Головна
>
Музика
>

Співіснування культури та війни, найбільші культурні досягнення та кого додати до своїх плейлистів: про що говорили на пресконференціях Faine Misto 2024

Співіснування культури та війни, найбільші культурні досягнення та кого додати до своїх плейлистів: про що говорили на пресконференціях Faine Misto 2024

З 2 по 4 серпня у Львові проходив благодійний фестиваль Faine Misto 2024. Окрім концертів і ще купи активностей, для представників ЗМІ підготували пресконференції з виконавцями, представниками «Азову» та організаторами.

Жадан розповів про причини створення Радіо «Хартія», Паліндром вважає, що Артем Пивоваров знущається з поезії Розстріляного Відродження, Діти Інженерів розказали, як бачать майбутнє гурту після можливої мобілізації Сергія Пухова, а представники «Азову» відповідають, чи доцільно проводити великі культурні заходи у час війни. У цьому тексті ми зібрали найцікавіші тези, прозвучали під час зустрічей.

Гурт Жадан і Собаки про службу, радіо «Хартія» та кого з сучасних виконавців радять слухати

Пресконференція гурту на Faine Misto розпочалася з питань про службу Сергія Жадана та Євгена Турчинова у лавах 13-ї бригади Нацгвардії «Хартія». Жадан розповів, що доєднатися до бригади його спонукало розуміння, що там він буде на своєму місці: 

«Ми до цього поставилися відповідально, не стали чекати закону про мобілізацію, а наперед визначилися з підрозділом, до якого хочемо приєднатися. Бригада “Хартія” для нас дуже близька, ми стояли у її джерел, це наша родина від весни 2022 року. Питання приєднання саме до цього підрозділу було логічним».

Власне іншим логічним рішенням для Жадана було створення Радіо «Хартія». Адже наразі надзвичайно важливим є питання комунікації між військовими й цивільними, донесення інформації у менш офіційному стилі. 

Фото: Оля Закревська / Лірум

Якщо говорити про взаємодію культури та війни, то Сергій каже, що підтримка Збройних сил — це те, що апріорі має бути прописаним у будь-якій діяльності. Але сказати, що сьогодні всі культурні процеси мають зводитися до того, що збирати кошти — це не зовсім правильно. 

«Це трохи популізм. На концертах та фестивалях, які проходять сьогодні, дуже багато військових. Вочевидь, вони приходять не для того, щоб акумулювати на себе кошти. Вони приходять, тому що культурне життя — воно про наповнення та обмін енергією та відчуття якогось сенсу у тому, що відбувається. І зводити роль культури лише до прагматичних речей, як наповнення кошиків — це трішки принизливо для культури».

Але водночас Сергій зазначає: зрозуміло, що будь-яка культурна ініціатива сьогодні мала б в собі тримати волонтерську та благодійну частину. 

Фото: Оля Закревська / Лірум

Серед основних досягнень української культури від початку повномасштабної війни Сергій називає той факт, що українську літературу читають, українське кіно дивляться, українську музику слухають. За його словами, в умовах великої війни те, що все це продукується — це вже велике досягнення. А сучасна музична сцена України настільки цікава, самодостатня та різноманітна, що там постійно можна щось знаходити. 

Сергій та Євген також назвали українських виконавців, яких слухають, а ми зібрали їх для вас в один плейлист:

Паліндром про новий альбом, колаби та відкат української культури

Під час пресконференції на Faine Misto 2024 Степан Бурбан розповів, що у своєму майбутньому альбомі планує відійти від чіткої структури треку «куплет-приспів» та натомість трохи поекспериментувати. Ідею для нового альбому виконавець взяв у 4-річного себе: коли він був маленький, після прокидання постійно думав, що хоче створити машину для трансляції снів. Прилад, який би підключався якимось чином до голови людини й він міг би транслювати сон, який людина бачить. 

«І народилася ідея створити альбом, який буде пов’язаний між собою різними снами, де кожен трек — це певний сон. А оскільки сни — це потік несвідомий та хаотичний, то я хочу написати пісні, які будуть нагадувати по структурі сни». 

Також Паліндром хотів би спробувати себе у дарк-фолк та інтегрувати туди пісні січових стрільців або повстанські пісні. Це бажання пов’язане з історією, коли Степан мав їхати разом із «Культурним Десантом» виступати перед військовими та не знав, що їм грати, адже, за його словами, творчість Паліндрома не претендує на щось, що вселяє бойовий дух. І тоді виникла ідея реінкарнувати великий пласт повстанської пісні, куди й пасувала б естетика дарк-фолку. 

Фото: Оля Закревська / Лірум

Загалом, Степан прагне стати мультиінструменталістом, тому майбутній альбом на 90% складатиметься з того, що він написав сам: 

«Паліндром — це в першу чергу те, що я зробив вдома на колінці».

