Сьогодні, 21 червня, у Львові відбувається щорічний захід «Свято музики». Протягом дня десятки українських та іноземних артистів у різних локаціях міста музику різних напрямків: електро, техно, рок, джаз, фольк і поп.
Розповідаємо про історію свята, відбір учасників та проведення заходу в умовах повномасштабної війни й ковіду разом із організаторкою Марічкою Чічковою.
Історія
Свято музики (Fete de la Musique) започаткували ще у 1982 році у Франції. Його мета — залучити виконавців незалежно від стилю і напрямку, досвіду та віку задля популяризації музики. Взяти участь можуть професіонали та аматори, відомі колективи та вуличні гурти, оркестри й поодинокі музиканти.
Щорічно Свято відбувається 21 червня водночас у 120 країнах та 800 містах, серед яких і Львів, Україна.
Львів залишається єдиним українським містом, офіційно затвердженим «Fete de la Musique», як учасник Свята. Тут фестиваль проводять уже вдесяте. Марічка Чічкова, його засновниця, пригадує, як виникла ідея провести захід у Львові:
«Мій чоловік давно розповідав мені про свято. Одного разу, замість випускного в університеті, ми поїхали в Париж і побачили його на власні очі. Цей фестиваль дуже захопив і затягнув мене. Згодом, у лютому 2013 року, ми згадали свої враження і зрозуміли, що треба робити його в Україні. Взагалі Свято музики не так свято, як день, коли люди можуть обмінятись енергією між собою за допомогою музики».
Марічка каже, що перше Свято було скромне, але й захопливе водночас. Труднощів із долученням музикантів не було, адже, за її словами, їх завжди вдосталь. Хіба потрібно було пояснювати і учасникам, і відвідувачам, чому у фестивалю немає головної сцени та хедлайнерів. Зараз ця потреба зникла — про фестиваль знає значно більше людей. На нього приїздять з інших міст і навіть країн.
Ідею організаторів підтримує Львівська міська рада, місцева влада Львова: Управління департаменту культури і розвитку та Львівська міська рада.
«Це завжди наші партнери й мені здається, що без їх підтримки було б набагато складніше. ЛМР — це наразі найбільший спонсор, бо серйозних партнерів, які б не вимагали повного брендування Свята я поки не зустрічала. Але ми відкриті до пропозицій», — розповідає Марічка Чічкова.
Родзинка фестивалю у тому, що грати може будь-хто. Організатори не проводять відбір і не контролюють якість виконання музики. Усі учасники — абсолютно вільні в тому, що роблять.
«У цьому вся краса Свята. У нас немає ані відбору, ані упереджень до інших музикантів. Ми всіх приймаємо. А якість виконання — це питання довіри й демократії. Бо саме поняття якості дуже суб’єктивне — кожен обирає музику, яка йому до душі. Якщо раз у рік прозвучить невідповідна чиїмось очікуванням музика, то я не вважаю це чимось поганим. Ми координуємо Свято: є лайнап, є програма, але я не можу сказати, що це якось регулює самих виконавців — всі вільні й згрубша кожен робить все, що хоче», — пояснює організаторка.
Ковід, війна, музика
Ані ковід, ані повномасштабна війна не змусили організаторів скасувати свято. Навіть формат події та процеси не змінилися, зріс лише рівень відповідальності.
«У мене завжди є моральне відчуття відповідальності. У часи карантину я розуміла, що несу відповідальність за здоров’я людей; розуміла, що мої знайомі, друзі та відвідувачі можуть захворіти. Цьогоріч відчуваю й величезну провину через синдром вцілілого, та водночас багато вдячності. Я вважаю, що ми маємо повне право і свободу робити цей день, музикувати для підтримки свого фізичного і ментального здоров’я».
Цього року у фестивалю менші масштаби, а відтак менше фестивальних локацій:
«Це здебільшого через брак фінансування. Ми не можемо собі зараз морально дозволити шукати спонсорів, адже більшість коштів іде на війну. Але це єдине, що не дає розгорнутись події».
Також цього року через комендантську годину не буде традиційного афтепаті, на якому всі охочі музиканти збираються разом.
Кого слухати цьогоріч?
На 29-ти локаціях Львова гратиме понад 60 музикантів, відомих і невідомих, українських та іноземних. Марічка наголошує, що Свято музики — це про рівність, зокрема, й музичну:
«Я ніколи не гналась за супер популярними музикантами, тому що їх і так достатньо в нашому музичному просторі, їх можна послухати завжди. А ось відкрити для себе локальних виконавців — то інша справа. Я думаю кожен із тих, хто грає на Святі музики, уже по-своєму відомий і вартий того, щоб їх почути. Наприклад, у Дзизі виступатиме імпровізаційний проєкт The Turners, цікавий лайнап буде на площі перед Театром ляльок».
Серед учасників Свята Музика є й арт-рок-гурт Sheetel, музично-поетичний проєкт Пиріг і Батіг, мультикультурний гурт Lemko Bluegrass Band, гурт Slavalachia, учасники якого є народними музикантами з Білорусі, України та Аппалачського регіону США. Усю програму можна переглянути за посиланням.
Також організатори заохочують залишати добровільні донати для ЗСУ на локаціях Свята.
Читайте також: Слухаємо першу частину проєкту Jam For Victory — Vol.I
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: