Ursula

Жанр: альтернативний рок, поп-рок.

The Hardkiss цього тижня випустили щемкий сингл про антагоністку відомої казки. Це 4-й сингл з майбутньої платівки Grey Hound, який уже вийде 11 червня.

У порівнянні з попередніми синглами, Ursula найбільше відрізняється своїм менш важким інструменталом, на противагу більш метальним Crush, AiAiAi та Tenderness. А духовне соло в кінці довершує зворушливість до повного розпачу.

The Hardkiss: «“Ursula” — це емоційна історія любовного трикутника, натхненна казкою “Русалонька”. У пісні образ морської відьми Урсули постає як символ антагоністки — тієї, хто забирає голос, долю й право на щасливе кохання. Героїня композиції проживає стан, у якому здається, що її реальність уже належить іншій жінці, ніби її місце та майбутнє були привласнені».

Mulenko, Licht — Дев’ятикласник

Жанр: софт-рок, альтернативний рок.

Ностальгійний софт-рок про перші справжні випробування, які припадають на юний вік.

Mulenko, Licht: «Це погляд зі сторони на себе вчорашнього — на того самого дев’ятикласника, який тільки вчиться проживати перші втрати, перші розчарування, перші синці — і зовнішні, і внутрішні. Про рани, що боліли тоді, але з часом стали частиною характеру. Про моменти, які здавалися кінцем світу, а виявилися початком формування тебе справжнього».

Volodymyr Dantes — просто кохаю

Жанр: поп-рок, поп.

Цього тижня Володимир Дантес видає пісню просто про кохання. Інколи простоти вдосталь для опису своїх почуттів, як і для синглу «просто кохаю».

Volodymyr Dantes: «Іноді не потрібно нічого доводити. Можна просто бути поруч, писати вірші, співати, цілувати без причини. Бо любиш — і цього достатньо».

левко, sucilna_nevdacha.exe — я відчуваю все?

Жанр: бедрум-поп, слекер-рок, інді-рок.

Неочікуваний кросовер двох різних за стилем виконавців, які протягом двох треків показують свою синергію. Спочатку це мав бути один трек, але процес пішов настільки вдало, що вийшли дві демоверсії різних пісень. У фіналі артисти вирішили доробити обидві, а назву релізу розділити.

Композиція я відчуваю нагадує бедрум-поп, на який гостьовим куплетом залітає левко, а все? — лоуфайний рок, який завершує суцільна невдача. Подвійний сингл у прямому сенсі передає дуальність різних станів. Про що тут говорити, коли на обкладинці — інтерпретація інтернет-мему «Двоє хлопців у автобусі» авторства Genildo Ronchi (Дженільдо Рончі).

левко: «Цей реліз про два відтінки смутку: меланхолійно-світанково-кремовий, який ніжно обгортає тебе теплою ковдрою і каже, що все буде добре, і другий — той, що паралізує, затягує з собою в глибини твого дивану, давить на голову, на груди, перехоплює подих і т.д. Ми дослідили обидва і принесли вам концентрат обох».

Popil — Чайка на крижині

Жанр: чеймбер-поп.

У новому синглі останнього тижня зими Popil пропонує уявити себе чайкою, що опинилася подалі від міського шуму. Сюжет нагадує ту саму новелу Коцюбинського, але з автентичним аудіосупроводом та сучасною інтерпретацією.

Чайка на крижині записана лише струнними: акустичною гітарою, укулеле та контрабасом. Це творить композицію теплого затишку, як у дусі чеймбер-попу. Через це складається враження, що цю пісню автор грає біля слухача, поруч із багаттям у зоряну ніч.

Popil: «Пісня працює з контрастом: тиша проти бурі, самотність проти внутрішньої цілісності. Це історія не про втечу, а про прийняття тимчасовості моменту. Атмосфера камерна, тепла й трохи меланхолійна, з акцентом на інтимне відчуття простору».

Анютині очі — Шукаю тебе

Жанр: інді-поп.

Дебютний реліз інді-поп-проєкту, який має шанси знайти себе у вашому плейлисті. Шукаю тебе — про пошуки чогось настільки важливого, що стає ціллю усього життя.

Анютині очі: «Це пісня про щасливі тендітні моменти, які тривають рівно стільки, скільки можуть.
Про дотики, тишу, погляд, який не хочеться відводити. Тут немає кульмінації. Немає пояснень. Немає відповіді на питання “де ж ти є”. Бо пошук — це і є стан».

Bonus

ZzuppamanN — In Memory (LP)

Жанр: експериментальний метал.

Пост-метал-регі-джаз-панк-альбом, присвячений військовим, друзям та сумському андерґраунду. Вражає міріада залучених жанрів, які використані в одному з найбільш експериментальних релізів цього року.

Скажи щось погане — Панельна драма (LP)

Жанр: гаражний рок, рок.

Альбом від проєкту Скажи щось погане, який презентує тему драми в панельках не лише постпанком, а й гаражним роком. Епізодично-трекові ролі зіграли представники інді-сцени пропаща сила та виконавець mercurikill.

Acid Mamba — колами

Жанр: електроніка, трип-хоп.

Зациклюючи пісню в напруженому звучанні, Acid Mamba анонсують новий альбом, який уже почуємо цього року.

У циклічному саспенсі гурт акуратно підшив трип-хоп, який надає відчуття тривожності від недоспаних ночей та боязні стати в’язнем без виходу. Але навіть у найбільшій ходьбі по колу знайдеться порятунок, який потрібно безупинно шукати.

Acid Mamba: «Те, що творчість перестає бути боротьбою і пісню не потрібно виношувати роками, а достатньо дозволити їй статися, — стало приємним відкриттям. Робота над композицією обернулася своєрідним звільненням — коротким і чесним жестом, без звичного довгого шляху сумнівів і нескінченних правок».

Dorofeeva — Повільно (Cover)

Завершуємо підбірку 1-ю частиною другого сезону проєкту Тіни Кароль «Дім звукозапису». У новому випуску Dorofeeva — із кавером на пісню Adam Повільно.

Dorofeeva: «Переді мною стояло відповідальне завдання: виконати “Повільно” по-жіночому, але так само щиро, як Міша виконував усі свої пісні. Про Мішу завжди всі говорили з посмішкою та теплом, бо такі щирі й світлі люди, як він, — справжня рідкість. Я назавжди запамʼятаю його саме таким.

До роботи над аранжуванням я залучила своїх музикантів — Мишка Бірченка (ударні) та Євгена Пугачова (гітара). Для мене це одні з найсильніших музикантів України, учасники гурту Hyphen Dash та ідеологи авангардного джазового комʼюніті Fusion Jams. Коли ми “нащупували” аранжування, вирішили відмовитися від клавіш як основного інструмента треку й зробити інше звучання — підсиливши його оркестром та хором».

---

Читайте також: Лютий в 10 піснях: Nazva, Figurat, Sudno та інші