Про колаби з іншими виконавцями: фіт з White Ward — в повітрі. Засновник гурту Юрій Казарян кинув Паліндрому демку, той відтягнув з текстом, а потім мобілізувався саксофоніст White Ward і все зависло в повітрі.

Говорячи про очікування від української культури в майбутньому, Степан сказав, що просто сподівається, що не буде відкату назад. Згадував час, тільки на початку повномасштабного, який можна назвати ренесансом української культури, але вже тоді вони з друзями ставили собі питання, чи не настане момент, коли ми знову повернемося до чогось російського. 

Паліндром робить свій внесок у те, аби цього не сталося: незабаром вийде відеоробота про те, що з людьми, які досі споживають російський контент, треба нормально налаштувати комунікацію.

Фото: Оля Закревська / Лірум

Також зачепили тему про тренд використання поезії українських класиків у треках: 

«Є смак, а є несмак. Мені здається, що те, що робить Артем Пивоваров — це знущання з поезії Розстріляного Відродження. Хоча звучить це фірмово і людям це заходить. Хто зна, можливо, з десяти людей, які послухають цю пісню, хтось перейде за цим віршем далі в гугл і для себе відкриє якісь приємні несподіванки. Тому десь нативно там є освітня частина, за це я плюсую. Це в будь-якому випадку популяризація». 

Діти інженерів про популярність та майбутнє гурту

Гурт Діти інженерів заснували у 2020 році й з того часу випустили один мініальбом та сингли, але Діти вже збирають декілька сотень аудиторії на концерті. Популярність гурту один із засновників Сергій Пухов пояснює просто — не кількість, а якість:

«У нас специфічна історія гурту полягає у тому, що ми — хобі-музиканти. Музика ніколи не була нашим основним видом зайнятості, тому ми робили музику, яка в першу чергу нам дуже подобалася. Єдине правило, яке для нас спрацювало — це якщо ти робиш ти, що ти сам можеш послухати на репіті, це означає, що хтось інший теж зможе».

Інша причина, чому Дітям швидко вдалося зібрати великі зали — вони три роки існували без концертів, поки нарощували аудиторію. І це додало елементу ексклюзивності. 

Фото: Оля Закревська / Лірум

На Atlas United 2024 Сергій також розповів, що проходить співбесіду до однієї з бригад ЗСУ і що концерт на Faine Misto 2024 — це останній виступ гурту на довгий час. Ось як учасники Дітей інженерів бачать майбутнє гурту:

«Дуже слабо. У деяких музикантів дійсно є можливість репетирувати, бо для концертів це дуже важливо. Мені б дуже хотілося продовжити займатися музикою, хоча б просто писати музику. Якщо я зможу написати щось і відправити це учасникам, аби вони прописали партії — було б класно. Але поки це все бачення, що я маю».

З цього виникло питання чи є у співіснуванні культури та війни спектр «бути більш корисним»: чи музиканти більш корисні в тилу, тим, що донатять з концертів, проводять аукціони, чи кориснішим є рішення мобілізуватися.

«Це конфлікт інтересів. У System of a Down є пісня, де вони співали “we do why always send the poor” — чому ви постійно на війну відправляєте бідних людей? І мені дуже не хочеться, щоб це було правдою. Дуже не хочеться, щоб ціна життя була в грошах. І говорячи про наш гурт — збори ми будемо продовжувати робити й далі». 

Фото: Оля Закревська / Лірум

Представники бригади «Азов» про доцільність культурних заходів у воєнний час

Начальник відділу гуманітарного забезпечення 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Андрій «Спайдер» Ігнатюк дав відразу три відповіді про те, чи варто проводити великі культурні заходи під час війни:

  • Ми ж тут;
  • Це благодійний фестиваль;
  • Люди більш охоче дають гроші на шоу.

Спайдер зазначає, що окрім цих причин фестивалі та культурні заходи загалом несуть культурних код української музики. Такі події об’єднують на одному майданчику військових та цивільних. 

Також, за словами Спайдера, це єдиний фестиваль, який працював з ними від перших днів повномасштабного вторгнення, тому проведення Faine Misto 2024 зараз — це логічний наслідок допомоги. 

Представники «Азову» теж поділилися, кого з українських виконавців слухають. Ось плейлист:


Читайте також: 5 перших релізів серпня від Лірум: слухаємо

Розповiсти друзям

Facebook Twitter Telegram

Допитливим

Культура в регіонах
Від Onuka до Foa Hoka: як звучить Чернігівщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Від Wellboy до Re-read: як звучить Сумщина
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
13 Червня, 2024
Культура в регіонах
Музика Дніпропетровщини (Січеславщини): плейлист від Ліруму та Dnipropop
Лєра Зданевич Лєра Зданевич
12 Червня, 2024