Кожен артист формується не лише через звуки та слова, але й через місця, які стають свідками його творчого шляху. Для когось це легендарні студії, для когось — концертні зали, а для когось — звичайна квартира з мікрофоном або будинок культури.
У цьому матеріалі ми вирішили відійти від класичного формату інтерв’ю і побудувати розмову навколо локацій — тих точок на карті, що стали важливими віхами в історії двох проєктів: ОТОY та KRUTЬ.
Разом із партнером матеріалу, онлайн-сервісом замовлення авто Uklon, ми проїхалися творчими маршрутами артистів — від львівської Топольної та хмельницької Чорної.
ОТОY: від Топольної до «Українського дому»
Топольна: початок на львівській Троєщині
Все почалося у Шевченківському районі Львова, в місцевості під назвою Топольна. Це львівська Троєщина у всій своїй красі, яка залишається такою і досі. Саме там закладалися перші музичні смаки — вуличні, репові, абсолютно природні для районного середовища. Реп слухали всі, надихаючись як американським ринком, так і, на жаль, російським. Це було типовою історією для всієї України, але серед дворових компаній реп мав особливу присутність.
Паралельно з вулицею були й домашні музичні смаки — цікаві, різноманітні, що виходили за межі вуличної естетики. Рок, інді, джаз на районі не були популярними, але вдома формувалася інша картина.
Щодо наставників чи музичних академій — нічого такого не було. Ідолами та вчителями були артисти з навушників: Eminem, Tech N9ne. Уявлення були дитячі та романтичні: їхати на велосипеді по селі, слухати музику та уявляти себе на сцені, де всі слухають і захоплюються.
Сихів і Київ: шлях до якісного звуку
Перший трек у житті було записано на Сихові, у квартирі чувака, ім’я якого тепер навіть не згадати. Той трек був смішним, крінжовим і абсолютно неприкольним — тією роботою, яку світові краще не чути. Наступні записи відбувалися хаотично, по різних студіях Львова.
Справжня якість з’явилася вже в Києві. Студія Роми Новелла на Троєщині стала тим місцем, де все змінилося. Рома Новелл став провідником до старту творчої історії. Рома показав, як записувати музику якісно, як вона має звучати, щоб вважатися справді класною.
Тому не стільки Львів, скільки саме Київ асоціюється з появою якісної музики. У Львові це була забавка для себе, без серйозних мрій чи бажань — більше дитячі уявлення. Київ надихав інакше. Хоча на той момент все ще не було плану ставати артистом — це сприймалося як прикол, який надихав збоку. Просто подобалося писати вірші, музику на замовлення.
Зміни настали через стосунки з людиною, яка була і залишається класною артисткою української музики. Вона почала наполягати: досить писати комусь, час починати власну творчість. Це сталося спонтанно, не як мрія дитинства, а як результат обставин і збігів. А коли вийшов перший сольний трек — стало зрозуміло, що можна спробувати щось серйозніше.
Квартира як музична Мекка
Музична Мекка проєкту ОТОY — це особиста квартира. 90% музики написано вдома, перед комп’ютером, у мікрофон RØDE NT2-A, в який записується весь матеріал від самого початку і до сьогодні. Не студії, не інші локації — просто дім.
Локація, що асоціюється з найбільшим викликом у кар’єрі — це Золоті ворота, бо найбільший виклик відбувається саме зараз. Питання «що робити далі?», «куди йти?», «навіщо це все?» стали справжнім випробуванням. Раніше можна було писати музику і радіти десятьом слухачам — цього було достатньо. Тепер виросли апетити, з’явилися амбіції, напряму пов’язані з успішністю творчості. Виникло багато зайвих думок про те, як стати популярнішим, як зробити так, щоб «залетіло». Всі ці роздуми серед оточення та обставин найчастіше трапляються саме на «Золотих».
Новий реліз, Пейзажна алея та найважливіші виступи
Якби остання пісня Все моє життя була якимось місцем, це була б Пейзажна алея. Чому? Дуже рідне, зрозуміле місце. Те, куди хочеться повертатися кожного вечора перед сном.
Найбільш запам’ятований виступ — це Костянтинівка на Донеччині, фестиваль Most Fest у 2021 році. Це був перший візит до Донецької області, і перед поїздкою говорили:
«Не їдь, там ніхто українське не слухає, це взагалі Донбас».
Реальність виявилася протилежною: усі принципово розмовляли українською, неймовірно пишалися тим, що Костянтинівка залишається Україною, що вони не стали ДНР. Виступ на промзоні в Костянтинівці запам’ятався найсильніше, хоча це був далеко не найбільший і не найуспішніший концерт.
Щодо майданчиків, про які мріє? Є два головних бажання. Перше — очевидне для будь-якого артиста — Палац спорту. Друге — особиста мрія — Український дім. Не зона, де кінотеатр, а саме великий зал. Мрія — підвісити прозоро-плексигласну сцену на рівні другого поверху і зробити там концептуальний виступ.
Місця натхнення та творчості
Місце натхнення — знову ж таки, Пейзажна алея. Вона асоціюється з відчуттям щастя та безтурботності, з місцем, куди ніколи не змучуєшся приходити. Ще одне важливе місце — Київське море. Поїхати туди, подихати, подивитися на картинку — це справжній кайф.
