«Що б я порадив собі на старті кар’єри?»: музиканти про інтелектуальну власність
Щороку 26 квітня глобальна IP спільнота відзначає Всесвітній день інтелектуальної власності (World IP Day). Цьогоріч Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO) присвятила його синергії інтелектуальної власності та музики, обравши тему «IP and music: Feel the beat of IP».
Своєю чергою українська інтерпретація звучить як «IP і музика: відЧуй своє»: саме під таким гаслом пройшов Український тиждень інтелектуальної власності (IP Week 2025), організований Мінекономіки та Українським національним офісом інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ/IP офіс) спільно з партнерами. Як розповідають організатори, у цих словах — заклик глибше відчути, чим є музика для нас: культурним надбанням, елементом національної стійкості та водночас інтелектуальною власністю, яка потребує охорони та захисту.
Справді, в сучасному цифровізованому світі пісні миттєво розлітаються мережею, збираючи мільйони прослуховувань. Разом із тим, копіювання й поширення музичних творів часто відбувається без згоди автора. Саме тому захист інтелектуальної власності (зокрема авторського права) музикантів — не абстрактна категорія з паралельної юридичної реальності, що відвертає від справжньої творчості, а неодмінна запорука професійного виживання. Ми поговорили про неї з інсайдерами музичної індустрії — молодими українськими артистами.
Чому варто подбати про права заздалегідь
Та насамперед — ще декілька слів про важливість захисту IP прав. Реєстрація авторського права, укладання контрактів, чітка фіксація домовленостей, прозорий процес отримання роялті — усе це нерідко сприймається артистами як другорядне. Мовляв, головне — написати сильну пісню, а «папери» можна залишити на потім. Іншими словами — на невизначене майбутнє. Але практика показує: саме ці «папери» лежать в основі успішної кар’єри.
З одного боку, в нашій державі як учасниці міжнародних конвенцій про авторське право діє принцип автоматичної охорони авторського права — тобто воно виникає в момент матеріального створення твору (у відповідній об’єктивній формі) і його не потрібно реєструвати. Проте саме документально підтверджене авторство не тільки виступає найпереконливішим доказом у разі виникнення спорів, а й спрощує процес ліцензування (наприклад, коли пісню хочуть використати в кіно, рекламі чи телепроєкті) та надійно захищає від шахрайських схем. Не менш важливим для ринку є й стабільне та прозоре функціонування організацій колективного управління, а відтак — ефективне управління майновими правами інтелектуальної власності.
За словами очільниці УКРНОІВІ Олени Орлюк, українські автори, музиканти, співаки, артисти все ще недостатньо обізнані про свої IP права, а деякі навіть не здогадуються про існування можливості закріпити права за автором. Своєю чергою, це суттєво впливає на здатність творців відстоювати власні професійні інтереси. Щоб змінити цю ситуацію, IP офіс провадить цілеспрямовану просвітницьку та консультативну діяльність — як для музикантів, так і для інших представників креативних індустрій.
До прикладу, в межах IV Всеукраїнської освітньої кампанії 2025 року з нагоди World IP Day вийшов гайд «Інтелектуальна власність та музика. Відчуй ритм інтелектуальної власності», розроблений фахівцями Академії інтелектуальної власності УКРНОІВІ. Реагуючи на запит сфери, IP офіс запустив на своєму сайті спеціальний сервіс «IP in music», що містить найактуальнішу інформацію про те, як інтелектуальна власність працює в музичній сфері, як захистити свою творчість і чому легальне споживання музики має значення для майбутнього всієї індустрії. Все це стало органічним доповненням до низки активностей у межах цьогорічного Українського IP Week, учасниками якого стали артисти, продюсери, видавці, правовласники, організації колективного управління, юристи, а також представники бізнесу та державних органів.
Та яких би зусиль не докладали профільні інституції — не лише в інформаційно-просвітницькій, а й у законодавчій площині — всі вони можуть зійти нанівець, якщо сам артист не зацікавлений проявляти ініціативу задля захисту своїх прав. Однак найкраще про власні помилки й досвід можуть розповісти самі музиканти. Тож ми запитали у п’яти українських артистів, що б вони порадили собі на початку кар’єри в контексті інтелектуальної власності.
