Пісня за піснею: Shy про мініальбом «Як Літати і Не Падати»

25 липня співачка та сонграйтерка Shy випустила свій новий мініальбом Як літати і не падати. Авторка називає реліз музичною розповіддю про пошук внутрішньої опори, балансу та свободи. За задумом Shy, у цьому релізі вона навігує між жанрами й станами, продовжуючи дослідження тем, які хвилюють її як людину та як артистку.

Альбом поєднує інді-поп та акустик-поп звучання з елементами нео-соулу, альтернативи та інді-року. У роботі над аранжуваннями Shy надихалася атмосферою гуртів Men I Trust, Peach Pit, The Marias.

Запис і зведення альбому відбувалися у київській студії Sound Plant протягом 2024–2025 років під керівництвом саундпродюсера Павла Сафонова. До створення ЕР також долучилися барабанщик Андрій Юськевич і продюсер-мультинструменталіст Даніл Зубков.

Спеціально для нашої рубрики «Пісня за піснею» Shy розповіла про кожен трек мініальбому.

Мрію

Перший сингл із мініальбому Як Літати і Не Падати. Пісня в стилі акустик-поп, створена разом із київською студією звукозапису Sound Plant. Відповідно назві пісні, це дуже мрійлива композиція, про те, як не відвертатися від своїх заповітних бажань навіть у темні часи, як плекати сподівання попри сумніви та перешкоди. 

Я написала її в перший рік своєї еміграції, коли жила біля аеропорту в Дубліні, де постійно було чути як злітали та сідали літаки та мені від того було якось дуже сумно на душі, наче із літаками в небі справджуються мрії різних людей, тільки не мої. 

Мрію — це обіцянка собі не переставати створювати плани та втілювати їх в життя. У фінальному записі пісні можна почути той самий звук літаків з моєї старої квартири.  

Я люблю цю пісню за те, що вона поетична і водночас проста. 

Мені подобаються рядки:

«Я все іще шукаю райдуги у люстерці, вірші ношу під серцем — прозі не віддаю».

А також:

«Я не ховаю очі — спрагло вдивляюсь в себе».

Вони про те, що інколи важливо зазирнути у себе і розібратися, що відбувається у твоєму житті, аніж піддаватися ажіотажу ззовні.

Додому

Другий сингл з EP. Вона також створена разом зі студією звукозапису Sound Plant під керівництвом музичного продюсера Павла Сафонова.

Це пісня-журба за втраченим домом, яка все ж залишає нечітку, але надію на повернення, що жевріє. Додому створює меланхолійний та водночас мрійливий настрій. Це музична спроба збереження крихкої памʼяті, щоб зафіксувати те, що поступово зникає, і водночас — як мрія, що колись, можливо, шлях назад усе ж знайдеться. Музично Додому — акустичний поп сингл, який поєднує в собі теплі, живі інструменти та сучасне звучання.

Я написала цю пісню ще у 2018 році напередодні 9 травня, коли усе навколо рясніло лозунгами «ніколи знову». Пісня передбачувано про дім і надію повернутися туди, а поки немає такої можливості — мандрувати спогадами. Я народилася і більшу частину життя провела в Донецьку, вдома вже не була 11 років. Часто ловлю себе на думці, що не памʼятаю як виглядає місто, батьківський дім, моя кімната, і багато речей домальовує уява. Памʼятаю чітко лише два дерева каштанів біля воріт, яки завжди були символом дому для мене. Про них ідеться й у пісні:

«Як травневий дощ впаде в каштанну крону, відпусти мене у ту далеку мить, де я лечу додому»

З тобою

Пісня часів мого щасливого життя. Я давно вже не відчувала такої радості та безтурботності, як коли писала З тобою. Тоді ми з гуртом грали багато концертів в Києві, все було наповнено музикою, великими надіями та пригодами, духом спорідненості та натхненням. Я присвячую цю пісню усім митцям і творчим особистостям, які викликають щире захоплення, закохують у свій талант і залишають слід у серцях багатьох людей.     

Ти не зможеш мене зрозуміти

Пісня про болісне усвідомлення того, що відстань і різні життєві обставини віддаляють найближчих людей, ускладнюють, а часто та абсолютно унеможливлюють їхній звʼязок та подальше спілкування. Це пісня про покоління людей, які їдуть або лишаються, людей із різним, але однаково непростим досвідом життя.

Музично Ти не зможеш мене зрозуміти — це суміш інді-поп та акустик-поп жанрів з елементами альтернативи та інді-року. Не дивлячись не сумну лірику, пісня достатньо динамічна і закінчується експресивним гітарним соло виконаним продюсером альбому Павлом Сафоновим.

Це моя улюблена пісня в альбомі, в ній я буквально, майже без метафор або інших стилістичних способів, кажу про те, що мене глибоко тривожить. Про те, що важко віддалятися від друзів і рідних, і як хочеться зберегти зв’язок із ними навіть коли здається, що немає точок перетину, немає про що говорити та ніяково навіть запитати «як ти». В пісні є рядки:

«Я скидаю тобі останній плейлист із вибраного»

Це дуже життєво, бо музика часто допомагає мені підтримувати зв’язок із дорогими людьми, навіть крізь відстань «і інші вдавані перешкоди». 

---

Читайте також: Пісня за піснею: Re-read про мініальбом «Прокладений квітами шлях»