Але щодо різниці між місцем написання тексту і аранжування — це все марнота. Натхнення — це виправдання для лінивих людей, для їхньої бездіяльності, ніби вони чекають на якусь особливу музу. Справжня віра — у дисципліну. А дисципліна означає, що творити можна будь-де, за будь-яких обставин, якщо є завдання і прагнення. Тому конкретного місця немає, все залежить від обставин.
Набагато важливіше за місце — це життєві ситуації, які проживаєш, щоб потім відображати їх у творчості. Обставини та ситуації життя значно важливіші за локацію.
Мрія про кліп у Карпатах
Дуже хотілося б зробити щось крутезне в Карпатах. Карпати сильно надихають, і було б прикольно зняти там кліп. Або на Бакоті, десь у тих місцях. Залишається чекати появи грошей, щоб туди поїхати та зняти. Як завжди — все в дисципліні.
Про партнерство з Uklon
ОТОY
Знайомство з Uklon відбулося в Португалії на Web Summit. Там була зустріч із Вадимом Іщенко, СOO Uklon. Пили дуже смачне вино і раділи, що обоє представляємо неймовірні українські продукти. Потім уже познайомився з іншою командою.
Це було абсолютно неформальне, спонтанне знайомство, яке розвинулося в бізнесове партнерство. Важливо, що Uklon — це не просто бізнес-партнер. Усі амбасадорства — це не тільки про представлення бренду, це про розділення цінностей, про братерські, теплі, дружні відносини з командою продукту. Головна цінність — не в назві чи бізнес-процесах, а в людях. Це завжди, перш за все, про людей.
З уже реалізованих проєктів — серія кліпів для альбому «Вісім роздумів, чотири життєві історії», візуалайзер до альбому. Також вийшов проєкт під новий реліз про щастя: відео, де артист виступає водієм-партнером Uklon і возить своїх друзів та кохану, розмовляючи з ними про щастя.
Мрія про масштабний проєкт — зробити щось на кшталт YouTube-шоу, як колись була «Тачка на прокачку». Взяти автомобілі і люто їх покращувати. Щоб тачка рівня «комфорт» ставала рівня «бізнес».
Якби треба було передати вайб Uklon через трек, це був би Move Bitch від Ludacris: «Move, bitch, get out the way, get out the way, bitch, get out the way».
Марина Круть
Знайомство Марини з Uklon почалося зі звичайного користування сервісом, але згодом переросло у співпрацю. Артистка стала амбасадоркою бренду, який розділяє її підхід до української культури та справжності.
«Коли я познайомилася з командою, яка працює над Uklon, мені стало дуже приємно — це люди з цінностями. А вони у нас дуже схожі».
Прем’єра кліпу на пісню «Баштани» відбулася у партнерстві з Uklon. Це особлива робота для Марини — кліп на одну з її улюблених пісень, який довгий час чекав свого моменту.
«Я дуже довго відкладала “Баштани”, бо не було можливостей.Співпраця з Uklon стала гарною нагодою довести цю історію до фіналу», — говорить Марина.
Марина Круть: від Чорної до Карпат
Чорна: перші звуки та перше натхнення
Все почалося у селі Чорна на Хмельниччині. Тут Марина вперше почула українську пісню і звук бандури. Саме там зародилося бажання творити музику, що залишає слід.
«Там я почула вперше бандуру, українську пісню, як дівчинка співала. І, мабуть, після того захотіла творити».
Наступна точка маршруту — Хмельницьке музичне училище. Саме там Круть відчула свободу від шаблонів і дозволила собі бути «інакшою».
«Коли я побачила безліч музикантів, я відчула, що нарешті allowed to be a freak».
Тут почалася перша серйозна робота над музикою — експерименти, пошуки звучання, знайомство з однодумцями.
Перший запис: коньяк і будинок культури
Першу пісню Марина записала у студентські роки — в місцевому будинку культури в Хмельницькому. Трек із промовистою назвою Я проклинаю осінь став символічним початком її шляху.
«Я записала його за пляшку коньяку в місцевому будинку культури».
Цей досвід став першим кроком до професійного звучання — згодом співачка почала працювати зі звукорежисером Олегом Бурбелею, що допоміг створити перші якісні записи.
Карпати: місце сили
Найважливіша точка маршруту — українські Карпати. Це простір, де народжується музика Марини, де тривоги зникають, а думки перетворюються на мелодії.
«Мені потрібно, щоб гори зібрали мої тривоги і вкрили мене собою. Тоді душа відкривається і починає писати музику».
Маршрути творчості у звучанні
ОТОY та Марина Круть створили спеціальні плейлисти для вайбової поїздки в Uklon — саундтреки, що відображають їхні творчі маршрути та натхнення. Посилання знайдете також в застосунку Uklon. Слухайте, їдьте й відкривайте нові місця разом зі звуком!
Читайте також: «Все, на що не зважилася Марина Круть, зробить Мар’яна Хрущ»: про що говорили з KRUTЬ на подкасті Звучить!
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: