13 нових релізів від редакції Лірум

Щасливе число 13. Цього разу справді щасливе, тому що перші релізи жовтня редакцію Лірум порадували, от і зібрали для вас їх чимало. Тут є все, що треба: альбоми, мініальбоми, кліпи, сингли, — обирайте. Почнемо з альбому Стаса Корольова:

Stas Koroliov — R2:ЦУ live at Brave! Factory (LP)

Лєра Зданевич: «Випуск лайвів у діджитал — доволі рідкісна практика серед української сцени. Маю підозру, що зокрема тому, що аби лайви звучали якісно навіть на повному записі, а не в 10-секундному уривку в сторізах, їх треба готувати, і серйозно вкладатися в цей процес. Несподіванка, еге ж?

Так от, Стасу вдалося. Мала честь бути особисто присутньою на виступі й спостерігати за цим супергуртом (адже до складу долучилися Євгеній Дубовик, Оля Шурова, Антон Шитель, Кирило Черкашин, а також ще 6 музикантів) на сцені. Цифровий Утікач — програма, яка народжувалася та жила на живих виступах. Тому не дивно, що на цьому лайві ЦУ розквітнув по-новому. Мені найбільше запамʼятався “Останній Дубль”, де Антон Шитель став “злим двійником” Стаса. Проте місць, які звучать цікавіше, ніж в релізному варіанті вистачає. Не займатимуся грою “знайдіть 10 відмінностей” — закличу вас слухати, а краще дивитися цей лайв. Бо він справді вартісний».

Rohata Zhaba — Від людей для людей (EP)

Марічка Максимець: «Вже звичний кантрі-фольк від Жаби у цьому мініальбомі знайшов гарну межу між стилістикою гурту, яку вони свято тримають, і чимось новим, у що цікаво вслухатися. Альбом трохи більш електронний, але якщо від попередніх релізів хотілося водити хороводи біля вогню, то цей звучить, ніби я проходжу квест у печері. І як влучно підказала Настя Денеж, яка сидить у мене під боком, поки я коментую релізи — Рогатій Жабі треба записати саундтрек до фентезі/містичного фільму. А я, своєю чергою, хочу почути цей альбом у виконанні великого симфонічного оркестру, за звучанням він і так хилить у ту сторону, але він заслуговує прям опери, прям ряду скрипок, органу і диригенту в рогах жаби».

Yaktak, Святослав Вакарчук — На нічному небі

Настя Денеж: «Хто б міг подумати, але ця колаборація показала мені, що Ярослав насправді доволі непоганий сонграйтер. Його романтичні ліричні тексти, які написані прямо в лоб, без зайвої метафоричності (наприклад, як “Уночі”) — сприймаються зовсім інакше у виконанні Святослава Вакарчука. Щоправда, мені тяжко сказати, справа у моєму особистому сприйнятті артистів чи у їхній подачі»

Milnyk — Стан

Оля Закревська: «По-перше, це дуже схоже на Khayat. По-друге, варто перестати нарешті порівнювати всіх чоловіків, що володіють народною технікою співу, проте вирішили виконувати щось далі традиційних народних співанок, з Khayat. По-третє, тут знайомий ще зі шкільних років вірш Шевченка про широкий стан та широкий лист став частиною фольк-тронік-треку, певно готується до третього етнорейву».

Tember Blanche — Красівий

Марічка Максимець: «Одна з моїх улюблених пісень Tember Blanche — це “Хованки”. Пісня, з якої почалося моє знайомство з творчістю гурту, та й фактично почався сам дует. І хоч за 5 років у Саші з Владом вийшло чимало пісень, які я полюбила — мені постійно хотілося повернутися до початку, та прожити ті самі емоції (інтимність і біль, але водночас якусь внутрішню силу та любов до себе), які я відчула, коли вперше почула “Хованки”. І як не іронічно, емоції від синглу, з якого все починалося — я вперше знову відчула від одної з двох пісень, які є завершенням першого етапу творчості дуету. Це абсолютно різні пісні, які звучать зовсім по-інакшому, однак дарують ті ж емоції. Емоції, за якими я дуже сумувала».

