Пісня за піснею: Vøvk про альбом «Litera»

3 жовтня гурт Vøvk презентував свій другий повноформатний альбом — Litera. Новий альбом — це концептуальна робота, яка досліджує емоційний ландшафт України в часи війни. І хоча слово «війна» не звучить у ліриці, її тінь відчувається у метафорах тварин, краєвидів і природних циклів: від посухи до пожежі, від потопу до обміління.

Назва альбому — гра слів: тут обігрується латинське «terra» (земля) і «itera» (ітеративність, частина циклу).

«Ми зрозуміли, що саме так виглядають наші переживання у часи війни: виснаження, спалах гніву, тривожний спокій, нова надія й відлуння давніх страхів. Для нас це — єдиний шлях, де все взаємопов’язане. Але водночас ми залишаємо слухачеві простір пройти його по-своєму», — пояснюють музиканти.

За задумом гурту, кожна пісня символічно пов’язана з певним природним явищем, твариною чи матеріальним елементом, які легко уявити:

«Працюючи над естетикою пісень, ми створили цілу базу знань про світ альбому, чи він наповнений, які його символи, краєвиди, події та жителі. Кожну пісню населяє своя тварина, в кожній пісні викарбуваний окремий період переживань. Від першої до останньої пісні ми рухаємося по природним станам», — розповідають музиканти.

Для кожної композиції Vøvk підготували анімаційний відеоряд, насичений символами з пісень. Його візуальна мова перегукується з декораціями Жоржа Мельє — піонера кінематографа. А також спеціально для нашої рубрики «Пісня за піснею» учасники гурту розповіли про кожен трек альбому.

Sil

Природний стан: посуха;
Краєвид: розжарені солончаки Приазов’я;
Емоційний ключ: спустошення від горя, болю та втоми;
Істота: вовк — їхні сліди залишаються на солончаках, ніби на снігу.

Піт, сльози та кров — це рідини нашого тіла, які мають сіль. Емоційне виснаження, ніби палюче сонце забирає всю вологу, лишаючи крихкі білі кристали. Це вихор емоцій, пережитих на початку повномасштабної війни: горе й біль, але водночас усвідомлення, що зупинятися не можна.

Iskra

Природний стан: пожежа;
Краєвид: сухий Придніпровський степ;
Емоційний ключ: виплескування внутрішнього гніву;
Істота: кінь — ототожнюються з вогнем, що несеться сухим полем.

Якщо Сіль говорить про посуху, то Іскра втілює її невідворотний наслідок — пожежу. Мовчання створює напругу в стосунках, коли люди проживають важкі моменти, але не діляться цим. Коли мовчазна напруга посилюється, сягає найвищої точки, а повітря навколо сухе: часом достатньо лише одного слова — іскри, щоб все охопила пожежа і зруйнувала все на своєму шляху. Як безжальний вогонь, що котиться сухим степом.

Leleka

Природний стан: повінь;
Краєвид: широкі Дніпровські води;
Емоційний ключ: наївність та ностальгія;
Істота: лелека, що повертається у свій дім і не впізнає рідний краєвид

Велика вода може забрати міста і змінити рельєф землі, але вона безсила стерти спогади й торкнутися неба. Лише птахам — почуватися у ньому вільно. Ця пісня про те, як землі, відібрані окупантами, залишаються у спогадах людей, які не можуть повернутися до своїх рідних місць. У їхній уяві ці місця живуть і далі — прекрасні, наївні та недоторкані.

У пісні роль оповідача бере на себе Максим Чухліб — український журналіст і музикант. Його оксамитовий голос передає атмосферу минулого оптимізму та віри у «світле майбутнє», яка різко контрастує з темною реальністю. Але це не єдиний голос, що звучить у пісні. На півдорозі до фіналу ви почуєте хор наших друзів — голосів Zwyntar, Omana, Straytones та Svitaie.

Mur

Природний стан: весняне відродження;
Краєвид: молодий ліс, що проростає в місті;
Емоційний ключ: пошук безпечного місця;
Істота: мурахи — що крадуться стінами, ніби шепочуть колискову.

