Третій тиждень жовтня можна беззаперечно назвати багатим на повноформатні релізи. Адже як пояснити те, що у добірці 4 довгограї? А тут альбоми від Максима Тощо, Структури Щастя, Olena Karas та іпі від Гоні та гурту CrossChains і низка синглів. Нагадуємо про плейлист у Spotify, де можна буде ознайомитися зі згаданими релізами.
Максим Тощо — Хмельниччина (LP)
Жанр: поп-рок, хіп-хоп.
Другий альбом Максима Тощо відходить настільки в іншу сторону своїм поп-роковим та хіп-хоповим звучанням, що обидва релізи можна пов’язати автотюновим звучанням. Хмельниччина присвячена дому та розкриває цю любов не лише простою тугою за рідним місцем, а й розповіддю про важливих для автора людей та об’єкти: від будинку, який продали батьки друга та переїхали в місто, до жигуля, у якому Максим фактично виріс.
Максим Тощо: «Цей альбом дарує моєму дому погляд, що бачить його гарним. “Хмельниччина” — це історія дорослішання у новій українській романтиці. Це не спроба зобразити об’єктивну реальність, а навпаки — відтворити широку палітру відчуття власного дому у глобалізованому світі. “Хмельниччина” осмислює страх і неминучу втрату — будинку, спогадів, людей, молодості, дому як такого. Я не знаю, що з цим робити, але воно точно “якось буде”. Як і повинна робити гарна coming-of-age історія, цей альбом підсумовує етап мого життя, якому на зміну ніби нічого не прийшло. Принаймні поки».
Структура Щастя — 100%Вовна (LP)
Жанр: електроніка.
Новий альбом Структури Щастя досліджує питання балансу між адаптацією до соціуму та відстоюванням власного «я». Через алегоричну історію від імені вівці розкривається в інакшій перспективі одна з актуальних проблем сьогодення. За звучанням це вже знайома електроніка з елементами ґлітч-попу.
Структура Щастя: «У центрі альбому — історія вівці, через яку Ліза Углач досліджує тонку межу між адаптацією до навколишнього світу та поступовим зникненням власного “я”. Це розповідь про бажання бути прийнятим, яке може перетворитися на нескінченну спробу відповідати чужим уявленням про те, ким ти маєш бути. Повна історія шляху ягняти розкривається впродовж альбому, поєднуючи окремі композиції в цілісну оповідь».
Olena Karas — metanoia (LP)
Жанр: ф’южн, джаз, інді-поп.
Дебютний альбом від Olena Karas розповідає про процес внутрішньої трансформації від руйнування старих опор до формування нових, до внутрішньої свободи. Сама робота не планує обмежуватися виключно цифровим релізом, а має стати повноцінною виставою у двох актах.
Olena Karas: «Я прагну втілити [metanoia] у її найповнішій формі — створити простір, у якому можна прожити емоції, про які ми так часто мовчимо. Я вірю, що саме мистецтво відкриває можливість для чесного діалогу й допомагає зрозуміти, що навіть у найскладніших переживаннях ми не самотні».
Jamala, Onuka — Людина
Жанр: поп.
Віддані фанати чекали на фіт Jamala та Onuka 17 років. І їхня перша спільна робота про те, як важливо бути в першу чергу людиною. Боятися та переживати не є проявом слабкості, особливо у часи війни, коли ми перебуваємо у постійній напрузі.
Jamala: «Я, так само як усі, відчуваю і втому, і страх. Є моменти, коли я співаю про те, що “хочеться цього не бачити, не чути й не знати”, — це як діалог із самою собою. Але я розумію, що це зараз таке життя, яке ми маємо. Це випробування, яке ми мусимо пройти гідно».
Onuka: «Ми говоримо про те, що з нами відбувається, а з нами відбуваються величезні випробування, на жаль, без інструкцій, без розуміння того, як діяти в тій чи іншій ситуації. Кожен діє відповідно до своїх відчуттів. І отак навмання ми намагаємося у всьому цьому вижити, творити, розповідати про Україну і в пісенній, артистичній формі залучати людей».
Kola — Тримаєш мене
Жанр: поп.
Новий сингл від Kola пробирає болем та переживаннями. І аутро з натяком на хороший фінал запам’ятовується своєю контрастністю. Це одна зі щемких та щирих пісень співачки, у яку віриш.
Kola: «Це дуже важлива пісня для мене. Вона ніби пробила мене струмом, хтось писав її за мене, бо я ледь встигала крізь сльози нотувати її у свій GarageBand. Дивно, проживаючи внутрішній біль зросту і змін у собі, ми зазвичай не завжди розуміємо, що після нього наше життя зміниться на краще — саме так і сталося після того, як я написала цю пісню. Хочу, щоб вона допомагала кожному, хто її чує, відпускати все те, що болить».
Kadnay — Я хочу твого тепла
Жанр: поп.
Другий сингл Kadnay після виходу альбому Квітами на глибині контрастує з попередником Хей, зупинись, відходячи більше у сторону ліричності та туги за коханою людиною. Я хочу твого тепла особливо запам’ятовується партією труб, які лише більше заглиблюють своїм сумом.
Kadnay: «Це пам’ять про близькість, коли крик не долітає, бо близька людина на надто далекій відстані».
ін8ерсія — attempt.v2
Жанр: інді-поп.