Голоси артистів: про що слід знати
Otoy:
«На старті карʼєри я порадив би собі одразу ж подбати про легалізацію діяльності — оформити ФОП з потрібними КВЕДами, зареєструватися в УААСП (Українське агентство з авторських та суміжних прав — організація колективного управління правами авторів музичних, літературних, драматичних та інших творів мистецтва і науки) і стежити за своїми правами, боротися за свою частку роялті. Дуже важливо розуміти, що твоє ім’я, твоя музика, твоя праця мають цінність — і за це мають платити. Домовленості, виступи, відсотки лейбла — усе має бути прозорим і зафіксованим. Роялті — це не дрібниці, а твій майбутній дохід. Не погоджуйся на маніпуляції виступити безплатно чи за мізерний бюджет — на самому початку це окей, потім — ні, якщо це не твій стратегічний вибір. І завжди працюй по передплаті — це гарантія того, що ти точно отримаєш свої гроші й тебе не обмануть».
Yuvi:
«Перша помилка, якої я припустилася на початку, — поверховий підхід до вибору дистриб’ютора. Роялті відіграють немалу роль у підтримці артиста, особливо на початку карʼєри. Тому співпраця з “Потоп” дала мені чималий буст у перші роки, в тому числі шляхом комʼюніті та якісної промоції від видавництва. Загалом важливо уважно читати контракти, своєчасно реєструвати пісні в УААСП — і, звісно, перевіряти, з ким ви співпрацюєте».
Артистка Чуприненко:
«Я порадила б собі не боятися звертатися за допомогою до досвідченіших колег і не боятися розпитувати про все на світі».
Liza Bibikova:
«Думаю, головною моєю порадою було б: “Лізо, це не та індустрія, де можна розслабитися і залишати домовленості на словах”. Я вже стільки разів стресувала через своє нерозуміння юридичних моментів — що, думаю, нарешті набила таку ґулю, щоб запам’ятати: усе має бути з контрактом. Кожна співпраця, кожен музикант, кожен саундпродюсер — усе має бути з договором. Бо, як на мене, зараз усі найбільші конфлікти в музичному просторі саме через це — неуважно прочитані документи, неправильну комунікацію між артистом і лейблом або артистом і музикантами. Все має бути прозоро. І, думаю, ще однією порадою було б: “Не скупися гідно платити хорошим музикантам за їхню працю. Дуже важливо цінувати чужу інтелектуальну власність і виконану роботу. Це база для взаємоповаги та плідної продуктивної співпраці”».
The Soul Delusion:
«Зовсім нещодавно знайома надіслала нам Reels однієї мережі закладів, на фоні якого грав наш трек “Обережно! Розбите!”. Але його використали як “оригінальне аудіо” і ніде не вказали імʼя гурту. Ми звернулися до Олі Снігір Head of Publishing музичного лейблу Pomitni та вона допомогла нам у розв’язанні питання: вони відмітили нас під постом і у знак вибачення надіслали нам компліменти. Вимагайте від брендів використання саме вашого аудіо або відмітки вас за використання вашого доробку, над яким ви плідно працюєте!».
Досвід цих артистів показує: яким би талановитим не був музикант, він ризикує втратити контроль над власним творчим доробком, якщо своєчасно не подбає про належний правовий захист. Тож інструментарій інтелектуальної власності — це спосіб убезпечити себе від піратства і плагіату, зберегти авторство та гарантувати справедливу винагороду. Іншими словами, це — фундамент професійної кар’єри. У світі, де музика часто поширюється без дозволу автора, саме грамотне ставлення до охорони IP прав визначає, чи зможе артист надалі розвиватися й реалізовувати себе. Зрештою, турбота про ці права — це не лише про безпеку чи прибуток, а й про гідність, повагу до власної праці та свободу залишатися собою у творчості.
Читайте також: Куди податися українському артисту, щоб отримувати роялті?
Розповiсти друзям
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: