Пісня за піснею: Ship Her Son про альбом «Саундтрек до порядку денного»

10 жовтня вийшов другий повноформатний альбом аудіовізуального постіндустріального проєкту Ship Her Son. LP називається Саундтрек до порядку денного.

Альбом концептуально відтворює буденність людини, що перебуває у стані постійного напруження. Кожен трек відображає окремий фрагмент дня — від прокидання після короткого сну до відчуття виснаження наприкінці доби. Теми релізу охоплюють рутину, внутрішні переживання, роздуми про реальність та психологічний тиск щоденних справ.

До створення альбому долучились: паліндром, Антон Слєпаков (ВГНВЖ, warнякання), Євген Тимчик (Septa, The Nietzsche, Антайтлд), Олександр Куц (Vøvk), Divuar (Zwyntar, Old Cat’s Drama). паліндром також став режисером відео кліпу до двох композицій з альбому, що вийшли напередодні максісинглом.

Спеціально для нашої рубрики «Пісня за піснею» Ship Her Son розповів про кожен трек альбому.

Світло

Оупенер, який символізує малу кількість годин нестабільного сну й різке пробудження десь о шостій ранку через те, що мозок заповнений купою справ і задач, які ти не встигаєш зробити й підсвідомість про це нагадує. Ліричний рядок я взяв із твітерського флешмобу, коли треба було зупинити гіфку, і побачене на ній було твоїм передбаченням на наступний рік. Я побачив «не знижувати темпу роботи» від акаунта Центру Довженка. У кінцевій частині початкової версії був мій спів: «Зламано світло всередині, але я все ще дію» — як у моєму улюбленому мемі з вендинг-машиною. Під час саунд-інженерії я попросив Касьяна видалити це, але назва Світло так і залишилася.

Я йду до клубу feat. Eugene Tymchyk

28 разів Євген каже в цій пісні, що він йде до клубу. Я порахував це, коли відвантажив усе на платформи, і трохи жалкую, що не видалив одне повторення. У пісні можна почути доволі багато відсилок до класики, жодну з яких я не задумував. Музично — це звичні для мене 130 bpm, які йдуть другими в треклісті після повільнішого оупенера. Концептуально — щось про дев’яту ранку, коли випив кави, трохи пожалкував про втрачені можливості померти ще в ковід та налаштувався на день попереду. Один із найдовших за продакшеном треків на альбомі, але ці куплети й приспіви вартували кожної хвилини очікування. Я думаю, що це справжній шлягер.

У вічність feat. Антон Слєпаков

Мій найбільш деталізований запит на колаборацію. Я, певно, написав Антону аркуш А4 думок, додав до цього кілька скриншотів і попросив переслухати альбом Swans Children of God. Протягом тижня він мені відповів чотирма вокальними тейками, записаними в студії, з яких я зібрав один. Антон — справжній майстер своєї справи, я щоразу тану в цих рядках, коли їх чую. Це складнуватий для аналізу текст, але він чудово передає потік думок, які інтенсивно збираються в голові вже до 12-ї дня. Я люблю, як трек ламається навпіл і вступають ці дві хвилини однієї ноти, що поступово нашаровує на себе нові звуки. Один із найсінематичніших досвідів на альбомі.

Вдих

Разом із Вічністю формує історію, яку я релізнув у вигляді відео ще півтора року тому. З цього треку починається історія альбому та україномовний напрямок проєкту. Мені подобається цей темп для агресивних композицій — у ньому написані Kindheitsgeschmack і Sei nicht traurig. Як на мене, текстові рядки тут вийшли вдалі й добре запам’ятовуються. Вони, звісно, неймовірно прості — бо я сам їх писав, а писати тексти не вмію. На противагу цьому, тут найбільш різноманітна структура серед усіх альбомних треків. Тематично — це про середину дня, коли в тобі вже накопичилося всього, і потрібна дихальна практика, яка не спрацьовує. Це другий на альбомі гест-апіренс Паліндрома, який поділився своїм диханням і криком.

Усе найгірше feat. паліндром

Я написав Степану, що хочу антипод Imagine Леннона, де ліричний герой уявляє не пацифістську хуєту, а проговорює найгірші речі зі своєї голови — те, що більше відповідає сучасним реаліям. Непрямими музичними референсами тут стали The Body, Uniform, Author & Punisher, Godflesh. Це ще один довгобуд, який поставив крапку в записі й повністю вартував очікування — вокальна партія Степана зібрала весь пазл разом. Perfect match музики, слів і манери виконання. Пікова напруга, яка накопичувалася впродовж усього дня. Ми задумали кліп, який це все нівелює й перетворює Усе найгірше в пісню для качалки.

Магніт (вириває з грудей) feat. Олександр Куц

Робочою назвою композиції було Здоров’я, а ідея написати трек на базі семплів МРТ жила зі мною ще від мого походу на МРТ. Не думаю, що у творчості Ship Her Son колись з’явиться пісня швидша за цю. Справжній угар з ідеальним текстом і виконанням від Олександра, приспівом, що чіпляє — усе передає переживання від проходження цієї процедури. Символізує вечірній похід у клініку після роботи, на останній прийом. Цікавий факт — акурат перед записом вокалу Саша пошкодив спину, і його запис на МРТ був того ж дня, що й похід у студію. Можливо, він зробив це спеціально, щоб краще втілитися в роль — справжній профі.

Я не маю сил feat. Divuar

Ви могли вже чути це як останній передальбомний сингл. Це великий привіт постпанк / колдвейв сцені, особливо перша половина. Також — великий привіт серії South Park «Raisins», яка сформувала особистість і мені, і Дівуару. І ще один — Девіду Лінчу, що можна побачити як у лірік-відео, так і трохи в тексті. Я думаю, що тут самий пиздатий дроп на альбомі. Концептуально пісня про відсутність сил і думки про те, що не встиг зробити, із чим не можеш заснути. А коли вдається, то бачиш це уві сні, потрапляючи в луп, бо цей стан описується у Світлі.

Кінцева

Це кінець.

---

Почути наживо лонгплей вперше після релізу можна буде на фестивалі Black! Factory, що відбудеться у Києві 1–2 листопада 2025 року. Також артист готує випуск вінілу Саундтрек до порядку денного, а старт перепродажу очікується вже цьогоріч.

---

Читайте також: Пісня за піснею: Vøvk про альбом «Litera»