У перші дні повномасштабного вторгнення наше життя звузилося до коридорів наших квартир, де між двома стінами ми будували власні фортеці. На матраци та спальні мішки ми поволі тягли книги, ноутбуки, посуд — ніби намагаючись наповнити цей простір новим життям. Щовечора, гортаючи стрічку новин, ми вірили, що ніч зітре жах, а ранок принесе іншу реальність, наче прокидання від кошмару. Ці почуття сформували пісню Mur — нашу наївну, майже дитячу віру, що безхмарне завтра зовсім близько, лише на відстані сну.

Tyhr

Природний стан: весна долає зиму;
Краєвид: поліські хащі;
Емоційний ключ: віднаходження сил, вихід з зони комфорту;
Тварина: тигр — цар звірів, що постає нерішучим та боязким.

Тигр — цар у царстві скорботи, тісному й задушливому. Минулі поразки утримують його на примарному троні. Щоб підвестися й покинути його, потрібні зусилля, які завжди здаються надмірними. Це подорож від самообмеження до самоприйняття, від страху — до відваги діяти за власним покликом.

Пісня про те відчуття, яке нас може знерухомити — ми робимо недостатньо, або ж втрачаємо віру в те, що робимо.

Promin (feat. Johannes Persson)

Природний стан: жнива;
Краєвид: пшеничне поле вночі;
Емоційний ключ: любов до рідного попри рани;
Тварина: круки, що літають над ліричним героєм, ніби темні думки.

Це зустріч світанку посеред поля, посіченого сталлю та обпаленого пожежами. Земля, мов зранена істота, важко дихає, віддаючи останнє тепло. Хижі птахи вже готові склювати залишки живого.

«Пшеничне поле — характерний краєвид України. Зараз він понівечений, обпалений, поглинений темрявою. Проте достатньо одного сонячного променя, щоб загоїти рани та подарувати надію», — розповідає вокаліст Олександр Куц.

Особливе місце у пісні посідає співпраця з вокалістом шведського пост–метал гурту Cult of Luna. Колаборація з Йоганнесом Перссоном — не тільки творче рішення, а й акт усвідомленої підтримки. Музикант глибоко занурений в український контекст, тож його участь у пісні є підтвердженням власних переконань. А ще Йоганнес вперше у своїй кар’єрі заспівав українською мовою.

Okean (feat. Anton Slepakov)

Природний стан: обміління;
Краєвид: обміліле дно Каховського водосховища;
Емоційний ключ: спустошення, розчарування, але попри це — надія;
Тварина: кити, викинуті на берег.

Океан — метафора внутрішнього світу, а його обміління символізує емоційне спустошення. Іржавий китобій та кістки китів на березі втілюють згаслий авантюрний дух і розбиті мрії.

Попри затоплення тисяч домів та екоцид, попри всі завдані рани та несправедливість, сум та біль, належить відшукати у собі сили рухатися. Залишається прохати у порожнечі, щоб віра у майбутнє нарешті подіяла.

У цій пісні бере участь Антон Слєпаков — ключова постать українського андеграунду від початку незалежності. Його голос зриває завісу, оголюючи всі тематичні лінії, що розкриваються впродовж альбому.

Okean замикає концептуальне коло альбому. Композиція починається з того самого рифу та темпу, що й Sil, повертаючи слухача до початку шляху. Цикл завершується, а посуха знову бере своє.

Litera — дослідження циклічної природи людських криз. Вона розповідає про стан, коли людина, здавалося б, знаходить сили вибратися з емоційної порожнечі, але життя завдає нового удару. Кожен новий цикл приносить свій відтінок розпачу, особливо гіркий від усвідомлення того, що вихід був так близько. Це історія про невпинну боротьбу з життєвими викликами та про їхню повторюваність.

---

Читайте також: Пісня за піснею: sestra blyznyuchka про дебютний мініальбом «Фахівчиня з кохання»