Пісня зі піснею: Monotonne про альбом «Days Move Slow»

12 грудня Monotonne (Юрій Буличев) представив новий реліз Days Move Slow. Альбом зосереджений на темах змінного та повторюваного простору, ізоляції та сприйняття сучасності, що формується під впливом тривалих переживань.

Створений упродовж півтора року, Days Move Slow поєднує елементи соулу та джазу 60-х з електронним звучанням 90-х. До формування концептуального наративу альбому долучилися Paporot (Leleka i Paporot), Kebu, nusia, Grisly Faye, Tik Tu, Виставка Дисторшн, Lola Cola та Ana Pasko.

«Після років занурення в глітчеві й модулярні текстури мені захотілося паузи та переосмислення подальших пошуків у музики. Цей альбом неочікувано розпочався з гітари. Я взяв її до рук після довгої перерви й раптом зрозумів, наскільки мені бракувало тактильності звуковилучення. А ще цього вінтажного, трохи нуарного, кінематографічного настрою з перекрученими “джазовими” акордами», — ділиться Юрій Буличев.

Навесні 2026 року Days Move Slow вийде також на вінілі.

Спеціально для нашої рубрики «Пісня за піснею» учасники проєкту розповіли про кожен трек альбому.

Незнайомці (feat. Paporot)

Софія (Paporot): Незнайомці — це історія про циклічність життя та його втілень. Мотиви гармонії та мелодія, чомусь нагадали мені космічні мотиви, а звідси й історія про пошуки крізь простір і час. Про те, що раз за разом ми помираємо і народжуємоя, шукаємо і повторюємося, проходимо шлях від незнайомців до близьких людей, і, врешті-решт, знаходимо. Навіть якщо світ навколо нас розпадеться, ми будемо шукати один одного у наступних життях, лицях чи втіленнях.

Юра (Monotonne): Перший трек одразу окреслює атмосферу й напрям, у якому розгортатиметься альбом: плівковий фактурний lo-fi з пружинними реверами, вінтажними тембрами інструментів і стильними вокалами. І, авжеж, я у захваті від співу Софії.

Спека (feat.nusia)

Юра (Monotonne):  Хотілося створити трек із відтінком голлівудського звучання 60-х. Основою були партії гітари та басу, а вже під них я написав струнні, які виконала Ana Pasko. Важливим елементом звучання став і оркестровий великий барабан — без його монументальності композиція не спрацювала б. Щодо вокалу: алгоритми рекомендацій у Spotify вивели мене на альбом nusia. Мене зачепило її музичне мислення і те, наскільки щиро вона звучить у тому, що співає. Я запропонував їй долучитися до треку. Перша демоверсія від Нюсі вже була чудовою — ми лише трохи попрацювали над грувом, після чого я запропонував записати вокал у студії Badminton Records. Ми протестували чотири мікрофони, і я зупинився на стрічковому Royer».

Нюся (nusia): Коли Юра надіслав мені інструментальний запис із пропозицією написати для нього вокальну партію, мелодія майже одразу з’явилася в голові. Я дуже люблю таку музику, тож усе, що відбувалося далі, йшло легко.

Це було влітку, коли Київ танув під сонцем. Хотілося це вкласти у текст й додати краплину романтизації, щоб узимку зігріватися спогадами. На студії під час запису ми одразу порозумілися зі звукорежисером Сашею Дворецьким, який записав мій вокал і дав кілька чудових порад. А Юра додав у трек магії, точно передавши звучанням атмосферу.” 

Картонні міста (feat. Paporot)

Софія (Paporot): Химерні сплетіння інструментів та партій треку нагадали мій сон про місто, в якому ніколи не настає день. Воно існує лише у світлі ліхтарів, будинки нагадують картонні аплікації, а люди вважають тебе чужинцем. Проте, серед цього всього ти намагаєшся віднайти щось реальне, когось, хто подарує тобі відчуття дому. Тому трек про блукання сонним картонним містом. Ця ідея ідеально поєдналася із гармонією і створило дуже особливе звучання.

Юра (Monotonne): Цей трек передає нуарну атмосферу — неспішну, темну, споглядальну. Він побудований на акуратному звуковидобуванні: м’якому басовому тембрі та приглушених ударних. Живі струнні я обробив через семплер Akai, що збагатило їх фактуру додатковими відтінками. А в гітарі залишив кілька недбалих акцентів — невеликі контрасти, які акуратно мають привертати увагу.

Homesick (feat. Kebu)

Марія (Kebu): Співпраця з Юрою є дуже приємним і вдумливим процесом, де кожне музичне рішення має теплий та резонний ґрунт. Коли мені випала честь записати лірику та вокали для його демки, я переживала інтенсивне відчуття туги за домом, відчуження від реальності як такої. Леткі беки, просторе звучання, меланхолійно-задумливе відобразили цей стан якнайкраще, а обробка вокалів, що трошки нагадує звучання голосу зі слухавки, ніби вмістила в собі ниючо-болючу відстань між нами з Юрою.

Юра (Monotonne): Трек розпочинається мінорним закрученим арпеджіо, яке я створив на модулярній системі. Це проста аналогова хвиля синусоїди. Базовий, але харизматичний тембр. У гітарних партіях я також намагався зробити лаконічну підтримку. Важливу роль у звучанні має пружинна реверберація, яку я отримував через перезапис у ламповий гітарний підсилювач Fender зі вбудованим spring reverb. Щодо вокалу, Марія має чудовий натуральний низький тембр. її подача природно веде трек і це особиста історія, за що дуже вдячний що поділилася з нами у такий витончений спосіб.

Беладона (feat. Paporot)

Софія (Paporot): Назва пісні походить від Atropa belladonna — отруйної рослини, яка може бути смертельною, проте, яка також може використовуватися в медицині як знеболювальний засіб. Вона є символом краси, яка має свою темну сторону. Те, що лікує, може також шкодити. Те, що надихає, може також руйнувати. Це роздуми про природну складність усього, що нам дороге — кохання, мистецтва, краси. Про те, як легко та природньо слідувати за тим, що приваблює нас, навіть знаючи, що в основі може бути отрута. Бо врешті решт, всі ми безсилі перед красою. Вона веде нас, і ми слідуємо за нею.

Юра (Monotonne): Мабуть, це найхимерніший і наймрійливіший трек альбому. Перкусійне тло побудоване на моїх диктофонних записах кроків, шарудіння гілок, листя. Електронна частина тут теж зроблена ресемплуванням власних записів через Octatrack, а синтове арпежіо зігране на вінтажному Korg Mono/Poly. У цій композиції мені відчувається багато «повітря» й рідкісного, дефіцитного спокою.

Ідем (feat. Tik Tu)

Наталка (Tik Tu): Ідем — нескінченна нитка життя, що проходить самий глибокий коридор свідомості і продовжує жити у незакінчених справах тих, кого ми любили та знали. На щиті їдуть наші воїни додому, тепер їхні мрії живуть та прагнуть втілення у середині нас.

Юра (Monotonne): Декілька знайомих казали, що в цій пісні є атмосфера робіт Девіда Лінча. Мені подобається таке порівняння. Світла пам’ять Девіду Лінчу. І світла пам’ять Вові Подоляну з Вінниці, який на щиті. Його памʼяті присвячена ця пісня. У Лінча є фільм, де лунає пісня з рядками «In heaven everything is fine». Хочеться вірити, що для Вови і Девіда саме так.

 Days Move Slow (feats Lola Cola)

Лола: Ситуація, яка лягла в основу пісні Days Move Slow, знайома багатьом українцям. Це прощання з минулим «я» і з цінностями, що колись були близькі — перегортання сторінки та чесне самоусвідомлення. Війна не залишила часу на тривалі пошуки, вона поставила нас перед фактом того, ким ми є, дозволила відчути своє «я» з усіма його наслідками.

Юра (Monotonne): Неймовірно заспівані вокали. Була рефлексія перезаписати на кращий по якості мікрофон, та напевне, спрацювала магія першого дубля. Повторити емоції і подачу не вийшло у повній мірі. Втім, це Lo-Fi. Не бути технічно досконалим для нього є органічним. Days Move Slow є однойменною з назвою альбому. Вона несе загальний настрій, у якому проходила робота над ним.