Фінальна зупинка перед мініальбомом від ін8ерсії поєднує лагідний інді-поп із брейкбітом. attempt.v2 наголошує, що усі збіги у житті не можуть бути простою випадковістю і мають певний знак, який важливо правильно протрактувати.
ін8ерсія: «Всі доріжки до цієї пісні були випадково видалені, тому закінчувати її довелося так, як дозволяв єдиний збережений файл. У моїй свідомості вона тепер назавжди лишається демкою, тому назву файла я і не змінювала. “attempt.v2” — про збіги, які не відчуваються випадковими».
Мова Жестів — Синці
Жанр: альтернативний рок.
Новий сингл від гурту Мова Жестів продовжує розвивати концепцію майбутнього іпі Zugzwang, де кохання перебуває на етапі конфліктів. Синці поєднують у собі поезію Сергія Жадана та авторські рядки, що формують синергію та розкривають любов не лише як силу, що зцілює, а і як руйнівну.
Мова Жестів: «Для мене “Синці” — про любов, доведену до абсолюту. Ми звикли говорити про неї як про щось світле й рятівне, але сильне почуття не обов’язково робить людину щасливішою. У ньому можуть одночасно існувати ніжність і жорстокість, жертовність і егоїзм. Героїня “Синців” доходить до тієї крайньої точки, де любов стає для неї важливішою за мораль, страх і навіть власне життя. Одним із джерел натхнення для мене став фільм “Любов” (“Amour”) Міхаеля Ханеке, який так само ставить складне питання про те, де проходить межа між любов’ю, жертовністю та вчинками, які неможливо оцінити однозначно».
stereosophie — пробачу
Жанр: EDM, гіперпоп.
Третій сингл із майбутнього альбому stereosophie тяжіє більше до EDM із відчутним гіперпопом. пробачу звучить хаотично, агресивно і відчутно впевнено. Чекаємо на дебютну платівку!
stereosophie: «Пісня зосереджується на циклі ідеалізації та розчарування: коли людина наділяє інших власними нереалістичними очікуваннями, ставиться до “завоювання” як до завдання, а згодом стикається з реальністю, де об’єкт почуттів не збігається з образом у голові, а закоханість неминуче виявляється невзаємною. І хоч цей патерн є знайомим та зрозумілим, зламати його дуже важко».
Signals Feed The Void — дотягнутись до неба
Жанр: постпанк, індастріал.
Другий сингл із майбутнього альбому колективу Signals Feed The Void звучить більш обнадійливо за попередника, адже тут розкривається підсвідоме бажання повернутися до рідної домівки, навіть коли це не зовсім усвідомлене бажання.
Signals Feed The Void: «У цій пісні з’являється інша температура — бажання теплого дому, близькості, присутності, до якої хочеться “дотягнутись”. Але одразу поруч — небо, дистанція, щось велике й недосяжне. І ця напруга формує головний нерв пісні: “впіймай мене” звучить як прохання про порятунок, навіть попри можливе небажання ліричного героя бути впійманим. Це дуже точний портрет стану, коли людина одночасно прагне опори й боїться її».
Бонус
Гоня, CrossChains — Напрямок зіткнення (EP)
Жанр: металкор, репкор.
Мініальбом репера Гоні та CrossChains підсумував співпрацю, яка поєднала хіп-хоп із металом. У результаті вийшла реакція на сьогодення, коли є прагнення зафіксувати момент попри біль. Серед новинок — фіт із Polamav Що далі та переспів хіту Як.
Гоня, CrossChains: «Неможливо залишатися в межах одного жанру, коли світ навколо рушиться. “Напрямок зіткнення” — це не просто мікс хіп-хопу та важкої музики. Це момент, коли реп-лірика втрачає стриманість і переходить у крик, а гітарні рифи стають єдиним способом передати той тиск, який ми всі відчуваємо щодня. Ми не шукали компромісів у звучанні — ми просто зафіксували стан, у якому поставити запитання “Що далі?” стало важливішим, ніж знайти на нього вичерпну відповідь».
Мур, Хорова капела імені Л. М. Ревуцького — Розмова про Сільське Хазяйство
Жанр: мюзикл, рок.
Другий сингл із майбутнього альбому МУР Грай, [Марку] розповідає про один із ключових моментів повісті. А ще відкрилося попереднє збереження платівки. І новий мюзикл уперше відходить від колаборації з іншими артистами, обмежившись лише хоровою капелою імені Ревуцького.
Із пресрелізу: «“Грай, [Марку]” — це третій мюзикл творчого об’єднання Мур про Євгена Чикаленка, підприємця й мецената, який заробляв на землі та вкладав власні кошти в українське слово, освіту й культуру. Через його історію Мур говорить про силу підприємництва, відповідальність і здатність продовжувати свою справу, навіть коли результату ще не видно».
Потойбіч — Сама собі
Жанр: бедрум-поп.
Дебютний сингл проєкту Потойбіч поєднує бедрум-поп та трип-хоп, знайомлячи нас із майбутнім повноформатником. Для авторки це терапія від бентежного сьогодення.
Із пресрелізу: «Дебютний трек “Сама собі” — перший сингл із майбутнього, уже готового до релізу альбому. Пісня про внутрішню самотність та руйнівну, але одночасно цілющу силу саморефлексії, де власні думки перетворюються на замкнене коло».
Читайте також: Зорепад вересневих релізів: як це було
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: