1 186 337 грн за 6,5 годин. Про що нам каже концерт Стаса Корольова у Сквоті 17б

Головна

Блоги

Ярослав Муха

Блоги

Ярослав Муха

•

15 Листопада, 2022

Окрім того, що це абсолютно скажена ідея.

13 листопада у київському барі Squat 17b Стас Корольов разом із гуртом влаштовував благодійний концерт-перформанс: гурт грав один і той самий трек, та збирав гроші на потреби медичного батальйону «Госпітальєри». Ціль була — грати доти, доки вдасться зібрати 1 млн грн. Врешті гроші були зібрані.

Незалежний продюсер та музичний оглядач Ярослав Муха поділився з LiRoom думками стосовно того, чому це визначний перформанс, який, скоріше за все, не вийде повторити.

13 листопада, Стас Корольов зібрався з пацанами на невеличкій сцені бару Сквот 17б. Інструменти, світло, чотири стільці і один монітор з цифрою 0 на екрані. Двіж наступний: гурт грає свій новий, ще не виданий трек Кав’ярня, поки цифра на екрані не перетвориться на 1 000 000 гривень. Діч? Абсолютна. Та їм це вдалось. І з цього можна зробити купу спостережень та висновків.

1. Експериментальне мистецтво може єднати людей і творити дива

Від початку сольної кар’єри Стас Корольов не брав полонених: його дебютний реліз О_х був сміливою і відвертою рефлексією на життя митця в Україні та війну з Росією. Незручний і гучний, він швидко зібрав свою нову бульбашку фанатів. Його перший сольник мав відбутися 5 березня, та розгортання повноцінних бойових дій надихнули його повністю відмовитися від своїх російськомовних пісень і почати все з початку. Перший сингл нової фази Який сьогодні день війни повністю складався з популярних запитів українців у гугл, продовжуючи ідею відвертості музики та віршів Стаса. Це шалений, rageagainstthemachine-овий бенгер, що б’є шибки і мізки. Перший лайв бенду вирішили зробити з однієї пісні, яку Стас і пацани мали грати, поки не зберуть мільйон гривень на потреби медичного батальйону «Госпітальєри».

Трек, що триває дві з половиною хвилини, еволюціонував та змінювався впродовж шести з половиною годин, не спиняючись ні разу. А з тим, як сума на екрані росла, все більше і більше людей приєднувались в залі подивитися на це дійство. Це було схоже на ритуал без початку та кінця; перший концерт-вектор, спіраль Мебіуса, яка різала простір та час у вічному антиповторі. Десь на четверту годину, втома музикантів почала виступати на ритмі пісні ламаними джазовими синопсами. І це тільки підбивало людей бути там, з ними, ще більше.

Це був не просто концерт. Це був перформанс, в якому глядач — онлайн і офлайн — брав пряму участь. Так, збір грошей був важливим, але дійство було ще важливіше. Акт самознищення, мозолі на пальцях і гул у вухах, слина в саксофоні і сіль у струнах. Всі ці дрібні деталі відчувались шкірою і серцем. І посмішки ставали все ширші, коли цифра наближалась до мільйона. Серед натовпу було багато знайомих облич — з твіттеру, концертів YUKO. Та було багато і незнайомих, нових. В розмовах після виступу було багато подиву, полегшення, і просто радості за досягнення цілі. Очікування стосовно результатів у всіх було різні. Команда Сквоту серйозно готувалась до того, що концерт міг тривати більше доби. Утім, весь двіж зайняв 6,5 годин.

2. Сила тусовки у самій тусовці, але в цьому ж її найбільша слабкість

Мільйон за шість годин зможе зібрати не кожен виконавець. А точніше — такого ще ніхто не робив. Успіх залежав від належної участі усіх учасників дійства. Команда Стаса, команда Сквоту, команда СЛУХу та команда Космос Табору. І, звичайно, команда слухачів. Прикол в тому, що більшість людей між цими чотирма групами знає одне одного через одне рукостискання. Ця єдність була ґрунтом успіху. Але «тусовочність» має і зворотну сторону.

Такий експіріенс має сенс та успіх лише раз за якийсь період. Повторити успіх, вже не кажучи переплюнути його, вимагатиме ще довшого часу та сил, більшої команди та ресурсів. Але органічний ріст такої спільноти займе ще більше часу. Це не плюс і не мінус; просто кількість подібних подій — оригінальних, дивних, нових — обмежена кількістю спеціалістів та бажаючих йти на такі ризиковані адвентюри. Стасу неймовірно пощастило мати базу експертів та друзів, готових піти на такий виклик, як безкінечний концерт. Та через відсутність інституції експериментального мистецтва в Україні, перформанс подібного масштабу можуть провернути лише ті, хто мають довірених послідовників.

Адже в концерті брали участь не стільки Стас і його пацани. Антон Слєпаков, Василь Байдак, Наріман Алієв і навіть Юля Юріна — митці та мисткині, що приєднались до дійства на різних етапах концерту. У всіх свої аудиторії, але вони дотичні (і часто перетинаються) з фанатами Стаса. Є страх, що цей івент так і лишиться лише в пам’яті тусовки. Та є інший шлях.

3. Стас Корольов зміг, значить і ти зможеш

Бюджет івенту в районі 3000 гривень, які пішли на оренду світла. Решта роботи та підготовки — по особистому бажанню та ресурсам. Що знову говорить нам про силу тусовки та кооперації між різними групами ініціативи. Сквот 17б дає майданчик усім з класним музлом та ідеєю; Стас хотів концерт, та сетлисту на повноцінний виступ ще не має — тому грали варіацію на одну пісню. СЛУХ дав майданчик для трансляції, а саму трансляцію організували люди, які повірили в ідею — і теж зробили це безкоштовно.

Коментар від Стаса Корольова: Бюджет — 3000 грн, що пішли на друк листівок і оренду радіосистем. І в мене є програма, ми вже в Києві її грали. Я хотів не концерт (в Києві — взагалі цього року більше не хочу і не буде), я хотів як раз якийсь перфоманс, що зібрати якусь суттєву суму. І про людей, що трансляцію організували — це ROOKAMY Production, тупо нас врятували.

В жодному разі це не заклик до того, щоб економити на всьому. Навпаки — вкладати більше у знайомства та ідеї. Я маю визнати, що так само як мене надихнув виступ Стаса, так він і засмутив — бо я відчуваю, що ще довго не побачу нічого і наближеного до такої самовіддачі від людей. Слід дати належне його скаженому генію, що поклав тіло й душу на вівтар мистецтва. Хочеться, щоб такі події надихали молодих митців та мисткинь пропонувати свої шалені ідеї та втілювати їх будь-що. Бо я впевнений, що Стас був готовий прийняти поразку, якби вони не зібрали мільйон гривень. Головне — це сам акт, а не його результат. Мабуть, в цьому і криється секрет успіху: відданість процесу, а не очікуванням результату.

…пишу це і розумію, що мені є чому навчитись у цього вечора і у цих людей. І сподіваюсь, що зовсім скоро ще один івент надихне мене повернутись до написання слів пошани і любові, як сьогодні. Бо це була магія, а нам всім інколи хочеться такої магії поруч із собою.

Хоча б трошки.