What’s That Squeal (feat. Grisly Faye)

Маргарита (Grisly Faye): Поки я думала, що зробити з цим треком, я слухала його на повторі в машині. І всі мої попутники того тижня завмирали з жахом, питаючи: «Що це скрипить?» — натякаючи, що машині час на сервіс. Так народився перший рядок і назва, а решта тексту цього треку побудована за принципом редуплікації та задоволеного рикання.

Пізніше Юра попросив мене дограти партію на віолончелі, явно переоцінюючи мої здібності. Але завдяки магії саунд-дизайну все склалося так, як ми любимо.

Юра (Monotonne): Ближче до завершення альбому, відповідно до його драматургії, виникає більш нервова атмосфера. Трек звучить брудно через сатурацію та сильну компресію барабанів, що повністю відповідає моєму задуму. Окремо хочу відзначити фантастичну роботу Анастасії Пасько, яка чудово виконала партії струнного квартету. З Маргаритою (Grisly Faye) ми давно знайомі, і співпраця з нею кожного разу приємна та дає неймовірний результат.

Даремно (feat. Paporot, Виставка Дисторшн)

Софія (Paporot): Трек із самого свого початку мав для мене якусь неймовірно скажену, дику, кіношну і захопливу атмосферу. Наче це старт якоїсь гонки чи марафону, чи у мене вичерпується час, і я не можу зупинятися. Це певним чином нагадало мені фільм «Біжи, Лоло, біжи» Тома Тиквера. Зрештою, життя – це ще той марафон. Текст до треку народився дуже швидко. Це історія про час, про вічну гонку за ним, про намагання його розтягнути, знайти, позаздрити тим, в кого він є, виманити, зав’язати і, зрештою, про те, що в цій гонці ти розбиваєш коліна об гранітну траву. Бо так чи інакше, ми підкоряємося йому. І навіть зараз, пишучи це і слухаючи цей трек, у мене присутня ця невпинна атмосфера, яка просто збиває з ніг. Це також експеримент для мене, бо тут присутні елементи не властивого мені речитативу, а вокал Сергія доповнив всю цю атмосферу. Він ніби є цей час, який спостерігає зверху і промовляє до тебе.

Юра (Monotonne): Трек ще більше посилює фінальну нервовість альбому. Спочатку з Сергієм з Виставка Дисторшн ми створили інструментальну основу — він дописав крутезні сінти на Korg MS-20, перкусії та FX-звуки, а я поєднав це з тим, що зіграв на Moog, басі та барабанах. Потім, на вокальну ідею Софії з Leleka I Paporot, він додав свої голоси, додаючи експресії та навіженості. Вийшла справді класна колаборація, якою ми всі дуже задоволені.

Океан (feat. Tik Tu)

Наталка (Tik Tu): Океан — величезний простір для будови будинку надії. Час та усвідомлення себе як єдиного цілого, що залишився після повного завершення стосунків. Відкритий портал у невідоме, час насолодитися самотністю та подбати про себе.

Юра (Monotonne): Музична мінорна темрява й прохолода того океану огортає усе навколо, заповнюючи найменші щілини. Віддаватися цьому й поринати. Неймовірна атмосфера.

Hold Me Tighter, Television

Юра (Monotonne): Фінальна композиція з найвищим градусом напруги. Коли я написав інструментальну частину, так і не зміг вирішити, хто з знайомих зміг би органічно вписатися у вокальне звучання, тож вирішив спробувати самостійно. 

Трек є виразом думок після безсонної ночі з черговими обстрілами. Мені запала в пам’яті картина: після нічного обстрілу я вийшов на балкон і побачив неймовірний схід сонця, який заливав усе червоними відтінками, а тиша була такою, що аж дзвеніло в ушах. Кожного разу після такого стресу відбувається певна дереалізація. Перша фраза пісні «Red horizon shakes in silence» народилася саме з цього моменту. Якщо загалом, цей трек про медійну токсичність, пропаганду й антиутопічне забарвлення навколишнього.

---

Читайте також: Пісня за піснею: Пилип Коляденко про новий альбом Phil It «Паміна»