July Vitraniuk, Authentix — Зайшло сонце

Оля Закревська: «Цей трек — вже для поціновувачів більш традиційного співу з елементами фольклору. Юля Вітранюк багато років співає народні пісні у гурті Zgarda, тож в авторському треку дуже обережно, ніби працюючи з найніжнішими тканинами, застосовує весь набутий у фольклорі досвід. Authentix натомість багато років працює з базованою на фольку музикою як виконавець і саундпродюсер. “Цей трек символізує наш спільний шлях, відкриваючи нові можливості для обох і допомагаючи нести українську музику в майбутнє”, — кажуть артисти. Це що, буде новий повноцінний лейбл для фольклористів?»

Ігор Меліхов — Зорі замість ліхтарів

Оля Закревська: «План дій такий: берете приємний гарячий напій, кутаєтеся в улюблену теплу ковдрочку, вмикаєте цю дуже осінню пісню, дивитесь у вечірнє небо. Але зважайте, що на приспіві додається біт, то може захотітися ще трохи поприступувати ніжкою».

Ретровай — Лабіринти

Оля Закревська: «Пам’ятаєте часи розквіту романтичного попроку в Україні? Коли Мотор’ролла випускала “8-й колір”, а Скай щойно вистрілили зі своїм “Тебе це може вбити”? Цей трек, та й загалом вся творчість гурту — машина часу, яка на тязі ностальгії відкидає у ті часи, а подекуди — навіть у роки Beatles».

примара — Анатема

Настя Денеж: «Я рада, що в нас зʼявляється щось типу індастріалу, треп-металу. Зловила себе на думці, що з перших секунд Анатема — мені дуже нагадує Ghostemane, і трохи менше Bones. Щоправда, у цих виконавців чистіший звук, і попри те, що я не те щоб дуже знаю англійську — слова в їхніх треках мені легше розібрати. Однак, я бачу перспективу для примари, і це мене дуже тішить».

Black Balloon — Рано

Яна Ільків: «Найвиразніший трек Black Ballon на мою скромну думку. Я не дуже люблю вплітання народних мотивів. Але тут багатоголосся й фольклор дуже органічно вписалися.Здається без них не було б так свіжо й агресивно. І водночас це пісня, яку хочеться глибоко вдихнути й видихнути. Відчуття правда, як на ранок після обстрілів.

Єдине, що мені вухо ріжуть барабанні партії, які здаються надто одноманітними для цієї пісні».

Sasha Boole — Складні часи

Женя Кудрик: «Соромно зізнатися, але про Сашу Буля я вперше дізналася на форумі “Файного Міста”. Виправляюся. Завдяки драйвовому настрою нового релізу, він для мене відображає сьогодення з іронічною естетикою. Цей трек нагадує найкращі вестерни 80-х, де Саша — ковбой, що йде назустріч небезпеці з губною гармонікою в руках і впевненістю, що будь-які труднощі можна подолати. Він ніби закликає нас гартуватися, бо попереду ще багато чого треба здолати…»

Popil, typeled — Останній день

Женя Кудрик: «Неймовірно щирий трек про важливість друга поруч, про наповнення сенсом життя завдяки йому, про цю крихкість та мінливість людських взаємовідносин і світу в цілому. Про шляхи, що розходяться через життєві обставини й про надію залишити цінний зв’язок всупереч часу і відстані: “Я сподіваюся, що знову тебе впізнаю”».

Зарисовка — Журавлина (пам’яті Ніки Кожушко)

Оля Закревська: «Це пісня-присвята харківській мисткині Ніці Кожушко, яку 30 серпня вбила російська авіабомба. Пісні-присвяти загиблим переважно сумні й трагічні, ця ж зовсім інша — легка, світла, з елементами регі. Просто дякую донецько-харківській Зарисовці за те, яким вийшов цей трек. І за присвяту».

---

Читайте також: 7 аніматорів, які створюють відео українським виконавцям